Legal acts and departmental instructions 1999

Законодавчі акти та відомчі інструкції 1999 року

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

05.01.1999 р. № 09/1-018 -ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо підроблених документів

На адресу Держмитслужби надходить інформація, що в останній час особливо після внесення змін до Правил ввезення транспортних засобів на територію України, зокрема щодо заборони ввезення в Україну для постійного користування механічних транспортних засобів, які на момент ввезення виготовлені 5 і більше років тому, почастішали випадки ввезення на митну територію України транспортних засобів, вік яких більше 5 років по дорученнях на право користування, виданих громадянам України за кордоном, що містять відбитки печаток і штампів Генерального консульства України в Німеччині, його окремих підрозділів, або ж виконані на “бланках” Посольства України в Німеччині.

Як показує вивчення зазначених доручень, вони не мають установленого взірця і в більшості випадків містять ознаки підробки документів.

До одержання Держмитслужбою інформації від Міністерства закордонних справ України щодо оригіналів відбитків печаток і штампів, які використовуються державними представництвами України у Німеччині та Республіці Польща, а також інформації про взірці бланків документів типу “Доручення” та інших прошу звернути особливу увагу при митному оформленні транспортних засобів на вищезазначені документи, що подаються громадянами та по можливості не допустити їх використання при митному оформленні транспортних засобів.

Заступник Голови Служби І.М. Соболь

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

11.01.1999 р.№ 09/1-074-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

У зв’язку з численними запитами з митниць щодо оподаткування транспортних засобів, які ввозяться в Україну громадянами у разі переселення на постійне місце проживання, в доповнення до листа Держмитслужби від 26.01.98 № 11/3-843 повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.98 № 39 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1010” громадянам, які переїжджають на постійне місце проживання в Україну, дозволяється ввозити в Україну без сплати ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість по одному транспортному засобу, що підлягає реєстрації у відповідних реєстраційних органах, по кожній товарній позиції ТН ЗЕД за умови, що транспортні засоби перебували на обліку в країні за попереднім місцем проживання громадянина (власника) не менше 1 року.

При цьому перебування автомобіля на обліку не менше 1 року у відповідних реєстраційних органах саме за громадянином, який переїжджає в Україну на постійне місце проживання, не є обов’язковим.

Заступник

Голови Служби І. М. Соболь

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

11.01.1999 р. № 1/4-242

Начальнику Дніпровської

регіональної митниці

Рибалці В.В.

У відповідь на питання порушені у Вашому листі від 30.11.98 № 01-27-20/11-163, викладені у ньому обставини нагадуємо:

1.Відсутність у громадянина, що переїхав на постійне місце проживання в Україну, постійної прописки на території України не є підставою для відмови в проведені митного оформлення транспортних засобів які були ввезені ним. Для проведення митного оформлення транспортного засобу, як такого що був ввезений громадянином при переїзді на постійне місце проживання в Україну, громадянин повинен подати митниці документи, зазначені в пункті 47 Правил митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та документи, що підтверджують факт переїзду громадянина на постійне місце проживання в Україну.

Митні збори за перебування транспортних засобів під митним контролем нараховуються у випадках передбачених листом Держмитслужби від 15.01.98 № 11/1-439.

Митні збори за перебування під митним контролем транспортних засобів, що ввозилися громадянами в Україну з метою транзиту або тимчасового користування і відсудження яких проводиться на митній території України за дозволом митних органів (у відповідності з пунктами 36, 68, 79 вищезазначених Правил) нараховуються через 15 днів після отримання громадянином дозволу на відсудження транспортного засобу до моменту митного оформлення (сплати належних платежів і отримання Посвідчення).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 1010 “Про вдосконалення порядку ввезення (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну” зі змінами внесеними до неї постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.98 № 39 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 року № 1010” не обкладаються ввізним митом, акцизним збором та податком на додану вартість речі, що ввозяться у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі транспортні засоби в кількості однієї одиниці на члена сім’ї за умови, що вони перебували на обліку в реєстраційних органах країни за попереднім місцем проживання громадянина (власника) не менше 1 року.

Для здійснення митного оформлення транспортного засобу, який був ввезений громадянином при переїзді на постійне місце проживання в Україну, без сплати належних платежів, громадянин повинен подати документ який підтверджує, що автомобіль перебував на обліку за попереднім місцем проживання більше одного року.

Питання зазначене в пункті 5 Вашого листа, врегульовано вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України

 

Заступник Голови Служби І.М.Соболь

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

01.04.1999 р. №09/402

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що відповідно до інформації, яка надійшла із Національного Центрального Бюро Інтерполу, в Австрії реорганізовано процедуру реєстрації автотранспортних засобів. Повноваження щодо реєстрації транспортних засобів від державних адміністративних установ та федеральних директоратів поліції передано приватним страховим компаніям.

З 2-го лютого поточного року введено новий бланк реєстраційного сертифікату. Документ має жовтий колір і складається з двох частин. Частина 1 (105 мм х 297 мм) з рожевою смугою, частина 2 (105 мм х 223 мм) з блакитною смугою. Частина 1 містить інформацію про транспортний засіб, повинна завжди бути при водієві і надається для перевірок. Частина 2 залишається в установі, що видала документ.

Бланки сертифікатів друкуються виключно Державною друкарнею Австрії, та мають кілька ступенів захисту від підробки.

Верхній край документу - перфорований. Документ містить 8-значний серійний номер після літери А. Водяний знак складається з діагонального тексту “REPUBLIК OSTERREICH”. В ультрафіолетовому cвітлі видно флуоресцентні змішані волокна та флуоресцентну смугу з горизонтальним текстом “REPUBLIK OSTERREICH”. Дані, які заносяться до сертифікату друкуються на лазерному принтері.

Додаток: на 2 арк. ненаводиться.

Начальник Управління організації

митного контролю О. С. Більчук

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

08.04.1999 р. № 09/1-1030-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що у разі ввезення в Україну громадянами-нерезидентами транспортних засобів (номерних вузлів та агрегатів) для постійного користування (з метою відчуження на території України) дозвіл на відчуження видається прикордонною митницею після сплати відповідних платежів.

Після оформлення належним чином відчуження новий власник в п’ятиденний термін подає митниці, в зоні діяльності якої він постійно або тимчасово проживає, документи, що підтверджують право власності, перший екземпляр автомобільної митної декларації, уніфіковану квитанцію МД-1, яка підтверджує сплату відповідних платежів, реєстраційні та технічні документи та сплачує митні збори за видачу посвідчення на реєстрацію транспортного засобу (вузла чи агрегату) в органах ДАІ МВС України. При цьому митні збори за знаходження транспортного засобу під митним контролем не сплачуються.

Заступник Голови Служби І. М. Соболь


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

30.04.1999 р. № 10/1-1295-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Стосовно зняття з контролю товарів та інших предметів, що загинули

В доповнення до листа Державної митної служби від 19.11.97 № 11/3-11001, яким доведений погоджений Кабінетом Міністрів України Тимчасовий порядок, згідно з яким підтверджується факт загибелі чи знищення тимчасово вивезених товарів та інших предметів, повідомляємо наступне.

Документи (акти, довідки тощо) про факт загибелі або знищення тимчасово вивезених товарів та інших предметів за межі митної території України мають готуватись та засвідчуватись виключно на території країни місцезнаходження цих товарів та інших предметів у відповідності до вимог законодавства цієї країни. Згадані документи мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном, після чого вони набувають юридичної сили в Україні, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

За інформацією Міністерства закордонних справ України Україна має договори про правову допомогу з рядом країн, якими передбачена відмова від легалізації документів. Документи, складені або засвідчені компетентними установами цих країн (митними органами, Торгово-промисловою палатою тощо) приймаються до розгляду митними органами без легалізації у консульських установах України.

Міністерство юстиції повідомляє, що Договори колишнього СРСР чинні на території України в порядку правонаступництва згідно із Законом України “Про правонаступництво України” та положенням Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року.

Шляхом обміну нотами було оформлено правонаступництво України по наступним міжнародним договорам:

Договору між СРСР і Угорською Народною Республікою про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

Підписано - 15.07.58 р.

Угоди між СРСР і Австрійською Республікою з питань цивільного процесу.

Підписано - 11.03.70 р.

Договору між СРСР і Фінляндською Республікою про правовий захист та правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Підписано - 11.08.78 р.

Договору між СРСР і Алжирською Народною Демократичною Республікою про взаємне надання правової допомоги.

Підписано - 23.02.82 р.

Договору між СРСР і Республікою Кіпр про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Підписано - 19.01.84 р.

Питання надання правової допомоги між державами-учасницями СНД врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку було підписано 22 січня 1993 року у м. Мінську.

Конвенція ратифікована Верховною Радою України - 10 листопада 1994 і набула чинності 14 квітня 1995. Діє із застереженнями.

До цієї конвенції 28.03.97 від імені України було підписано Протокол, який має на меті заповнення прогалин конвенції та доповнення її новими положеннями. Протокол ратифікований Верховною Радою України 03.03.98 з застереженнями.

Україною укладено наступні двосторонні угоди про правову допомогу:

Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Набув чинності - 20.12.93 р.

Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах.

Набув чинності - 04.08.94 р.

Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Набув чинності - 19.12.94 р.

Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах.

Набув чинності - 24.05.95 р.

Договір між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.

Набув чинності - 17.05.96 р.

Договір між Україною і Монголією про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Набув чинності - 04.12.96 р.

Договір між Україною і Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.

Набув чинності - 05.12.96 р.

Договір між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

Набув чинності - 12.07.96 р.

Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах.

Підписано - 19.02.98 р. Матеріали щодо ратифікації надіслані до МЗС України.

Заступник Голови Служби І. М. Соболь


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.05.1999 р. № 09/1-1305-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Про ввезення громадянами в Україну транспортних засобів для тимчасового користування

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 25 травня 2001 року № 1/09-2641-ЕП)

На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 30.04.99 до №7468/66 повідомляємо, що при ввезенні громадянами, які постійно проживають за кордоном, транспортних засобів для тимчасового користування на території України під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення, на термін, що не перевищує двох місяців, митне оформлення необхідно здійснювати без видачі Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ МВС України.

Контроль за вивезенням таких транспортних засобів здійснюється за автомобільною митною декларацією форми МД-7 прикордонною митницею, якій було надано зобов’язання про зворотнє вивезення транспортного засобу.

При ввезенні в Україну транспортних засобів громадянами, які постійно проживають в Україні, по дорученнях, наданих громадянами-нерезидентами на право користування транспортними засобами (у тому числі з правом розпорядження), на термін, що перевищує 10 діб митне оформлення необхідно здійснювати з видачею Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ МВС України в установленому порядку (див. лист Держмитслужби від 11.11.98 № 09/1-2711-ЕП).

Голова Служби Ю.П. Соловков

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

18.06.1999 р. № 21/1-1842-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

З метою запобігання випадків ухилень від сплати митних платежів у повному обсязі шляхом класифікації не своїм кодом згідно з ТН ЗЕД товарів (предметів), що переміщуються громадянами через митний кордон України повідомляємо про наступне.

У графі “Найменування предметів, валюти, цінностей” уніфікованої митної квитанції форми МД-1 необхідно вказувати ті данні, які дозволяють однозначно класифікувати декларовані товари у відповідну 9-ти значну підсубпозицію ТН ЗЕД згідно з принципами та положеннями класифікації товарів по ТН ЗЕД, крім того обов’язково повинно бути вказано фірмове найменування товарів, номери моделей, і т.п. характеристики, які відрізняють їх від подібних товарів.

Заступник Голови Служби О.П.Шейко

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.06.1999 р. № 393

Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 1999 р. за №516/3809

Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України від 23 листопада 2000 року № 670, від 1 червня 2001 року №372

Наказ застосовується в частині, що не суперечить наказу Державної митної служби України від 1 червня 2001 року № 372 (згідно з наказом Державної митної служби України від 1 червня 2001 року № 372)

Наказ застосовується в частині, що не суперечить наказу Державної митної служби України від 12 жовтня 2001 року № 664 (згідно з наказом Державної митної служби України від 12 жовтня 2001 року № 664)

Наказ втратив чинність (згідно з наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118)

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.94 № 341 та з метою подальшого вдосконалення порядку митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України,

НАКАЗУЮ:

Затвердити Правила митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України (додаються).

Господарсько-експлуатаційному митному управлінню (Буц М. К.) забезпечити виготовлення та розсилку в митниці нової форми бланків автомобільної митної декларації (форма МД-7).

Прес-центру Держмитслужби (Старостін А. А.) забезпечити висвітлення цього наказу та затверджених Правил у засобах масової інформації.

Начальникам митниць інформувати громадян та заінтересовані організації про затверджені Правила (у тому числі шляхом їх висвітлення в місцевих засобах масової інформації та на наочних інформаційних стендах у місцях розташування відповідних підрозділів митниці та в пунктах пропуску через державний кордон України).

Правовому управлінню (Тимошенко С. В.) здійснити реєстрацію наказу в Міністерстві юстиції.

Управлінню міждержавних зв’язків (Грабовський О. Б.) інформувати митні органи суміжних з Україною держав про введення в дію затверджених Правил.

Управлінню справами (Максимов Ю. Ю.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції забезпечити тиражування та розсилку цього наказу в митні органи, МВС України, МО України, СБ України, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Державний комітет України по житлово-комунальному господарству, Держкомспорт України, Мінсільгосппрод України, МЗС України, Держкомкордон України.

Визнати такими, що втратили чинність, Правила митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державного митного комітету України від 13.06.95 № 253.

Скасувати наказ Державної митної служби України від 29.04.99 №252 “Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам”.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Соболя І. М.

Голова Служби Ю. П. Соловков

ПОГОДЖЕНО:

 

В. о. Міністра внутрішніх

справ України М. І. Ануфрієв

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної митної служби України

від 25 червня 1999 р. № 393

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

29 липня 1999 р. за № 516/3809

ПРАВИЛА

митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України

Терміни, що вживаються в цих Правилах

Громадяни - громадяни-резиденти та громадяни-нерезиденти.

Громадяни-резиденти - громадяни України, іноземні громадяни, а також особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Громадяни-нерезиденти - іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни України, які постійно проживають за кордоном, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім мопедів).

Причіп - транспортний засіб, призначений для руху в з’єднанні з механічним транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об’ємом не більш як 50 куб. см.

Велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка перебуває на ньому.

Номерні вузли та агрегати - вузли та агрегати, на які при здійсненні митного оформлення видаються Посвідчення на реєстрацію номерних агрегатів в органах ДАІ МВС України або інших реєстраційних органах і при заміні яких реєстраційними органами в технічних паспортах (свідоцтвах про реєстрацію) робиться відповідна відмітка про заміну.

Відчуження - продаж, дарування, міна.

Митні обмеження - заборона на відчуження та на видачу доручення на користування (у тому числі з правом розпорядження) іншим фізичним особам (крім батьків, одного з подружжя, дітей, рідних братів і сестер) або юридичним особам, що встановлюється митними органами:

при тимчасовому ввезенні транспортних засобів в Україну;

при поданні митним органам належним чином не оформлених документів на правомірність володіння чи користування транспортними засобами та технічних (реєстраційних) документів на них або за відсутності таких документів.

Після закінчення терміну митні обмеження втрачають чинність.

Документи, що підтверджують правомірність володіння транспортними засобами:

а) придбаними (отриманими) у фізичних та юридичних осіб - нотаріально засвідчені в країні придбання або засвідчені в консульських установах чи посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу, міни чи дарування;

б) придбаними в торговельних організаціях чи інших фірмах, організаціях, установах (або оформленими через торговельні організації, фірми, організації, установи) - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів та інших документів, виданих організаціями країни, де здійснювався продаж. У цих документах обов'язково зазначаються дата продажу, номери шасі, кузова, двигуна транспортного засобу, його модель та рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано транспортний засіб (номерний вузол, агрегат).

Документами, що підтверджують правомірність володіння транспортними засобами, також є належним чином оформлені в країні придбання технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи, видані уповноваженими органами країни із зазначенням власника транспортного засобу.

Страхові поліси, оформлені на транспортні засоби в країні придбання на власника, товаросупровідні та транспортні документи, засвідчені відповідними органами (митними органами, поліцією тощо) й оформлені на власника, можуть розглядатися як додаткові документи, що підтверджують правомірність володіння.

Документи, що підтверджують правомірність користування (в тому числі з правом розпорядження) транспортним засобом - нотаріально засвідчені доручення на право користування транспортним засобом (видані як фізичними, так і юридичними особами), належним чином оформлені договори найму, прокату, оренди тощо.

Зобов’язання про зворотне вивезення/ввезення транспортного засобу - письмове зобов’язання, що надається власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою митним органам при тимчасовому ввезенні транспортного засобу в Україну (вивезенні з України), з обов’язковим зазначенням терміну його виконання. Невиконання зобов'язання (у тому числі несвоєчасне виконання) тягне за собою відповідальність, установлену чинним законодавством.

Зобов’язання про доставку транспортного засобу з одного митного органу в інший - письмове зобов’язання, що надається власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою митним органам при доставці транспортного засобу (номерного вузла чи агрегату) з однієї митниці в іншу (увезенні в Україну, вивезенні з України, транзиті), з обов’язковим зазначенням терміну його виконання. Невиконання зобов’язання (у тому числі несвоєчасне виконання) тягне за собою відповідальність, установлену чинним законодавством.

Зобов’язання про транзит - письмове зобов’язання, що надається власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою митним органам при ввезенні транспортного засобу, номерного вузла чи агрегату на митну територію України з метою транзиту і де обов’язково зазначається термін виконання зобов'язання. Невиконання зобов’язання (у тому числі несвоєчасне виконання) тягне за собою відповідальність, установлену чинним законодавством.

Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу (номерних агрегатів) в органах ДАІ МВС України (бланк форми МД-6) - документ суворої звітності (додаток 1), що видається митними органами власнику транспортного засобу (довіреній особі) для реєстрації в установлений законодавством термін зазначеного в ньому транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах на ім’я особи, вказаної в ньому, і є підтвердженням здійснення митного оформлення (далі - Посвідчення).

Несупроводжуваний багаж - транспортні засоби (номерні вузли й агрегати), що відправляються їх власником (або за його дорученням іншою фізичною чи юридичною особою, організацією) в Україну окремо від власника.

Вантажне відправлення - транспортні засоби (номерні вузли чи агрегати), що надходять в Україну на адреси громадян, які не перебували за кордоном, або транспортні засоби (номерні вузли чи агрегати), що відправляються за межі України на адреси фізичних чи юридичних осіб і власники яких не в'їжджають в Україну.

Декларація на ввезення/вивезення, транзит транспортного засобу індивідуального користування, вузла чи агрегату (далі - декларація форми МД-7) - документ, у якому містяться відомості про власника транспортного засобу, транспортний засіб та мету переміщення транспортного засобу через митний кордон України (додаток 2). У декларації також містяться зобов’язання про зворотне ввезення/вивезення, транзит та доставку транспортного засобу з одного митного органу в інший.

Застосовується для здійснення митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, контролю за виконанням зобов’язань про зворотне ввезення/вивезення, транзит та доставку з одного митного органу в інший.

Розділ I

Загальні положення

Правила митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Правила), установлюють порядок митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам та підприємствам, установам, організаціям, закладам, іншим юридичним та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності на правах власності або користування (у тому числі з правом розпорядження).

Митне оформлення номерних вузлів та агрегатів здійснюється в тому самому порядку, що й для транспортних засобів.

Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу (номерних вузлів та агрегатів) в органах ДАІ МВС України видаються митними органами на:

транспортні засоби, номерні вузли та агрегати, що ввозяться (пересилаються) в Україну громадянами (довіреними особами) для постійного користування або з метою відчуження;

транспортні засоби, ввезені в Україну громадянами для тимчасового користування, у випадках, передбачених законодавством.

На підставі Посвідчень, виданих митними органами, підлягають відомчій реєстрації ввезені з-за кордону транспортні засоби, що належать фізичним особам:

великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування і реєструються в органах Міністерства праці та соціальної політики України;

трамваї і тролейбуси, які реєструються місцевими органами влади і самоврядування в порядку, що встановлюється Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України;

гоночні і спортивні механічні транспортні засоби, які реєструються органами Державного комітету України з фізичної культури і спорту;

трактори, самохідні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування і реєструються органами Міністерства агропромислового комплексу України.

Митне оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів (у тому числі знятих з обліку в країні придбання або в іншій країні), заявлених прикордонній митниці громадянами-нерезидентами як такі, що ввозяться ними з метою відчуження, проводиться прикордонною митницею зі стягненням при цьому передбачених законодавством платежів без видачі Посвідчення.

Посвідчення оформляється на нового власника в митниці, в зоні діяльності якої він постійно чи тимчасово проживає.

Митне оформлення транспортного засобу може здійснюватися як його власником, так і довіреною особою за наявності належним чином оформлених документів на представлення повноважень.

Транспортні засоби, номерні вузли та агрегати, що переміщуються через митний кордон України, перебувають під митним контролем:

при ввезенні для вільного використання - з дати ввезення на митну територію України до моменту видачі Посвідчення за місцем проживання власника (за наявності митних обмежень - до закінчення терміну таких обмежень або до зняття обмежень митними органами);

при тимчасовому ввезенні - з моменту ввезення на митну територію України до вивезення за її межі;

при тимчасовому вивезенні - з моменту пред’явлення транспортного засобу і необхідних документів митниці (митного оформлення) до ввезення транспортного засобу на територію України;

при транзиті через територію України - з моменту ввезення в Україну до моменту вивезення з території України.

Митні збори за перебування транспортних засобів (номерних вузлів, агрегатів) під митним контролем справляються в порядку, установленому чинним законодавством.

При митному оформленні транспортних засобів (номерних вузлів та агрегатів) сплачуються відповідні платежі в розмірах та порядку, передбачених законодавством.

Митні платежі, сплачені при митному оформленні транспортних засобів (номерних вузлів, агрегатів та запасних частин), поверненню не підлягають, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Громадяни, які переміщують через митний кордон України транспортні засоби, номерні вузли та агрегати, зобов’язані заповнити декларацію форми МД-7 та в належних випадках надати зобов’язання про зворотне ввезення/вивезення, транзит або доставку транспортного засобу (номерного вузла чи агрегату) з одного митного органу в інший.

Власники транспортних засобів (номерних вузлів та агрегатів) або уповноважені ними особи, які переміщують транспортні засоби (номерні вузли та агрегати) через митний кордон України, зобов’язані пред’явити їх митниці і подати документи. Такими документами можуть бути:

документи, що підтверджують право володіння або користування (в тому числі з правом розпорядження) транспортними засобами, номерними вузлами та агрегатами;

реєстраційні та технічні документи на такі транспортні засоби, якщо вони були зареєстровані в країні придбання чи іншій країні;

інші документи, потрібні для митного оформлення, на вимогу співробітника митниці (закордонний паспорт, доручення на перегін або перевезення транспортного засобу тощо).

Якщо кузов транспортного засобу вироблено в одній країні, а двигун або інші вузли та агрегати - в інших країнах, то країна виготовлення транспортного засобу визначається за країною виготовлення кузова.

Рік виготовлення транспортного засобу визначається за ідентифікаційним номером кузова. При неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером кузова він визначається за записами в технічних та реєстраційних документах, за документами, що підтверджують право власності, тощо.

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо відповідності записів у зазначених документах наявним номерам на кузові, шасі, двигуні, щодо року виготовлення транспортного засобу достовірність цих номерів установлюється на підставі експертного висновку, виданого експертами, що мають відповідну ліцензію.

Прикордонні митні органи для звітності та формування статистичних даних ведуть облік усіх транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, причому окремо зазначаються (виділяються) транспортні засоби (номерні вузли та агрегати):

що надходять в Україну вантажем (перевозяться транспортними організаціями тощо);

що ввозяться в Україну громадянами для постійного користування;

що ввозяться в Україну громадянами для тимчасового користування;

що ввозяться в Україну громадянами з метою транзиту;

що вивозяться (пересилаються) з України громадянами для постійного користування (відчуження);

що вивозяться з України громадянами для тимчасового користування.

Форми журналів, за якими здійснюється облік транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, наведено в додатках 3, 4, 5 до цих Правил.

Митниці для звітності та формування статистичних даних ведуть окремий облік транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, а саме:

на які видаються Посвідчення (в тому числі на тимчасову реєстрацію);

що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі України для постійного користування (відчуження);

що вивозяться громадянами для тимчасового користування.

Митне оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну, у тому числі тимчасово на термін, визначений законодавством як обов’язковий для реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, номерного вузла, агрегату у відповідних реєстраційних органах, здійснюється в митниці, у зоні діяльності якої зазначені громадяни постійно чи тимчасово проживають або мають намір проживати.

Відчуження тимчасово ввезених в Україну транспортних засобів здійснюється з дозволу митниць.

Не підлягають пропуску на митну територію України:

транспортні засоби, номери кузова, шасі чи двигуна яких знищено, підроблено або не відповідають запису в реєстраційних документах;

транспортні засоби, зняті з обліку у відповідних органах країни придбання або іншої країни, що ввозяться тимчасово в Україну громадянами для власного користування (крім випадків, коли такі транспортні засоби заявляються митним органам на кордоні як такі, що ввозяться з метою транзиту, або при ввезенні нових транспортних засобів);

номерні вузли та агрегати з підробленими, знищеними номерами;

механічні транспортні засоби (в тому числі такі, що ввозяться в Україну з метою їх розукомплектування на запасні частини), які згідно із законодавством заборонені до ввезення в Україну або на які відсутні документи, що підтверджують правомірність володіння або користування ними.

Не підлягають відчуженню на території України тимчасово ввезені транспортні засоби, які на день звернення до митниці з приводу відчуження заборонені до ввезення для постійного користування в Україні. При відчуженні тимчасово ввезених в Україну транспортних засобів митне оформлення здійснюється згідно із законодавством, чинним на день здійснення митного оформлення для постійного користування.

Громадяни-резиденти, які під час перебування за кордоном придбали, отримали як подарунок або належним чином оформили право

користування на транспортні засоби, номерні вузли та агрегати, що ввозитимуться в Україну окремо від власника (користувача), при в’їзді в Україну зобов’язані задекларувати в митній декларації, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 748, несупроводжуваний багаж (зазначити марку, ідентифікаційні номери кузова, шасі, двигуна, об’єм двигуна, рік виробництва та мету ввезення) і підтвердити його наявність відповідними документами (документи, що підтверджують право власності чи користування, технічні та реєстраційні документи, товаросупровідні документи та інші документи, видані уповноваженими органами відповідної країни).

Видана прикордонною митницею митна декларація на несупроводжуваний багаж повинна подаватися митним органам при отриманні транспортного засобу та здійсненні митного оформлення.

У разі перегону (перевезення) транспортного засобу за дорученням автомобільна митна декларація форми МД-7 на ввезення транспортного засобу в Україну оформляється на особу, яка безпосередньо ввозить його в Україну, із зазначенням у графі “Примітки” власника транспортного засобу.

При здійсненні митного оформлення транспортного засобу з видачею Посвідчення власник або уповноважена ним особа подають митниці декларацію форми МД-7 на ввезення транспортного засобу в Україну, в якій зазначені власник, митна декларація на несупроводжуваний багаж (з відміткою митниці, що видала несупроводжуваний багаж) та інші документи, потрібні для здійснення митного оформлення.

Транспортні засоби, що були зареєстровані у відповідних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для постійного користування, мають бути зняті з обліку відповідною установою іноземної держави.

Тимчасове ввезення в Україну транспортних засобів, що належать іноземним юридичним та фізичним особам, може здійснюватися в порядку, визначеному законодавством, за умови, що такі транспортні засоби перебувають на обліку у відповідних органах за кордоном, та за наявності документів, які підтверджують право користування (розпорядження) такими транспортними засобами, і технічних документів тощо.

Громадяни-резиденти можуть переміщувати через митну територію України транзитом тільки транспортні засоби, які належать громадянам-нерезидентам, іноземним фірмам, організаціям чи установам, що має підтверджуватися відповідними документами.

Термін транзиту переміщуваних через митну територію України транспортних засобів визначається митними органами, враховуючи вид транспортного засобу, середню швидкість, з якою він може рухатися, та маршрут руху.

Для транспортних засобів (коди за ТН ЗЕД 8702, 8703, 8704) граничний термін транзиту не повинен перевищувати п’яти діб.

При переміщенні транспортних засобів через митну територію України транзитом митними органами можуть установлюватися обов’язкові для руху шляхи і напрямки транзиту та митний орган, через який повинно здійснюватися їх вивезення за межі України.

При неможливості виконання зобов’язання, наданого митним органам (вивезення, транзит, доставка транспортного засобу, номерного вузла чи агрегату з одного митного органу в інший), у встановлений термін (аварія, вихід з ладу, пошкодження, викрадення, хвороба власника (користувача) тощо) власник транспортного засобу (або уповноважена ним особа) до закінчення терміну повинен звернутися до найближчої митниці з письмовою заявою про продовження терміну виконання зобов’язання, але не більше ніж до 1 року із зазначенням причин неможливості доставки транспортного засобу у визначений термін та додати документи, що підтверджують обставини, викладені в заяві.

(абзац перший пункту 26 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної митної служби України від 23.11.2000 р. № 670)

У разі прийняття митним органом рішення про продовження терміну, зазначеного в зобов’язанні, на зворотному боці декларації форми МД-7 робиться запис “Термін, зазначений у зобов’язанні, продовжено до (дата)” та зазначаються документи, на підставі яких був продовжений цей термін.

Записи завіряються особистою номерною печаткою та підписом співробітника митного органу, який здійснив оформлення документів, з проставлянням штампа “Під митним контролем”.

Митниця призначення, зазначена в зобов’язанні, повинна засобами електронної пошти обов’язково повідомити про це митницю, якій надавалося зобов’язання (про вивезення, транзит, доставку транспортного засобу з одного митного органу в інший), і залишити перший примірник декларації форми МД-7 та оригінали зазначених на її зворотному боці документів для зберігання в справах митниці протягом установленого терміну.

Продовження терміну виконання зобов’язання понад 1 рік допускається у випадках і в порядку, передбачених статтею 71 Митного кодексу України.

(пункт 26 доповнено абзацом п’ятим згідно з наказом Державної митної служби України від 23.11.2000 р. № 670)

Відчуження громадянам-резидентам транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, увезених громадянами в Україну з метою транзиту, здійснюється до закінчення встановленого терміну транзиту з дозволу митниці, у зоні діяльності якої вони (громадяни-резиденти) проживають, за умови виконання вимог пункту 19 цих Правил. Митниця, в якій було здійснене відчуження, повинна інформувати про це засобами електронної пошти митницю, якій було надане зобов’язання про транзит.

З метою виявлення випадків реєстрації в органах ДАІ або в інших уповноважених органах транспортних засобів, увезених в Україну і не оформлених у митному відношенні (зареєстрованих на підставі підроблених документів), та запобігання таким випадкам митними органами спільно з Управліннями ДАІ ГУ УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за територіальністю, а також іншими уповноваженими органами проводяться щомісячні (або в разі потреби) звіряння інформації про транспортні засоби, оформлені митними органами та зареєстровані в реєстраційних органах ДАІ в установленому порядку. Для прискорення реєстрації транспортних засобів в органах ДАІ МВС України по змозі щоденно надається інформація електронними засобами зв'язку про їх митне оформлення.

В інформації наводяться марка транспортного засобу, номери кузова, двигуна, шасі, прізвище, ім’я та по батькові власника і його місце проживання.

Транспортні засоби, номерні вузли та агрегати до закінчення термінів, зазначених у відповідних митних документах (Посвідчення, декларація форми МД-7 тощо) мають бути:

а) вивезені за межі України або ввезені в Україну;

б) заявлені митниці з метою вільного використання;

в) заявлені митниці для продовження терміну перебування на митній території України (тільки для осіб, визначених законодавством);

г) зареєстровані у відповідних реєстраційних органах;

ґ) передані митниці для передання у власність держави;

д) передані митниці на зберігання;

е) передані на утилізацію відповідним органам у встановленому порядку.

Митне оформлення ввезених в Україну транспортних засобів з правим розташуванням керма здійснюється за наявності письмової заяви власника та документів, потрібних для митного оформлення, без видачі власнику Посвідчення; при цьому власник транспортного засобу повинен ознайомитися з положеннями Закону України “Про дорожній рух”, згідно з яким забороняється експлуатація на дорогах України транспортних засобів з правим розташуванням керма. Посвідчення може видаватися митними органами тільки за згодою реєстраційних органів, у яких повинен реєструватися транспортний засіб, після його переобладнання.

Визначення вартості транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, увезених в Україну, проводиться на підставі законодавчих актів, наявних договорів купівлі-продажу, дарування, міни, рахунків, рахунків-фактур, фактур, інвойсів тощо. За наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої вартості транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів їх вартість може визначатися безпосередньо митними органами на підставі наявної в митному органі цінової інформації на такі або аналогічні транспортні засоби, вузли чи агрегати.

Розділ II

Порядок митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну

Для постійного користування

Громадяни при ввезенні (пересиланні) транспортних засобів (номерних вузлів та агрегатів) в Україну для постійного користування подають прикордонним митним органам декларацію форми МД-7, заповнену в установленому порядку у двох примірниках на кожний транспортний засіб (номерний вузол, агрегат) окремо, та документи, що підтверджують правомірність володіння або користування (в тому числі з правом розпорядження), технічні або реєстраційні документи на транспортний засіб (номерний вузол, агрегат).

Інспектор прикордонної митниці обов’язково перевіряє відповідність фактичних даних транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) заявленим у декларації форми МД-7 та зазначеним у документах на транспортний засіб (номерний вузол, агрегат). Після вирішення питання щодо пропуску транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) на територію України попереджає громадянина про відповідальність за недоставку транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) в митницю призначення в зазначений термін, у графі “В’їзд” проставляє штамп “Під митним контролем”, підписує декларацію і завіряє підпис відтиском особистої номерної печатки.

При ввезенні в Україну придбаних громадянами транспортних засобів вилучає номерні знаки “Транзит” іноземної держави, видає номерні знаки для разових поїздок (тип 11 за ДСТУ 3650-97). У графі “Примітки” декларації форми МД-7 робить запис “Номерні знаки _____ вилучено, видано №_____”.

При надходженні в Україну транспортних засобів вантажем (вантажним відправленням) зазначені номерні знаки вилучаються і видаються митницею, у якій перебуває такий вантаж.

Перший примірник оформленої декларації форми МД-7 разом з документами, що підтверджують право власності або користування, реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб (номерний вузол, агрегат) видається на руки власнику для подання митниці призначення, а другий залишається в справах митниці для контролю, обліку та звітності.

Для отримання Посвідчення власник (довірена особа) має подати митниці, у зоні діяльності якої постійно чи тимчасово проживає, усі документи, на підставі яких було здійснене митне оформлення ввезення транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) на територію України. Разом з оформленими при ввезенні документами для звірення номерів та визначення коду транспортного засобу за ТН ЗЕД митному органу пред’являється транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат).

У разі потреби митні органи можуть вимагати інші документи, потрібні для здійснення митного оформлення.

Посвідчення видається на ім’я власника (користувача) після перевірки поданих документів та сплати відповідних платежів.

У належних випадках до Посвідчення вносяться митні обмеження, передбачені цими Правилами.

Посвідчення виписується у двох примірниках. Перший примірник разом з документами, що підтверджують право власності (користування), та реєстраційними і технічними документами, погашеними шляхом проставляння в них запису “ПОГАШЕНО, видано Посвідчення № ____ від “___”_____199 р.”, який завіряється відтиском особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення, видається власнику для їх подання до реєстраційних органів відповідних відомств. Другий примірник разом з оригіналами декларації форми МД-7, уніфікованої митної квитанції форми МД-1 (затверджено наказом Держмитслужби від 09.10.98 № 635) та ксерокопіями документів, на підставі яких було здійснене митне оформлення (видано Посвідчення), для контролю, обліку, звітності та формування статистичних даних зберігається в справах митниці протягом установленого терміну. Видані Посвідчення реєструються в окремому журналі.

Відчуження транспортних засобів, на які митними органами видано Посвідчення без накладення митних обмежень, може здійснюватися тільки після їх реєстрації в органах ДАІ МВС України або в інших уповноважених органах.

При неможливості видачі Посвідчення на ввезений в Україну транспортний засіб (не сплачено відповідні платежі; відсутні необхідні для митного оформлення документи; виявлено ознаки підробки номерів шасі, кузова, двигуна, року вироблення; наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих документів тощо) подані документи реєструються в журналі і залишаються в справах митниці на контролі до вирішення питання видачі Посвідчення, зворотного вивезення або про заведення справи про порушення митних правил. Власнику видається завірена відтиском особистої номерної печатки інспектора митниці довідка довільної форми про те, що зазначені в довідці документи перебувають у справах митниці.

Продовження терміну доставки транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) з одного митного органу в інший здійснюється в порядку, визначеному в пункті 26 цих Правил.

Для тимчасового користування

Громадяни, які ввозять тимчасово в Україну транспортні засоби, подають прикордонним митним органам заповнену в двох примірниках декларацію форми МД-7 на тимчасове ввезення транспортного засобу в Україну та документи, зазначені в пункті 11 цих Правил.

Інспектор митниці перевіряє відповідність фактичних даних транспортного засобу заявленим у декларації форми МД-7 та зазначеним у

документах на транспортний засіб, попереджає громадянина про відповідальність за невиконання зобов’язання про зворотне вивезення транспортного засобу в термін, зазначений у ньому, після чого в графі “В’їзд” декларації форми МД-7 проставляє штамп “Під митним контролем”, підписує її та завіряє свій підпис особистою номерною печаткою.

При тимчасовому ввезенні транспортного засобу на термін, який визначено законодавством і протягом якого транспортний засіб слід ставити на облік у відповідних реєстраційних органах, власник (особа, якій надано право володіння, користування) надає зобов’язання про доставку транспортного засобу разом з належними документами в митницю, у зоні діяльності якої він постійно чи тимчасово проживає або має намір тимчасово проживати, для отримання Посвідчення на тимчасову реєстрацію транспортного засобу в реєстраційних органах.

У разі ввезення транспортного засобу в Україну на термін, визначений законодавством як такий, при ввезенні на який транспортний засіб не ставиться на облік у відповідних реєстраційних органах, перший примірник оформленої декларації форми МД-7 разом з документами, що підтверджують право володіння або користування, реєстраційними і технічними документами видається власнику (особі, якій надано право володіння, користування). Ці документи є підставою для пропуску транспортного засобу за межі України.

Другий примірник декларації форми МД-7 залишається в справах митниці, яка її видала, для контролю за виконанням зобов’язання про зворотне вивезення, обліку, звітності та формування статистичних даних.

При вивезенні транспортного засобу через митницю, якій не було надане зобов’язання про зворотне вивезення, прикордонна митниця, через яку було здійснене вивезення, повинна повідомити митницю, якій було надане зобов’язання про вивезення транспортного засобу за межі України, для зняття його з контролю.

При оформленні Посвідчення на тимчасову реєстрацію транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах України в Посвідченні зазначаються митні обмеження. Митниця, що здійснила митне оформлення, повинна повідомити про це митницю, через яку був ввезений транспортний засіб, для зняття його з контролю.

При вивезенні після тимчасової реєстрації транспортного засобу за межі України внутрішньою митницею у двох примірниках оформляється декларація форми МД-7 на його вивезення. Перший примірник декларації

форми МД-7 разом з документами на право володіння або користування видається на руки громадянину (або довіреній особі). Другий примірник залишається в справах митниці.

Оформлення декларацій форми МД-7 на вивезення транспортного засобу за межі України проводиться після зняття його з тимчасового обліку в органах ДАІ.

Митниця, через яку було здійснене вивезення транспортного засобу, повинна повідомити про це митницю, яка оформила декларацію форми МД-7 на вивезення транспортного засобу за межі України, для зняття його з контролю. При цьому в декларації форми МД-7 у графі “Виїзд” проставляється особиста номерна печатка інспектора, що здійснив випуск, і декларація залишається в справах митниці.

Відчуження транспортних засобів, увезених тимчасово під зобов’язання про зворотне вивезення, здійснюється в такому порядку.

Громадянин, який бажає оформити договір відчуження (дарування, купівлі-продажу, міни тощо) транспортного засобу, повинен подати митним органам документи, зазначені в пункті 11 цих Правил. У разі відчуження тимчасово ввезеного транспортного засобу митниця видає довідку про те, що вона не заперечує проти відчуження транспортного засобу, із зазначенням особи, якій видано довідку, даних транспортного засобу (марки, номерів кузова, шасі, двигуна, року випуску). Довідка підписується інспектором митниці і засвідчується його особистою номерною печаткою.

За наявності такої довідки нотаріус має право приймати документи для посвідчення договору відчуження тощо. У тексті договору перед посвідчувальним написом слід зробити такий запис: “Для одержання Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу в реєстраційних органах потрібно звернутися до митниці і сплатити відповідні платежі”. Таке Посвідчення видається митницею на ім'я нового власника транспортного засобу лише після сплати відповідних платежів.

При відчуженні тимчасово ввезеного транспортного засобу митниця, що здійснила митне оформлення, надсилає прикордонній митниці повідомлення для зняття транспортного засобу з контролю.

При здійсненні митного оформлення в митній декларації форми МД-7 у графі “Примітки” зазначаються номер Посвідчення та дата, які завіряються особистою номерною печаткою інспектора митниці. Декларація залишається в справах митниці.

Якщо тимчасово ввезений під зобов’язання про зворотне вивезення транспортний засіб не знято з обліку у відповідних органах іноземних держав або він належить юридичній особі, яка не зареєстрована в Україні як учасник зовнішньоекономічної діяльності, то його відчуження фізичним особам не допускається.

Розділ III

Порядок митного оформлення транспортних засобів, що вивозяться громадянами з України

Митне оформлення транспортних засобів, які вивозяться (у тому числі тимчасово) за межі України їх власниками або за наданими дорученнями іншими громадянами для постійного користування, з метою відчуження та під зобов’язання про зворотне ввезення здійснюється прикордонною митницею.

Пропуск транспортних засобів здійснюється на підставі свідоцтв реєстраційних органів, оформлених на особу, яка має право виїзду за кордон на зазначеному у свідоцтві транспортному засобі, закордонного паспорта (паспорта громадянина України тощо).

Транспортні засоби, на які не видано реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких не присвоєно літери латинського алфавіту, а також транспортні засоби, на які встановлено тимчасову заборону на відчуження, не підлягають вивезенню (пропуску) за межі України.

Митниці при вивезенні за межі України транспортних засобів, враховуючи тип транспортного засобу та мету вивезення, подаються документи, зазначені в пункті 11 цих Правил, та заповнена декларація форми МД-7 (при тимчасовому вивезенні - у двох примірниках, на постійно або з метою відчуження - в одному) на вивезення транспортного засобу.

При вивезенні транспортного засобу за межі України для постійного користування (з метою відчуження) інспектор митниці перевіряє відповідність фактичних даних транспортного засобу заявленим у декларації форми МД-7 та зазначеним в інших документах, у декларації форми МД-7 у графі “Виїзд” проставляє відтиск особистої номерної печатки, після чого підписує декларацію форми МД-7 і підпис завіряє відтиском особистої номерної печатки. Декларація для обліку, звітності та формування статистичних даних залишається в справах митниці.

При тимчасовому вивезенні транспортного засобу за межі України інспектор митниці здійснює перевірку згідно з пунктом 47 цих Правил, попереджає про відповідальність за невиконання зобов’язання про зворотне ввезення та порушення встановленого митними органами терміну зворотного ввезення, у графі “Виїзд” проставляє штамп “Під митним контролем”, підписує два примірники декларації форми МД-7 і підпис завіряє відтиском особистої номерної печатки. Перший примірник декларації форми МД-7 разом з іншими документами видається на руки громадянину. Другий примірник декларації форми МД-7 залишається в справах митниці для контролю за виконанням зобов’язання про зворотне ввезення, а після підтвердження зворотного ввезення - для обліку, звітності та формування статистичних даних.

У разі ввезення транспортного засобу через митницю, митне оформлення тимчасового вивезення якою не було здійснене, інспектор митниці в декларації форми МД-7 після перевірки документів, відповідності фактичних даних транспортного засобу заявленим у декларації форми МД-7 та зазначеним в інших документах у графі “В’їзд” декларації форми МД-7 проставляє відтиск особистої номерної печатки. Декларація для обліку, звітності та формування статистичних даних залишається в справах митниці.

Митниця, через яку було здійснене ввезення транспортного засобу в Україну, засобами електронної пошти надсилає відповідну інформацію митниці, яка здійснювала митне оформлення декларації форми МД-7 на тимчасове вивезення транспортного засобу за межі України, для зняття його з контролю.

Митне оформлення нових транспортних засобів (не зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах), придбаних в Україні громадянами-нерезидентами, здійснюється згідно з порядком, визначеним у пунктах 46, 47 цих Правил.

Розділ IV

Порядок митного оформлення придбаних транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються громадянами через митну територію України транзитом

При переміщенні транзитом через митну територію України придбаних транспортних засобів (номерних вузлів та агрегатів) митне оформлення здійснюється в порядку, визначеному в пунктах 32 та 33 цих Правил. При цьому інспектор прикордонної митниці попереджає громадянина про відповідальність за недоставку транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) в митницю, через яку здійснюватиметься його вивезення за межі України.

При вивезенні транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) за межі України митне оформлення здійснюється в порядку, визначеному в пункті 47 цих Правил, при цьому в декларації форми МД-7 у графі “Виїзд” проставляється тільки відтиск особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснив митне оформлення (випуск). Митниця, через яку було здійснене вивезення транспортного засобу (номерного вузла, агрегату), засобами електронної пошти надсилає відповідну інформацію митниці, яка здійснила митне оформлення декларації форми МД-7 на транзит транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) через територію України, для зняття його з контролю.

При переміщенні громадянами транзитом через митну територію України придбаних транспортних засобів (номерних вузлів, агрегатів), власниками яких є інші особи, крім документів, зазначених у пункті 32 цих Правил, додатково потрібно подати документи про надання власником повноважень на доставку транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) в місце призначення. Декларація форми МД-7 у цьому разі оформляється на громадянина, який безпосередньо здійснює переміщення, із зазначенням у графі “Примітки” власника транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) та його адреси (при можливості).

Продовження терміну доставки транспортного засобу (номерного вузла, агрегату) з одного митного органу в інший здійснюється в порядку, визначеному в пункті 26 цих Правил.

Розділ V

Порядок митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та належать підприємствам, установам, організаціям, закладам, іншим юридичним та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України підприємствами, установами, організаціями, закладами, іншими юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, здійснюється згідно з чинним законодавством.

На оформлений у митному відношенні транспортний засіб, увезений в Україну підприємством, установою, організацією, закладом, іншою юридичною особою або суб’єктом підприємницької діяльності з метою подальшого відчуження, митними органами видаються відповідний аркуш вантажної митної декларації, завірена гербовою печаткою митного органу копія вантажної митної декларації та довідка-рахунок.

У довідці-рахунку обов’язково робиться запис: “Митне оформлення здійснено, вантажна митна декларація від “___”______року № ____”, який завіряється особистою номерною печаткою інспектора митниці, що здійснив митне оформлення відповідного транспортного засобу (номерного вузла, агрегату), та гербовою печаткою митного органу.

Належним чином оформлена вантажна митна декларація (або її завірена копія) та довідка-рахунок є підставою для реєстрації транспортного засобу (номерного вузла, агрегату), ввезеного в Україну підприємством, установою, організацією, закладом, іншою юридичною особою або суб’єктом підприємницької діяльності, в органах ДАІ МВС України або в інших уповноважених органах.

Начальник Управління організації

митного контролю О. С. Більчук

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

01.07.1999 р. № 21/1-1977-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо класифікації згідно з ТН ЗЕД транспортних засобів подвійного призначення

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 26 квітня 2001 року № 3/21-2163-ЕП)

У зв’язку із запитами митних установ з питань класифікації згідно з ТН ЗЕД транспортних засобів подвійного призначення повідомляємо наступне.

Враховуючи чинні норми та вимоги до транспортних засобів, згідно з якими транспортні засоби, залежно від їх типів і призначення, поділяються на категорії, віднесення транспортних засобів подвійного призначення здійснювати за критерієм дозволеної максимальної маси: транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, класифікуються згідно з ТН ЗЕД

в товарній позиції 8703, а при дозволеній максимальній масі автомобіля більш як 3500 кг - у товарній позиції 8704.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340, дозволена максимальна маса - це максимально допустима маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, установлена підприємством-виготівником.

Заступник Голови Служби О. П. Шейко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

08.07.1999 р. № 14/1-2071-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо визначення митної вартості легкових автомобілів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 лютого 2004 року № 25/2-14-36/1603-ЕП)

З метою посилення контролю за визначенням митної вартості імпортних легкових автомобілів зобов’язую керуватися наступними положеннями.

При визначенні митної вартості автомобілів із застосуванням мінімальних митних вартостей встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.96 № 1282 “Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них”, необхідно в обов'язковому порядку враховувати вартість додатково встановлених до базової моделі компонентів (кондиціонер, клімат-контроль, шкіряний салон, автоматична коробка передач, CD-програвач, подушки-безпеки, сигналізація, підігрів сидіння, електросклопідіймачі та інше).

При визначенні митної вартості автомобілів, які не включені в додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.96 № 1282, необхідно виходити з цін, що склались на ідентичні та подібні товари з урахуванням класу автомобіля, об’єму двигуна, комплектації, країни походження, репутації на ринку.

При цьому, встановлення митної вартості для цілей оподаткування на легкові автомобілі незалежно від марки автомобіля та строку випуску нижче 5000 дол. США не допускається.

Митне оформлення автомобілів, які не ввійшли у додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.96 № 1282, автомобілів із підвищеною комплектацією, автомобілів, що випускаються у вільний обіг із режиму тимчасового ввезення, як у торговому, так і у неторговому обігу, здійснювати з обов’язковим погодженням митної вартості з відділом тарифів та митної вартості митниці.

Голова Служби Ю. Соловков

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

12.07.1999 р. № 15/1-2101-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

На додаток до листа ДМСУ від 14.02.97 № 11/1-1403

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 травня 2000 року № 09/3-1719-ЕП)

В зв’язку з численними запитами митниць роз’яснюємо порядок оподаткування транспортних засобів - ввезених тимчасово під зобов’язання про їх зворотне вивезення юридичними та фізичними особами, які згідно з міжурядовими угодами України та міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, користуються дипломатичними привілеями на території України, при їх відчуженні українським юридичним (фізичним) особам.

Оскільки вказані транспортні засоби при першому ввезенні декларуються дипломатичними представниками з метою тимчасового ввезення для виконання своїх службових обов’язків чи власних потреб, то при їх відчуженні українським юридичним (фізичним) особам, здійснюється їх митне оформлення з метою вільного використання на митній території України.

Декларування таких транспортних засобів здійснюється українською юридичною (фізичною) особою з сплатою всіх встановлених актами законодавства податків та зборів (обов’язкових платежів), митних зборів на загальних підставах.

При цьому, оформлена ВМД або МД-7 на тимчасовий ввіз транспортного засобу дипломатичним представником знімається з контролю на підставі відповідної імпортної ВМД або МД-1, оформленої українським покупцем такого транспортного засобу.

Заступник Голови Служби О. Шейко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.07.1999 р. №32/1-2175

Начальникам регіональних

митниць

начальникам митниць

Про порядок оформлення уповноваженими особами іноземних власників довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей

Доводимо до Вашого відома порядок оформлення уповноваженими особами іноземних власників довіреностей па право отримання товарно- матеріальних цінностей, що були надані митному органу на зберігання під час перетину митного кордону України.

Видача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за наявності:

довіреності власника товарно-матеріальних цінностей;

письмового дозволу керівника митного органу;

документа, що засвідчує особу одержувача цінностей;

квитанції МД-1 про оплату належних платежів за зберігання цінностей.

Згідно зі статтею 64 Цивільного кодексу України довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладання угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації такого виду.

У тексті довіреності повинні бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, ім’я та по батькові (повне найменування юридичної особи) і місця проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника й особи, яку представляють, а в належних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються місце роботи адвокатів (юридична консультація).

Строк дії довіреності зазначається прописом і не може перевищувати трьох років.

Якщо строк довіреності не зазначено, вона чинна протягом одною року з дня її посвідчення.

Довіреність, у якій не зазначено дату її посвідчення, недійсна.

Пунктом 163 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України під 31.10.75 №45/5 зазначено, що якщо при вчинені нотаріальної дії одночасно вчиняється її переклад на іншу мову, то переклад вміщується на одній сторінці, поряд з оригіналом, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний та розташовувався ліворуч, а Переклад - Праворуч. Переклад повинен бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. ІІосвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.

Переклад розміщений на окремому від оригіналу аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом державного нотаріуса і печаткою державної нотаріальної контори.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено пріоритет правил міжнародних договорів над вітчизняним цивільним законодавством. Так, форма і строк довіреності, згідно зі статтею 569 вищезгаданого Кодексу, визначаються за законом країни, де була видана довіреність. Однак, довіреність не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам вітчизняних законів.

Тому, коли міжнародним договором, чи угодою, у яких бере участь Україна, встановлено інші правила нотаріальних дій, ніж ті, що їх містять, законодавство України, при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного договору чи угоди.

Міністерство юстиції України у своєму листі від 29.01.96 №12-48-488 дає таке роз’яснення статті 100 Закону України “Про нотаріат”: “документи складені за кордоном за участю іноземної влади або ті, що нею видаються, приймаються до розгляду за умови їх легалізації органами Міністерства іноземних справ України”.

Консульська легалізація полягає в установленні та засвідченні вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також достовірності її підпису іноземної посадової особи на документах на підтвердження їх відповідності законам іноземної держави.

Без консульської легалізації такі документи можуть прийматися в тих випадках, коли це передбачено міжнародними договорами, у яких бере участь Україна.

3а інформацією Міністерства закордонних справ, Україна уклала договори про правову допомогу з рядом країн, що передбачає відмову від легалізації документів, які надходять від них.

Документи, складені або засвідчені компетентними установами цих Країн (митними органами, Торгово промисловою палатою тощо), повинні прийматися до розгляду митними органами без легалізації в консульських установах України.

Міністерство юстиції повідомляє також, що договори Колишнього СРСР чині на території України В порядку правонаступництва згідно із Законом України “Про правонаступництво України” та положенням Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року.

Шляхом обміну нотами було оформлене правонаступництво України за міжнародними договорами з такими державами:

- Угорською Республікою;

- Австрійською Республікою;

- Фінляндською Республікою;

- Народно-Демократичною Республікою Алжир;

- Республікою Кіпр.

Питання подання правової допомоги між державами учасницями СНД врегульоване Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаною 22.01.93 в Мінську.

Ця Концепція ратифікована Верховною Радою України 10.11.94 і набрала чинності 14.04.95.

На цей час Конвенція набрала чинності також для:

- Республіки Білорусь;

- Республіки Узбекистан;

- Республіки Казахстан;

- Російської Федерації;

- Республіки Таджикистан;

- Республіки Вірменія;

- Киргизької Республіки;

- Республіки Молдова;

- Республіки Азербайджан;

- Республіки Грузії.

У статті 13 Конвенції визначено:

Документы, которые на территории одной из Договаривающихся Сторон изготовлены или засвидетельствованыї учреждением или специ-альным уполномоченным лицом в пределах их компетенции и по установленой форме и скреплены гербовой печатью, принимаются на територия других Договаривающихся Сторон без какого-либо специального удостоверения.

Документы, которые на территории одной из Договаривающихся Сторон рассматриваются как официальные, пользуются на территориях Договаривающихся Сторон доказательной силой официальным докумен ООН.

Форма та строк дії довіреностей згідно зі статтею 10 цієї Конвенції визначаються за законодавством Сторін, на території яких видано довіреність

Україною також укладено двосторонні угоди про правову допомогу з такими країнами:

Китайською Народною Республікою (20.12.93);

Республікою Польща (04.08.94),

Литовською Республікою (19.12.94);

Республікою Молдова (24.05.95);

Естонською Республікою (17.05.96);

Монголією (04.12.96);

Республікою Грузія (05.12.96);

Латвійською Республікою (12.07.96);

Республікою Узбекистан (19.02.98).

 

Заступник Голови Служби В.С. Копач

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

02.08.1999 р. № 09/1096

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 25 травня 2001 року № 1/09-2641-ЕП)

Для використання в оперативній роботі надсилаємо розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 734-р щодо пропуску в Україну, митного оформлення та реєстрації в підрозділах ДАІ МВС України транспортних засобів, що ввозяться в Україну іноземними громадянами, які прямують в Україну на відпочинок чи лікування (додається) (див. окремо в базі).

Начальникам митниць сумісно з начальниками КПП та ОКПП вжити заходів щодо сприяння пропуску належних зазначеній у вказаному в розпорядженні категорії громадян транспортних засобів з використанням (при необхідності) смуг руху, призначених для пропуску через державний кордон України в першочерговому порядку.

Митне оформлення транспортних засобів, що ввозяться зазначеною категорією громадян на термін більше двох місяців здійснювати за відповідними путівками до 01.11.99 в поточному році на термін перебування цих транспортних засобів на митній території України без реєстрації в підрозділах ДАІ МВС України та визначати цей термін не меншим ніж термін дії путівки (з урахуванням часу перебування в дорозі).

Начальник Управління організації

митного контролю О. С. Більчук


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.08.1999 р. № 09/1-2415-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Для використання в оперативній роботі повідомляємо. Що згідно з інформацією, яка надійшла з Консульського управління МЗС України, починаючи з 1 вересня 1999 року нові транспортні засоби та транспортні засоби, що були у користуванні, які експортуються з Франції, будуть мати реєстраційні номери серій:

- WAE - WZL, для транспортних засобів, що експортуються Францією до держав - членів Європейського Союзу;

- WAE - WZE, для транспортних засобів, що експортуються Францією до решти країн світу.

Реєстраційні номери експортованих із Франції транспортних засобів серії WW2 з обігу із зазначеної дати будуть вилучені.

Замість спеціальної картки WW2 і міжнародного сертифіката ці транспортні засоби будуть супроводжуватися звичайною карткою. Ця реформа має на меті створення відповідної картотеки та боротьбу з незаконною торгівлею транспортними засобами, заявлених як експортовані із Франції.

Начальник Управління організації

митного контролю О. С. Більчук

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

16.08.1999 р. № 986-XIV

Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до таких законів України:

У Законі України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 648; 1998 р., № 14, ст. 60, № 25, ст. 147; 1999 р., № 5 - 6, ст. 39, ст. 42):

1) преамбулу після слів “загального користування” доповнити словами “та сільських доріг”;

2) у статті 1:

частину першу після слів “загального користування” доповнити словами “та сільські дороги”;

частину третю після слова “власністю” доповнити словами “крім сільських доріг”;

3) у статті 2:

частину другу викласти в такій редакції:

“Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів), а також інших надходжень, визначених цим Законом, і зараховуються до Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя”;

перше речення частини четвертої виключити;

частину п’яту викласти у такій редакції:

“Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”;

4) у статті 3:

частину третю після слів “за рахунок надходжень” доповнити словами “у повному обсязі” та цифру “7” у цій частині замінити на цифру “5”;

доповнити статтю частинами четвертою та п’ятою такого змісту:

“Кошти Державного дорожнього фонду України спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них, а також проектно-вишукувальні, науково-дослідні та впроваджувальні роботи, розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій, утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, управління дорожнім господарством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З цього фонду також виділяються кошти на дотацію територіальним дорожнім фондам для покриття дефіциту коштів на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення”;

5) статтю 4 викласти у такій редакції:

“Стаття 4. У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах та бюджеті міста Севастополя щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджеті міста Севастополя створюються територіальні дорожні фонди.

Доходна частина цих фондів формується за рахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправочними пунктами), частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку, розподілу, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад та міської ради міста Севастополя про бюджет на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг в межах відповідно Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя, а також на потреби дорожнього господарства по напрямах, визначених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами та міською радою міста Севастополя”;

6) статті 5 і 6 виключити.

У зв’язку з цим статтю 7 вважати статтею 5.

У Законі України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 11, ст. 150; 1997 р., № 15, ст. 117; 1998 р., № 25, ст. 147; 1999 р., № 5 - 6, ст. 39):

1) у статті 3:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

“Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:

 

Код

 

Опис об’єктів оподаткування

 Ставка податку на рік (з 100 куб. см об’єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини)

 

87 01

 трактори колісні (крім гусеничних - код 87 01 30)

 

2,5 грн. з 100 куб. см

 87 02

 

автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія

 3,6 грн. з 100 куб. см

 87 03

 автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном - код 87 03 90100) з об’ємом циліндрів двигуна:

до 1000 куб. см

від 1001 куб. см до 1500 куб. см

від 1501 куб. см до 1800 куб. см

від 1801 куб. см до 2500 куб. см

від 2501 куб. см до 3500 куб. см

від 3501 куб. см і більше

 3 грн. з 100 куб. см

4 грн. з 100 куб. см

5 грн. з 100 куб. см

10 грн. з 100 куб. см

20 грн. з 100 куб. см

30 грн. з 100 куб. см

 87 03 90100

 автомобілі з електродвигуном

 0,5 грн. з 1 кВт

 87 04

 

автомобілі вантажні з об’ємом циліндрів двигуна:

до 8200 куб. см

від 8201 куб. см до 15000 куб. см

від 15001 куб. см і більше

 10 грн. з 100 куб. см

15 грн. з 100 куб. см

20 грн. з 100 куб. см

 87 05

 

автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги)

 3,6 грн. з 100 куб. см

 

Код

 

Опис об’єктів оподаткування

 Ставка податку на рік (з 100 куб. см об’єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини)

 

87 11

 

мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об’єм циліндра двигуна до 50 куб. см, -

код 87 11 10)

 2 грн. з 100 куб. см

  яхти і судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних):

 89 03 91100

морські

10 грн. з 100 см довжини

89 03 91910, 89 03 91930

інші з масою до 100 кг;

інші з довжиною корпусу до 7,5 м

5 грн. з 100 см довжини

89 03 91990

інші з довжиною корпусу більше 7,5 м

10 грн. з 100 см довжини

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних):

89 03 92100

морські

10 грн. з 100 см довжини

89 03 92910

інші з довжиною корпусу до 7,5 м

5 грн. з 100 см довжини

89 03 92990

інші з довжиною корпусу більше 7,5 м

10 грн. з 100 см довжини

інші човни (крім спортивних):

89 03 99100, 89 03 99910

з масою до 100 кг;

інші з довжиною корпусу до 7,5 м

5 грн. з 100 см довжини

89 03 99990

інші з довжиною корпусу більше 7,5 м

10 грн. з 100 см довжини

 Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя”;

доповнити статтю частинами третьою та четвертою такого змісту:

“Територіальні дорожні фонди 85 відсотків із суми цього податку спрямовують на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Податок з визначених цим Законом власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів)”;

2) статтю 4 викласти у такій редакції:

“Стаття 4. Пільги щодо податку

Від сплати податку звільняються:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням;

в) особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статтях 4 - 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статтях 6 і 8 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см (для інвалідів I і II груп незалежно від об’єму циліндрів двигуна) або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

г) особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

д) на 50 відсотків - сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;

е) на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87 03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно”;

3) статтю 5 викласти у такій редакції:

“Стаття 5. Строки сплати податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Фізичні особи - платники податку зобов’язані пред’являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Юридичні особи - платники податку зобов’язані пред’являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземним транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів, а по водним транспортним засобам - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться”;

4) у статті 6:

останнє речення частини першої виключити;

у частині третій слова “до державної податкової інспекції” замінити словами “та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів” та слова “Головною державною податковою інспекцією України” замінити словами “центральним податковим органом України”;

доповнити статтю після частини третьої новими частинами четвертою та п’ятою такого змісту:

“У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу”.

У зв’язку з цим частини четверту, п’яту і шосту вважати відповідно частинами шостою, сьомою і восьмою;

5) у статті 7:

частину першу викласти у такій редакції:

“У разі приховування (заниження) об’єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом”;

у частині другій цифри “50” замінити цифрами “10”;

доповнити статтю після частини другої новою частиною третьою такого змісту:

“За несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних від облікової ставки

Національного банку України, що діє на день складання акта (довідки) документальної перевірки платника податку, від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати”.

У зв’язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.

Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.

Починаючи з 1 січня 2000 року управління та експлуатація транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов’язання щодо їх зворотнього вивезення згідно з митним законодавством України, дозволяється виключно особам - нерезидентам, визначеним власниками таких транспортних засобів у момент перетину митного кордону України, або членам їх сімей (дружина, чоловік, діти, батьки). При цьому передача у володіння або користування таких транспортних засобів іншим особам не дозволяється. Такий же порядок застосовується і до транспортних засобів (самохідних машин і механізмів), які перевозяться через митну територію України транзитом.

Президент України Л. КУЧМА

 

м. Київ

16 липня 1999 року

№ 986-XIV

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

31.08.1999 р. № 09/1-2728-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 11 січня 2002 року № 11/2-9-315-ЕП)

У зв’язку з прийняттям Указу Президента України від 25.08.99 №1072/99 “Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 року № 1250” та дорученням Прем’єр-міністра України від 26.08.99 № 18919/1 відновлюється чинність постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 793 “Про вдосконалення порядку тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України” (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 400, Офіційний вісник України, 1998 р., № 12, ст. 451) та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 68 “Про внесення доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 143).

Митне оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов’язання про зворотне вивезення, з 08.09.99 проводити відповідно до порядку, встановленому зазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Листи Держмитслужби від 27.07.99 № 09/1-2310-ЕП, від 30.07.99 №09/1-2347-ЕП, від 04.08.99 № 09/1-2418-ЕП вважати такими, що втратили чинність.

В. о. Голови Служби О. Б. Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

02.09.1999 р. № 09/1-2770-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що за інформацією, яка надійшла з Консульського управління МЗС України, згідно з новими Правилами реєстрації та обліку автомототранспортних засобів на території Республіки Білорусь, номери двигунів відтепер не реєструються, про що виконується відповідний запис в Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Заступник начальника Управління

організації митного контролю О. В. Мещеряков

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

14.09.1999 р. № 09/1-2927-ЕП

Додатково див. лист Державної митної служби України від 13 січня 2000 року № 09/1-101-ЕП

Стосовно питань, пов’язаних із наданням митним органам документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання, повідомляємо наступне.

Згідно із ст. 2 Закону України від 21.01.94 № 3857-XII “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” громадяни, які виїжджають з України на постійне місце проживання, оформляють паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.95 № 231 “Про затвердження Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення” для виїзду на постійне проживання за кордон у паспорті громадянина України робиться відповідний запис, виїжджаючий здає свій паспорт громадянина України з позначкою про виписку з місця проживання. Згідно ст. 20 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” громадянин зобов’язаний після прибуття на місце проживання за кордоном стати на облік у дипломатичному представництві або консульській установі України. Ці правила поширюються на всі держави без виключення, у тому числі і на республіки колишнього СРСР.

 

Заступник Голови Служби І. М. Соболь

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

20.09.1999 р. № 21/1-2988-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 28 вересня 2001 року № 1/21-4611-ЕП

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 19 лютого 2008 року № 11/2-29/1878-ЕП)

(У тексті листа слова “ТН ЗЕД” замінено на слова “УКТ ЗЕД” згідно з листом Державної митної служби України від 28 вересня 2001 року № 1/21-4611-ЕП)

У Державній митній службі розглянуто питання класифікації автомобіля марки ГАЗ-33023.

Повідомляємо, що враховуючи чинні норми та стандарти, які застосовуються при реєстрації транспортних засобів органами ДАІ України, повідомлення Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху МВС України від 13.09.99 № 45/559, технічні характеристики автомобіля, зазначені у паспорті транспортною засобу заводу виробника, автомобіль марки ГАЗ-33023 класифіковано в товарній позиції 8704 УКТ ЗЕД.

Заступник Голови Служби О. П. Шейко

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

21.09.1999 р. № 09/1-3000-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

До відома та використання в роботі повідомляємо, що з інформації, яка надійшла на адресу Держмитслужби з Посольства України в Російській Федерації, з 01.09.99 на всій території Російської Федерації введена нова форма митної декларації для фізичних осіб, яка була схвалена Радою керівників митних служб держав - учасниць Співдружності і є єдиною на території країн Співдружності Незалежних Держав.

Начальник Управління організації

митного контролю О. С. Більчук

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

30.09.1999 р. № 09/1-3109-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо митного оформлення транспортних засобів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 21 липня 2000 року № 09/09-2661-ЕП)

У зв’язку з великою кількістю транспортних засобів, які були тимчасово ввезені громадянами на митну територію України під зобов’язання про зворотне вивезення та оформлені митницями відповідно до вимог наказу Держмиткому від 13.06.95 № 253, а на цей час знімаються з

контролю в митницях та вивозяться за межі України, повідомляємо, що випуск зазначених транспортних засобів необхідно здійснювати на підставі митної декларації форми МД-7, в якій громадянин надавав зобов’язання про зворотне вивезення транспортного засобу за межі митної території України з відміткою митниці про зняття транспортного засобу з контролю та направлення його для вивезення за межі України.

Митне оформлення транспортних засобів, ввезених в Україну після набрання чинності Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, зареєстровані 29.07.99 за № 516/3809 в Міністерстві юстиції України та введені в дію наказом Держмитслужби від 25.06.99 № 393, необхідно проводити в порядку, встановленому цими Правилами.

Начальник Управління

організації митного контролю О. С. Більчук

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

05.10.1999 р. № 09/1-3165-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 4 липня 2003 року № 11/2-09-10217-ЕП)

З метою спрощення процедури митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, повідомляємо, що автомобільна митна декларація форми МД-7 не оформлюється у разі:

- вивезення транспортних засобів за межі України на постійно;

- тимчасового вивезення транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України.

На вимогу громадянина дані про транспортний засіб зазначаються в митній декларації, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 748 “Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів”.

Інформація про кожне переміщення транспортного засобу через митний кордон України заноситься до журналів обліку транспортних засобів (додатки 3 та 4 до Правил митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 25.06.99 № 393).

Вважати такими, що втратили чинність, лист Держмитслужби від 21.09.98 № 09/1-2202-ЕП, абзац третій листа Держмитслужби від 09.09.97 №11/1-8518.

Голова Служби Ю. П. Соловков

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

20.10.1999 р. № 09/1-3324-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів то агрегатів, що переміщуються через митний кордон України

У зв’язку з запитами митниць щодо застосування положень Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 26.06.99 № 393 повідомляємо наступне.

У зв’язку з обмеженим терміном розгляду справ про порушення митних правил за ст. 113 Митного кодексу України, з метою повного та своєчасного обміну інформацією між митницями, обмін якою передбачений пунктами 26, 27, 41, 43, 50, 53 наказу Держмитслужби від 26.06.99 № 393, повідомлення про вивезення (ввезення), виконання транзиту та доставки транспортного засобу з одного митного органу в інший необхідно надсилати засобами електронної пошти в п’ятиденний термін. При цьому повідомлення повинно містити повну інформацію про транспортний засіб та громадянина, який здійснював його вивезення.

Стосовно надання роз’яснень по абз. 2. п. 33 Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 26.06.99 №393 інформуємо, що вони будуть надані митницям після врегулювання питання з Міністерством внутрішніх справ України.

Заступник Голови Служби І.М. Соболь

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

08.12.1999 р. № 14/1-3850-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 25 лютого 2000 року № 14/1-609-ЕП)

В зв’язку з численними запитами митниць стосовно порядку обкладення ввізним митом запчастин до транспортних засобів, вироблених в країнах СНД, на які ставки ввізного мита встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 11.01.93 № 2-93 “Про порядок обкладення митом предметів які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну”, роз’яснюємо.

Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.93 № 2-93 “Про порядок обкладення митом предметів які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну” встановлено, що предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають сплаті за повними ставками Єдиного митного тарифу.

Пункт 3 зазначеного Декрету встановлює ставки ввізного мита на запасні частини до транспортних засобів за виключенням запасних частин, що вироблені в державах - учасницях Співдружності Незалежних Держав.

Враховуючи викладене, до запасних частин (крім вироблених в державах - учасницях СНД), що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються ставки ввізного мита згідно з додатком до Декрету Кабінету Міністрів України № 2-93 від 11.01.93.

До запасних частин, що ввозяться громадянами з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на митну територію України, застосовуються, відповідно до статті 1 Декрету, повні ставки ввізного мита Єдиного митного тарифу із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, до ставок ввізного мита на товари, що зазначені у додатку до Декрету Кабінету Міністрів України № 2-93 від 11.01.93.

Заступник Голови Служби О. Шейко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

09.12.1999 р. № 15/1-3872-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 14 березня 2005 року № 25/1-14-34/2397-ЕП)

Додатково див. лист Державної митної служби України від 13 грудня 1999 року № 15/1-3916-ЕП

Інформуємо, що з 08.12.99 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 13” від 03.12.99 № 2201 (опублікована в газеті “Урядовий кур’єр” від 08.12.99 за № 230), згідно з якою пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю” від 05.01.98 № 13 після слів “походженням з митної території Російської Федерації” доповнено словами “крім транспортних засобів з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від іскри та з кривошипно-шатунним механізмом за кодами ТН ЗЕД 8703.21000, 8703.22000, 8703.23000”.

Таким чином, митне оформлення транспортних засобів з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від іскри та з кривошипно-шатунним механізмом за кодами ТН ЗЕД 8703.21000, 8703.22000, 8703.23000, які походять з митної території Російської Федерації, здійснюється зі справлянням податку на додану вартість на загальних підставах.

Заступник Голови Служби О. Шейко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

14.12.1999 р. № 09/1-3942-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Про визначення року виготовлення транспортного засобу

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 21 лютого 2001 року № 2/09-800-ЕП)

До відома та використання в роботі повідомляємо, що телетайпограму Держмиткому від 16.09.94 № 783 необхідно вважати такою, яка втратила чинність.

Визначення року виготовлення транспортного засобу необхідно проводити згідно з пунктом 13 Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, які зареєстровані 29.07.99 за № 516/3809 в Міністерстві юстиції України та введені наказом Держмитслужби від 26.06.99 № 393.

При цьому датою виготовлення транспортного засобу необхідно вважати останній день останнього місяця року, що значиться в ідентифікаційному номері кузова або реєстраційних документах на нього.

Перший заступник

Голови Служби О. Б. Єгоров