Законодавчі акти та відомчі інструкції 1997 року

Legal acts and departmental instructions 1997

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

15.01.1997 р. №11/2-295

Начальникам територіальних

митних управлінь

Начальникам митниць

Про класифікацію автомобілів із змінами в конструкції

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 28 вересня 2001 року № 1/21-4611-ЕП

Лист відкликано (згідно з листом Державної митної служби України від 5 травня 2005 року № 11/1-37/5038-ЕП)

Додатково див. лист Державної митної служби України від 19.03.97 р. №11/2-2455

(У тексті листа слова “ТН ЗЕД” замінено на слова “УКТ ЗЕД” згідно з листом Державної митної служби України від 28 вересня 2001 року № 1/21-4611-ЕП)

У зв’язку з запитами, що надходять на адресу Державної митної служби України, стосовно класифікації автомобілів із змінами в конструкції, повідомляємо, що вирішальним фактором при віднесенні автомобіля до відповідної позиції УКТ ЗЕД, є технічні умови та призначення, визначені заводом-виробником при виготовленні даної моделі.

В.о. першого заступника

Голови Служби О. Єгоров

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

17.01.1997 р. № 11/6-392

Начальникам митниць

Стосовно окремих випадків оформлення речей при переселенні громадян на ПМП в Україну

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 29 липня 2004 року № 25/2-9-16/9442-ЕП)

В останній час на адресу Держмитслужби стала надходити інформація про те, що почастішали випадки, коли громадяни-резиденти при переселенні на постійне місце проживання за межі України через деякий час (1-2 місяця) повертаються в Україну знову ж таки на постійне місце проживання.

При цьому дана категорія громадян ввозить речі (в т.ч. транспортні засоби), придбані ними при поверненні в Україну і які нібито повинні звільнятися від оподаткування як такі, що перевозяться при переселенні на постійне місце проживання в Україну.

Виходячи з вищевикладеного нагадуємо, що згідно з абзацем 31 пункту 1 Закону України від 16.04.91 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність”, постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Таким чином, в подібних випадках громадяни пільгами щодо оподаткування, передбаченими чинним законодавством при переміщенні речей у разі переселення на постійне місце проживання в Україну, не користуються.

При ввезенні такими громадянами речей (в т.ч. транспортних засобів), які були придбані при черговому поверненні в Україну, останні підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

В.о. заступника Голови Служби Ю. Соловков


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

17.01.1997 р. № 11/6-391

 

Начальникам митниць

Щодо визначення мінімальної митної вартості транспортних засобів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 лютого 2004 року № 25/2-14-36/1603-ЕП)

У зв'язку з тим, що при митному оформленні транспортних засобів деякими митницями безпідставно поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року № 1282 “Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них” на всі групи транспортних засобів, ще раз нагадуємо, що постановою Верховної Ради України від 24.05.96 р. № 217/96-ВР “Про введення в дію Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспорті засоби та шини до них” (пункт 2, абзац 3) Кабінету Міністрів України доручено встановити мінімальну митну вартість імпортних автомобілів, які входять до товарних груп, визначених вищезазначеним Законом України.

Виходячи з вищевикладеного начальникам митниць довести до особового складу, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.96 року № 1282 “Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них” поширюється тільки на транспортні засоби - код ТН ЗЕД 8703.

В.о. заступника Голови Служби Ю. Соловков

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

НАКАЗ

17.01.1997 р. № 23

Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 1997 р. за №29/1833

Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25 вересня 2000 року №572, від 25 січня 2002 року № 48

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію”

НАКАЗУЮ:

Затвердити Правила обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя (додаються).

Наказ Держстандарту України від 28 листопада 1996 р. № 502 “Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя” скасувати.

Керівникам органів із сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя довести затверджені Правила до зацікавлених підприємств, організацій та установ, а також інших суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Держстандарту України Рубана Ю. Г.

Голова Держстандарту України Т. Кисільова

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 січня 1997 р. №23

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 1997 р. за №29/1833

Правила

обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя

Галузь застосування

 .1Ці Правила встановлюють порядок та вимоги до проведення обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), їх складових та приладдя в Українській державній системі сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО (далі - Система).

.2Правила є обов’язковими для органів із сертифікації ДТЗ, акредитованих випробувальних лабораторій (центрів), а також суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та фізичних осіб, у тому числі іноземних.

(пункт 1.2 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

Терміни та визначення

.1Використані в документі поняття, терміни та їх визначення відповідають ДСТУ 2462-94 “Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення”, ДСТУ 3278-95 “Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення”, ДСТУ 2984-95 “Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення”, ДСТУ 3498-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис”, ДСТУ 3957-2000 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції”.

(пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.2“Приладдя ДТЗ” - додаткові пристрої, призначені для встановлення на ДТЗ з метою поліпшення його споживчих властивостей, але не призначені для обов'язкового встановлення на всіх примірниках ДТЗ однієї моделі.

.3“Тип ДТЗ” - класифікаційно згрупована сукупність моделей (варіантів виготовлення) ДТЗ, схожих за призначенням і принципом дії, що не відрізняються між собою за тими характеристиками конструкції, які регламентовані вимогами конкретного нормативного документа до кожної характеристики ДТЗ.

.4Сертифікація ДТЗ, складових частин, що були в користуванні та ввозяться в Україну, - це процедура, під час якої перевіряється і засвідчується відповідність конструкції виробу вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативів і стандартів, а також його стан (наявність змін конструкції) на час увезення в Україну.

 (розділ 2 доповнено пунктом 2.4 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

Загальні положення

.1Сертифікацію ДТЗ у Системі проводять органи із сертифікації продукції, що акредитовані в Системі в установленому порядку.

.2Об’єктами сертифікації в Системі УкрСЕПРО є: автомобілі, автобуси, тролейбуси, мотоцикли, мопеди, причіпи, напівпричіпи, що:

а) виготовлені в Україні або ввозяться в Україну (нові, у тому числі складові та приладдя до них);

б) ввозяться в Україну (такі, що були в користуванні, а також кузови та шасі згідно з кодами 87.06 та 87.07 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності - далі УКТ ЗЕД).

Не підлягають сертифікації згідно з цими Правилами:

- тихохідні ДТЗ, конструктивна швидкість яких не перевищує 25 км/г;

- ДТЗ, які призначені виключно для військових потреб або для використання яких на дорогах загального користування існують спеціальні правила.

(пункт 3.2 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

.3Обов’язкова сертифікація ДТЗ у Системі здійснюється на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки життя, здоров’я людей, захисту їх майна, охорони навколишнього природного середовища.

.4Добровільна сертифікація продукції ДТЗ у Системі здійснюється на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов’язкових.

.5Порядок обов’язкової сертифікації конкретних імпортних ДТЗ у Системі встановлює орган із сертифікації ДТЗ відповідно до цих Правил та Порядку ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов’язковій сертифікації, затвердженого наказом Держстандарту України і Держмиткому України від 10 травня 1994 року №107/126 (державний реєстр. № 103/312 від 19.05.94), і Порядку  проведення робіт із сертифікації продукції іноземного виробництва, що виготовляється серійно, затвердженого наказом Держстандарту України від 18.08.98 № 633 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за № 657/3097.

(пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.6Порядок проведення сертифікації ДТЗ (нових) передбачає:

(абзац перший пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

- подання заявки на сертифікацію;

- розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми;

- обстеження виробництва або атестацію виробництва ДТЗ, що сертифікується, або аналіз функціонування сертифікованої системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;

- відбір зразків ДТЗ для випробувань;

- ідентифікацію ДТЗ;

- прийняття зразків ДТЗ випробувальною лабораторією (центром);

- перевірка і випробування зразків ДТЗ;

- аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість надання сертифіката відповідності;

(позиція восьма пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

- надання сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

(позиція дев’ята пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

 - визнання сертифікатів відповідності, які підтверджують відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних документів і які видані на цю продукцію за кордоном;

- технічний нагляд;

(позиція одинадцята пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

- інформацію про результати робіт із сертифікації ДТЗ.

.7Сертифікат відповідності на продукцію, що виготовляється серійно, надається органом із сертифікації на підставі позитивних результатів експертизи документації, наданої заявником, та сертифікаційних випробувань.

(розділ 3 доповнено пунктом 3.7 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.8Порядок проведення сертифікації ДТЗ, шасі та кузовів за кодами 87.06 і 87.07 УКТ ЗЕД, що були в користуванні (далі - ДТЗ, що були в користуванні), передбачає:

- подання заявки на сертифікацію;

- розгляд та прийняття рішення за заявкою; при цьому мають ураховуватися документальні підтвердження, надані виробником чи його представником в Україні або компетентними органами, визначеними Договірними Сторонами Женевської Угоди 1958 р. (Угода 1958 року про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, з поправками від 1995 року) щодо наявності відповідних сертифікатів та/або протоколів випробувань на нові вироби цього типу (варіанта, версії);

- прийняття виробу випробувальною лабораторією (центром);

- складання опису конструкції та випробування виробу;

- аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість надання сертифіката відповідності;

 - оформлення сертифіката відповідності та занесення його до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції.

(розділ 3 доповнено пунктом 3.8 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

Правила сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя

.1Подання заявки на сертифікацію

.1.1Для проведення сертифікації нових ДТЗ, їх складових частин та приладдя заявник подає до органу із сертифікації заявку згідно з додатком 1, а для ДТЗ, що були в користуванні, згідно з додатком 9.

(підпункт 4.1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572, в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

.1.2До заявки додаються:

- гарантійний лист виробника щодо наявності умов виробництва для стабільного випуску продукції (додаток № 2);

- технічний опис ДТЗ з кресленнями загального виду, з обсягом вимог (додаток № 3);

- копія технічних умов на виріб ДТЗ (в разі необхідності);

- копія протоколів останніх періодичних випробувань продукції, що сертифікується;

- завірена копія сертифікатів відповідності за окремими властивостями (характеристиками), отриманих раніше в українських органах із сертифікації або в органах інших країн (для розгляду можливості їх визнання);

- копії протоколів сертифікаційних випробувань, раніше проведених в акредитованих випробувальних лабораторіях (центрах) України або в лабораторіях інших країн (для розгляду можливості їх визнання);

- інші документи (на вимогу органу із сертифікації ДТЗ), які будуть необхідні для визначення схеми сертифікації (креслення, технічні описи  складових частин, конструкторська та технологічна або організаційно-методична документація).

.2Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми сертифікації

.2.1Заявку розглядають органи із сертифікації ДТЗ, які:

- реєструють заявку в журналі обліку і заводять окрему справу на сертифікацію продукції підприємства-виробника (включаючи іноземного), в якій надалі зберігається все листування і внутрішні документи органу із сертифікації ДТЗ стосовно будь-якої продукції цього виробника;

- проводять експертизу правильності заповнення реквізитів заявки відповідно до вимог розділу 4 цих Правил;

- проводять експертизу наданих документів.

Органи із сертифікації у разі наявності повідомлення про офіційне схвалення типу ДТЗ, що були в користуванні, та/або протоколів сертифікаційних випробувань на них (з урахуванням варіанта та версії), виданих компетентними органами, визначеними Договірними Сторонами Женевської Угоди 1958 р., здійснюють їх зарахування, якщо наведені у них результати відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативів і стандартів. У цьому разі випробування об'єкта сертифікації на відповідність Правилам ЄЕК ООН не проводяться. У разі відсутності вказаних документів проводяться випробування за всіма обов'язковими вимогами;

(абзац третій підпункту 4.2.1 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. № 48)

- визначають схему сертифікації продукції за поданою заявкою, причому в залежності від обраної схеми може бути застосована одна з нижченаведених процедур:

а) обстеження виробництва згідно з вимогами ДСТУ 3957 з подальшим технічним наглядом в період дії сертифіката відповідності та проведенням контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва, у постачальника або з торгівлі в порядку, у терміни та в кількості, установлені програмою технічного нагляду;

б) атестація виробництва з подальшим технічним наглядом в період дії сертифіката та проведенням контрольних випробувань зразків продукції,  що відбираються з виробництва, у постачальника або з торгівлі в порядку, у терміни та в кількості, установлені програмою технічного нагляду;

в) сертифікація (оцінка) системи якості підприємства-виробника продукції, яка сертифікується, з подальшим технічним наглядом за системою якості та проведенням контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва, у постачальника або з торгівлі в порядку, у терміни та в кількості, установлені програмою технічного нагляду;

(абзац четвертий пункту 4.2.1 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

- узгоджують терміни проведення окремих видів робіт із сертифікації і їх вартість;

- визначають перелік необхідних документів, які повинен подати заявник для проведення сертифікації, та мову їх викладення;

- готують і подають на підпис керівнику органу із сертифікації документи за прийнятими формами для укладення договору із заявником на проведення передбачених робіт із сертифікації;

- готують і подають на підпис керівнику органу із сертифікації проект рішення за поданою заявкою (додаток № 4);

- надсилають або вручають заявнику рішення за заявкою;

- надсилають копію рішення за заявкою до випробувальних лабораторій (центрів), що будуть проводити випробування, і до територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації за місцем розташування заявника.

Орган із сертифікації доручає проведення випробувань сертифікованої продукції з метою технічного нагляду (згідно з галуззю акредитації) лише випробувальним лабораторіям, що акредитовані в Системі.

(підпункт 4.2.1 доповнено абзацом згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

У разі отримання заявником сертифіката відповідності на одне чи декілька найменувань продукції одного типу сертифікати відповідності на інші найменування продукції того самого типу, якщо вони складені на  тому самому виробництві, надаються органом із сертифікації без повторного обстеження або атестації виробництва чи сертифікації системи якості.

(підпункт 4.2.1 доповнено абзацом згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.2.2Термін розгляду заявки та прийняття рішення за нею у кожному разі не повинен бути більше одного місяця з дня її реєстрації та внесення плати згідно з договором. Копія підписаного рішення за заявкою додається до справи із сертифікації.

.2.3Якщо для прийняття рішення за заявкою необхідні додаткові відомості щодо продукції або її виробника (для отримання яких потрібні: поглиблена експертиза супровідних документів на продукцію або додаткові документи; обстеження виробництва; протоколи випробувань продукції, інші непередбачені дії), орган із сертифікації ДТЗ, за погодженням із заявником, може встановити інший термін розгляду заявки.

.2.4Якщо за результатами розгляду заявки та супровідних документів виявляється неможливість проведення сертифікації заявленої продукції, орган із сертифікації ДТЗ надає заявникові обгрунтоване рішення про неможливість проведення сертифікації.

Якщо заявник у 10-денний термін після отримання рішення не повідомив про свої наміри щодо проведення коригувальних заходів, роботи з проведення сертифікації припиняються. У разі незгоди заявника з висновками органу із сертифікації ДТЗ заявник може оскаржити рішення органу із сертифікації ДТЗ (розділ 6 цих Правил).

.3Правила вибору схеми сертифікації продукції

.3.1Схема сертифікації продукції визначається органом із сертифікації ДТЗ. Схеми сертифікації ДТЗ наведені у додатку № 5.

.3.2Сертифікація ДТЗ, що були в користуванні і ввозяться на митну територію України, проводиться за схемою 1 додатка 5.

(пункт 4.3 доповнено підпунктом 4.3.2 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. №48)

.4Обстеження виробництва

 .4.1Обстеження виробництва проводиться з метою встановлення його відповідності до вимог документації, підтвердження можливості підприємства виробляти продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів, надання рекомендацій щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

(підпункт 4.4.1 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.4.2Обстеження виробництва проводиться комісією експертів органу із сертифікації ДТЗ. Склад комісії експертів та програма її роботи затверджуються керівником органу із сертифікації ДТЗ.

.4.3Обстеження виробництва проводиться згідно з вимогами ДСТУ 3957-2000 і складається з таких етапів:

- попередня оцінка;

- перевірка й оцінка виробництва;

- оформлення результатів обстеження виробництва.

(підпункт 4.4.3 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.4.4За результатами обстеження виробництва комісія складає акт обстеження виробництва у двох примірниках. Акт підписується членами комісії і затверджується керівником органу із сертифікації.

(підпункт 4.4.4 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.4.5Підпункт 4.4.5 виключено

(згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.4.6Підпункт 4.4.6 виключено

(згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.5Атестація виробництва

 .5.1Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника для забезпечення стабільної якості продукції, що відповідає вимогам нормативних документів.

.5.2Атестація виробництва проводиться за ініціативою заявника або за рішенням органу із сертифікації ДТЗ і виконується органом із сертифікації ДТЗ. Порядок проведення атестації виробництва встановлюється органом із сертифікації ДТЗ з урахуванням особливостей виробництва конкретної продукції та вимог документів Системи.

.5.3Порядок проведення робіт з атестації виробництва повинен передбачати:

- попередню оцінку;

- складання програми та методики атестації;

- перевірку виробництва і атестацію його технічних можливостей;

- технічний нагляд за атестованим виробництвом.

.5.4Результати атестації оформляються атестатом виробництва, який вручається заявнику.

.5.5Сертифікат відповідності, виданий за схемою, що передбачає атестацію виробництва, має термін дії три роки.

.6Сертифікація систем якості

.6.1Сертифікація систем якості проводиться органами, що акредитовані в Системі на право проведення цих робіт. Порядок проведення сертифікації встановлюється органом із сертифікації систем якості з урахуванням вимог документів Системи.

.6.2Сертифікація систем якості виконується за ініціативою заявника або за рішенням органу із сертифікації ДТЗ, якщо це передбачено схемою сертифікації.

.6.3Сертифікація системи якості стосовно виробництва визначеної продукції проводиться з метою впевненості у відповідності системи якості вимогам ДСТУ ISO 9001 - ДСТУ ІSО 9003 і в тому, що виробник може постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів.

 .6.4Порядок сертифікації систем якості повинен передбачати:

- попередню оцінку системи якості;

- остаточну перевірку і оцінку системи якості;

- оформлення результатів перевірки;

- технічний нагляд за сертифікованою системою якості в період терміну дії сертифіката.

.6.5Результати сертифікації системи якості оформлюються сертифікатом на систему якості, який вручається заявнику, а його копія - органу із сертифікації ДТЗ.

.6.6У разі наявності сертифіката на систему якості, яка поширюється на виробництво продукції, заявленої на сертифікацію, заявник додає до заявки копію цього сертифіката.

.6.7Орган із сертифікації ДТЗ після одержання заявки і копії сертифіката на систему якості надсилає до органу із сертифікації систем якості запит щодо документального підтвердження задовільного функціонування на підприємстві системи якості. Після одержання документів, що підтверджують функціонування системи якості відповідно до вимог нормативних документів, які поширюються на систему, і позитивних результатів їх аналізу орган із сертифікації ДТЗ визначає схему сертифікації продукції, що передбачає сертифікацію системи якості.

.6.8Сертифікат відповідності, виданий за схемою, що передбачає сертифікацію системи якості, видається на термін дії до п’яти років.

(підпункт 4.6.8 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.7Правила відбору зразків для випробувань

.7.1Відбір зразків продукції для випробувань проводиться органом із сертифікації ДТЗ або, за його письмовим дорученням, - уповноваженим представником, незалежним від заявника.

.7.2Зразки продукції відбираються з тих виробів, що пройшли приймальний контроль виробника та готові до реалізації. Кількість зразків  для випробувань має відповідати кількості, зазначеній в рішенні за заявкою органу із сертифікації ДТЗ.

Відбір зразків проводиться у присутності представника заявника і оформлюється актом відбору зразків у трьох примірниках (додаток № 6).

.7.3Кількість та тип (модель, версія) зразків продукції для випробувань зазначається у рішенні за заявкою або в програмі технічного нагляду.

(пункт 4.7 доповнено підпунктом 4.7.3 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.8Ідентифікація продукції

.8.1Ідентифікація продукції проводиться органом із сертифікації ДТЗ або, за його дорученням, - випробувальною лабораторією (центром). Якщо випробувальна лабораторія (центр) акредитована тільки на технічну компетентність, - за участю уповноваженого представника органу із сертифікації ДТЗ. Ідентифікація проводиться в присутності заявника.

.8.2Ідентифікація проводиться для встановлення:

- походження наданого на ідентифікацію зразка;

- приналежності до класифікаційної групи, типу, даної партії;

- відповідності загальної конструкції та комплектації зразка до технічного опису;

- відповідності маркування зразка (маркування ДТЗ та його систем, агрегатів та складових частин) до документації (технічним умовам, технічним описам, протоколам випробувань та ін.), що представлений для сертифікації та технічного нагляду.

(абзац перший підпункту 4.8.2 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

Якщо виявлено невідповідності, роботи призупиняються, про що заявник повідомляється у термін дві доби. Одночасно ця інформація доводиться до органу із сертифікації ДТЗ. Якщо заявник у 10-денний термін після одержання повідомлення не поінформував про свої наміри щодо  проведення коригувальних заходів, випробування продукції з метою сертифікації припиняються.

.8.3Рішення про порядок продовження сертифікації приймає орган із сертифікації ДТЗ не пізніше 10 днів з дня подання пропозиції заявником.

.8.4За результатами ідентифікації складається акт ідентифікації у трьох примірниках, незалежно від результату ідентифікації (додаток № 7).

.8.5Зразки продукції, що не пройшли ідентифікацію, на випробування з метою сертифікації не приймаються.

.8.6Заявник забезпечує необхідні умови для проведення ідентифікації зразків (зразки продукції, робоче місце, устаткування, інструмент, технічна документація).

(пункт 4.8 доповнено підпунктом 4.8.6 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.9Приймання зразків продукції випробувальною лабораторією (центром)

.9.1Ідентифіковані зразки продукції для випробувань приймає відповідальна особа випробувальної лабораторії (центру), яка спеціально уповноважена наказом керівника лабораторії (центру), виключно за умови, що ці зразки передано до лабораторії в запечатаному або опломбованому вигляді, а також за наявності актів відбору зразків та ідентифікації.

.10Випробування зразків продукції з метою сертифікації

.10.1Випробування зразків продукції з метою сертифікації проводяться виключно акредитованими в Системі випробувальними лабораторіями (центрами), які визначені органом із сертифікації ДТЗ відповідно до рішення за заявкою. Самостійне прийняття випробувальною лабораторією (центром) рішення щодо проведення випробувань зразків продукції з метою сертифікації продукції не допускається.

.10.2Зразки продукції випробовуються на відповідність обов’язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів, зазначених у рішенні.

 .10.3За результатами випробувань лабораторія (центр) подає до органу із сертифікації ДТЗ протокол випробувань продукції, копії - заявнику. Протокол випробувань повинен бути підписаний виконавцями робіт і затверджений керівником акредитованої випробувальної лабораторії (центру). Якщо випробування проводились у випробувальній лабораторії (центрі), що акредитована в Системі тільки на технічну компетентність, протокол випробувань підписується представником органу із сертифікації ДТЗ, під наглядом якого (за дорученням органу) проводились ці випробування.

.10.4Протокол випробувань у будь-якому випадку повинен містити:

- посилання на позначення та назву нормативних документів щодо методів випробувань;

- графу “Норма згідно з нормативним документом на продукцію”, у якій записують конкретну визначену нормативними документами норму;

- графу “Фактично одержані результати випробувань”, в якій наводять числовий результат вимірювань (випробувань), тобто не допускається запис: “відповідає”, “в нормі” або “не виявлено” - для показників, що підлягають вимірюванню.

.10.5В разі отримання негативних результатів хоча б за одним з показників, випробування з метою сертифікації припиняються, а інформація про це надається заявнику та органу із сертифікації ДТЗ.

.10.6Повторні випробування можуть бути проведені тільки після подання нової заявки та переконливих доказів заявника у проведенні ним коригувальних заходів на усунення причин, що викликали невідповідність.

.10.7Опис конструкції ДТЗ, що був у користуванні, складається акредитованою в Системі УкрСЕПРО випробувальною лабораторією (центром) за формою, що наведена в додатку 3.

(пункт 4.10 доповнено підпунктом 4.10.7 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. №48)

.11Аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та його оформлення

 .11.1Наданий випробувальною лабораторією (центром) протокол випробувань розглядається органом із сертифікації ДТЗ з метою визначення відповідності:

- номенклатури перевірених показників номенклатурі показників, зазначених у рішенні за заявкою;

- вимогам, що встановлені пунктами 4.10.3, 4.10.4 цих Правил;

- застосованих методів та засобів випробувань вимогам нормативного документа на методи випробувань.

За позитивними результатами розгляду протоколу та інших робіт, що передбачені в рішенні за заявкою, орган із сертифікації ДТЗ приймає рішення про видачу сертифіката відповідності.

.11.2Заповнюються всі, без винятку, реквізити, передбачені у формах сертифікатів. У випадках, якщо заходи, зазначені в реквізитах, не проводились, робиться запис: “не проводились”, “не маркується”, “не наноситься”.

.11.3Якщо схемою сертифікації, наведеною в рішенні за заявкою, передбачено обстеження чи атестацію виробництва або оцінку системи якості, орган із сертифікації ДТЗ за позитивними результатами цієї роботи приймає рішення про термін дії сертифіката відповідності, що готується до підпису. Термін дії сертифіката у цьому випадку не повинен бути більшим за термін дії атестата виробництва або сертифіката системи якості.

(підпункт 4.11.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.12Видача сертифіката відповідності, затвердженого ДСТУ 3498-96, та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи

.12.1Сертифікат відповідності видається органом із сертифікації ДТЗ на одиничну партію продукції із зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого угодою, з правом маркування знаком відповідності кожної одиниці випущеної продукції.

.12.2Заявнику видається оригінал сертифіката відповідності, до якого додаються “Загальні характеристики дорожнього транспортного засобу” (додаток № 8).

 .12.3Термін дії сертифіката відповідності на продукцію визначається органом із сертифікації ДТЗ з урахуванням чинних схем (моделей) сертифікації ДТЗ (додаток 5).

(підпункт 4.12.3 в редакції наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. № 572)

.12.4Орган із сертифікації ДТЗ веде облік виданих ним сертифікатів і їх копії надсилає до Держстандарту України.

.12.5В разі внесення змін до складу продукції або технології її виготовлення, що можуть вплинути на показники, які підтверджені під час сертифікації, заявник зобов’язаний попередити про це орган із сертифікації ДТЗ, який приймає рішення про необхідність проведення нових випробувань або оцінки стану виробництва продукції.

.12.6Термін дії сертифіката відповідності не подовжується.

(пункт 4.12 доповнено підпунктом 4.12.6 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.12.7Для отримання сертифіката на новий термін заявник не пізніше як за три місяці до закінчення дії чинного сертифіката направляє до органу із сертифікації заявку відповідно до пункту 4.1 цих Правил. На продукцію, що не зазнала конструктивних змін, допускається надання нового сертифіката відповідності замість того, що був наданий за схемами сертифікації з обстеженням чи атестацією виробництва або сертифікацією (оцінкою) системи якості і втратив чинність у зв’язку із закінченням терміну дії. Це можливо на підставі позитивних результатів технічного нагляду за період дії сертифіката відповідності, здійсненого згідно з програмою технічного нагляду. При цьому сертифікаційні випробування за новою заявкою проводяться обов’язково в разі наявності конструктивних змін, що впливають на характеристики продукції.

(пункт 4.12 доповнено підпунктом 4.12.7 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.12.8Сертифікат відповідності може супроводжуватись додатком тільки за формою, установленою ДСТУ 3498. У разі розширення переліку продукції заміна додатків до сертифікатів відповідності не допускається, а надається новий сертифікат відповідності з новим додатком.

 (пункт 4.12 доповнено підпунктом 4.12.8 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.13Технічний нагляд за сертифікованими ДТЗ під час їх виробництва

.13.1У разі, коли сертифікат відповідності видано заявнику на певний термін і за договором йому надано право самостійно застосовувати цей сертифікат до виготовленої продукції, технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва здійснює орган із сертифікації ДТЗ чи, за його дорученням, - інша організація.

.13.2Залежно від схеми сертифікації застосовують такі види технічного нагляду:

- проведення періодичних контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються у заявника, у збутових та торговельних організаціях;

- проведення періодичних контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються у заявника, у збутових та торговельних організаціях, а також періодичний технічний нагляд за атестованим виробництвом сертифікованої продукції;

- проведення періодичних контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються у заявника, у збутових та торговельних організаціях, а також періодична оцінка ефективності функціонування сертифікованої системи якості у заявника;

- проведення періодичного контролю за технологічним процесом виробництва сертифікованої продукції.

.13.3Періодичність контрольних випробувань, їх обсяг та порядок проведення, періодичність оцінки стану виробництва та ефективності функціонування системи якості встановлює орган із сертифікації ДТЗ в кожному конкретному випадку і регламентує їх в програмі технічного нагляду, яка розробляється органом із сертифікації ДТЗ і затверджується його керівником.

.13.4За результатами технічного нагляду виконавець складає і подає до органу із сертифікації ДТЗ звіт, в якому зазначаються можливі причини невідповідностей встановленим вимогам (за наявності) та пропонуються коригувальні заходи. Один примірник звіту вручається заявникові.

 .13.5Орган із сертифікації ДТЗ може прийняти рішення про проведення додаткових випробувань і (або) перевірок залежно від інформації про стан сертифікованої продукції, яка надходить від споживачів і органів контролю.

.13.6Орган із сертифікації ДТЗ може прийняти рішення про зупинення або припинення дії сертифіката відповідності у випадках:

- виявлення невідповідностей продукції вимогам, встановленим під час сертифікації;

- порушення вимог технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, маркування продукції тощо;

- внесення заявником змін до нормативних документів, методів випробувань, складу продукції тощо, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попереднього узгодження з органом із сертифікації ДТЗ;

- порушення умов договору заявником.

.13.7Орган із сертифікації ДТЗ в триденний термін надсилає письмову інформацію про прийняте рішення щодо зупинення або припинення дії виданого сертифіката відповідності до Держстандарту України, його територіального органу та заявнику.

.13.8Рішення органу із сертифікації ДТЗ про зупинення дії сертифіката відповідності може бути скасовано у випадку, якщо проведенням коригувальних заходів заявник може усунути невідповідності та причини їх виникнення у місячний термін і підтвердити відповідність продукції встановленим вимогам.

.13.9Коригувальні заходи здійснюються заявником продукції зразу ж після одержання рішення органу із сертифікації ДТЗ про зупинення дії сертифіката відповідності. Контроль за виконанням коригувальних заходів здійснює орган із сертифікації ДТЗ, що видав сертифікат.

Усі витрати на проведення коригувальних заходів та щодо організації контролю за їх виконанням несе заявник сертифікованої продукції.

.13.10Коригувальні заходи вважаються успішно виконаними, якщо після їх виконання продукція відповідає вимогам нормативних документів.

 .13.11Продукція, на яку була зупинена дія сертифіката відповідності, може заявлятися заявником на повторну сертифікацію після виконання ним коригувальних заходів, спрямованих на усунення порушень, виявлених під час технічного нагляду. В такому разі роботи із сертифікації проводяться без урахування результатів попередньої сертифікації даної продукції.

.14Порядок сертифікації ДТЗ іноземних виробництв

.14.1Сертифікація ДТЗ, що імпортуються, проводиться у відповідності з вищезазначеними вимогами розділу 4 цих Правил та вимогами Порядку проведення робіт із сертифікації продукції іноземного виробництва, що виготовляється серійно, затвердженого наказом Держстандарту України від 18.08.98 №633 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за №№657/3097.

(підпункт 4.14.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.14.2Для сертифікації нових ДТЗ та ДТЗ, що були в користуванні, заявник подає до органу із сертифікації ДТЗ заявку згідно з додатком 1 або додатком 9.

Орган із сертифікації ДТЗ:

- укладає із заявником договір про проведення робіт із сертифікації;

- надає заявнику рішення за заявкою та довідку про укладання такого договору для подання митним органам відповідно до Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 №1211.

(пункт 4.14 доповнено підпунктом 4.14.2 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. №48)

.15Визнання сертифікатів чи інших документів, які підтверджують відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних документів і які видані на цю продукцію за кордоном

 .15.1Сертифікати та протоколи випробувань продукції, видані уповноваженими органами інших країн (далі - іноземний сертифікат), підлягають визнанню в Системі за умови дотримання сукупності таких правил:

- якщо Держстандартом України укладено двосторонню угоду про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації з національним органом із сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну;

- іноземний сертифікат видано в державній системі сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну;

- продукція, що ввозиться в Україну, може бути ідентифікована за супровідною документацією (маркування, етикетка) як така, що виготовлена за міждержавними або іншими нормативними документами, що є чинними в Україні;

- зазначені в іноземному сертифікаті номенклатура усіх обов’язкових вимог до продукції і норми цих вимог повністю відповідають номенклатурі обов'язкових вимог і нормам, чинним в Україні.

.15.2За умови виконання сукупності правил, наведених у пункті 4.15.1 цих Правил, на іноземній сертифікат орган із сертифікації ДТЗ видає свідоцтво про визнання згідно з ДСТУ 349896. Свідоцтво про визнання реєструється в Реєстрі Системи.

.15.3У разі невиконання принаймні однієї умови пункту 4.15.1 визнання іноземних сертифікатів здійснюється згідно з вимогами цих Правил на підставі рішення про визнання органу із сертифікації ДТЗ.

.15.4Документом про визнання іноземних сертифікатів є свідоцтво про визнання (в разі повного визнання) або сертифікат відповідності (в разі часткового визнання), що видані в Системі.

Результати сертифікації можуть бути визнані:

- без додаткових процедур сертифікації;

- із впровадженням додаткових процедур сертифікації;

- у разі позитивних результатів сертифікації продукції в Системі.

.15.5Процедура визнання результатів сертифікації ДТЗ передбачає:

 - розгляд заявки та аналіз наданої документації;

- прийняття рішення про можливість видачі свідоцтва про визнання або сертифіката відповідності;

- оформлення та реєстрацію свідоцтв про визнання або сертифікатів відповідності;

- технічний нагляд за ДТЗ.

.15.6Заявник продукції має надати органу із сертифікації ДТЗ таку документацію:

- заявку про визнання;

- сертифікати або інші документи, що підтверджують відповідність ДТЗ конкретним вимогам;

- нормативні документи на ДТЗ (в разі необхідності);

- протоколи випробувань;

- сертифікат на систему якості, атестат (сертифікат) виробництва (за їх наявності);

.15.7Орган із сертифікації ДТЗ розглядає документацію, проводить її аналіз та експертизу.

.15.8Орган із сертифікації ДТЗ, що розглядає документацію, має право запросити додаткову інформацію.

.15.9Орган із сертифікації ДТЗ може прийняти рішення про повне або про часткове визнання результатів сертифікації ДТЗ.

.15.10Орган із сертифікації ДТЗ оформлює свідоцтво про визнання або сертифікат відповідності.

.15.11У разі значних розбіжностей між нормативними документами щодо показників (характеристик) ДТЗ орган із сертифікації ДТЗ приймає рішення про проведення сертифікації ДТЗ згідно з вимогами Системи.

.15.12Зразки для сертифікації надаються заявником.

 .15.13Визнання сертифікатів, протоколів випробувань та інших документів, наданих поза межами України, вважаються дійсними на термін, визначений органом із сертифікації ДТЗ.

(підпункт 4.15.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

.15.14Технічний нагляд за ДТЗ, що імпортуються, виконується згідно з рішенням органу із сертифікації ДТЗ.

.16Сертифікація складових частин

.16.1Проведення сертифікації складових частин здійснюється згідно з вимогами пункту 3.6 цих Правил.

.16.2Сертифікація запасних частин, які постачаються (виробляються) безпосередньо виробником ДТЗ.

Виробником подається заявка на запасні частини конкретного типу ДТЗ, до якої додаються:

- копія сертифіката відповідності на ДТЗ, виданого в Системі;

- сертифікат походження запасних частин;

- лист-декларація виробника про наявність необхідних умов виробництва або сертифікат на систему якості.

На підставі позитивних висновків експертизи документів орган із сертифікації ДТЗ приймає рішення про видачу сертифіката відповідності.

.16.3Сертифікація однорідних (які виготовляються за однією технологією і відрізняються лише розмірами) запасних частин за каталогом.

При сертифікації однорідних запасних частин результати випробувань продукції одного найменування поширюються на всю групу таких виробів. На підставі позитивного протоколу сертифікаційних випробувань сертифікат відповідності видається на всю групу виробів.

Такий сертифікат також може бути виданий на групу однорідних виробів за каталогом. У цьому випадку вказується назва каталога.

 .16.4Сертифікація іноземних запасних частин, які виробляються не заводами-виробниками ДТЗ, проводиться на загальних підставах за наявності нормативного документа на цю продукцію, наданого або погодженого із заводом-виробником ДТЗ.

.16.5Сертифікація партії запасних частин, що імпортуються в Україну.

До заявки додаються:

- сертифікати та (або) протоколи випробувань, отримані в органах із сертифікації;

- протокол випробувань, проведених на підприємстві (не пізніше одного року);

- нормативний(і) документ(и) на конкретний виріб (групу однорідних виробів);

- технічний опис або інший документ, який дає змогу провести ідентифікацію продукції;

- копія контракту;

- сертифікат походження запасних частин.

Сертифікат відповідності у цьому випадку видається на партію продукції.

.16.6Сертифікація складових частин, що постачаються безпосередньо заводу-виготовлювачу ДТЗ.

За наявності у завода-виготовлювача ДТЗ сертифіката відповідності на транспортний засіб, виробник ДТЗ або складових частин чи постачальник подає заявку на сертифікацію складових частин, до якої додаються:

- копія сертифіката відповідності на ДТЗ;

- відомості про застосування складових частин заводом-виготовлювачем ДТЗ, який отримав сертифікат на цей транспортний засіб у Системі сертифікації УкрСЕПРО.

 У цьому випадку за позитивними результатами експертизи видається свідоцтво про визнання або сертифікат відповідності.

Сертифікація складових частин, що виготовляються без узгодження із заводом-виготовлювачем ДТЗ, проводиться у загальному порядку.

.16.7Сертифікація кузовів та шасі транспортних засобів за кодами 87.06 та 87.07 УКТ ЗЕД як нових, так і тих, що були в користуванні, що ввозяться на митну територію України, здійснюється як зібрані транспортні засоби.

Для проведення сертифікації укомплектовані до стану ДТЗ кузови та шасі направляються до випробувальної лабораторії (центру) для проведення випробувань. Подальші роботи з їх сертифікації виконуються згідно з цими Правилами як зібрані транспортні засоби.

(пункт 4.16 доповнено підпунктом 4.16.7 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.01.2002 р. №48)

Конфіденційність

.1Органи із сертифікації ДТЗ та організації, які діють за їх дорученням, повинні забезпечувати конфіденційність інформації, що становить комерційну або професійну таємницю.

Розгляд спірних питань

.1Якщо заявник має бажання оскаржити рішення щодо відмови видачі йому сертифіката відповідності чи припинення або зупинення дії сертифіката, він повинен подати (письмово) заяву до органу із сертифікації ДТЗ не пізніше одного місяця після одержання повідомлення про прийняте рішення. Подання заяви не припиняє дії прийнятого рішення.

.2Заява розглядається органом із сертифікації ДТЗ в місячний термін з дня її надходження.

.3До заяви додаються такі документи:

- листування із спірного питання між заявником, випробувальною лабораторією, територіальним органом Держстандарту України, органом із сертифікації ДТЗ;

 - відповідні матеріали випробувань, перевірки, нагляду;

- зразок-свідок продукції (за наявності);

- технічна документація на продукцію (за необхідністю).

.4Кожна із сторін має право запросити експерта з випробувальної лабораторії для надання пояснень.

.5Рішення стосовно поданої заяви може вміщувати одну із таких рекомендацій:

- видати чи визнати сертифікат відповідності;

- відмовити у видачі чи визнанні сертифіката відповідності;

- підтвердити призупинення дії сертифіката відповідності;

- відновити дію сертифіката відповідності.

.6Рішення надсилається заявнику протягом п’яти днів після проведення засідання. Якщо на думку органу із сертифікації, що розглядав спірне питання, необхідно вживати заходів щодо стандартів та інших нормативних документів на продукцію, що використовувалися під час сертифікації, то відповідні пропозиції він подає до Держстандарту України.

.7У разі незгоди з рішенням органу із сертифікації ДТЗ заявник має право звернутися до Держстандарту України протягом десяти днів з дня одержання рішення; до суду, арбітражного суду згідно з чинним законодавством.

Розрахунки між органом із сертифікації і заявником

.1Основні засади системи розрахунків такі:

- оплата робіт із сертифікації проводиться незалежно від її результатів;

- вартість робіт індексується залежно від рівня інфляції;

- витрати заявників на проведення робіт із сертифікації продукції відносяться на її собівартість (Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію”).

 .2Порядок розрахунків під час сертифікації продукції

.2.1Під час сертифікації продукції фінансові взаємовідносини встановлюються між:

- органом із сертифікації ДТЗ;

- випробувальними лабораторіями (центрами);

- заявником.

.2.2Оплаті підлягають роботи, пов’язані з обов’язковою сертифікацією продукції:

- підготовчі;

- експертні;

- щодо атестації, випробування, контролю та реєстрації.

.2.3Оплата робіт із сертифікації продукції здійснюється на підставі договорів, що укладаються за рішенням органу із сертифікації ДТЗ відповідно до одного з нижчевикладених варіантів:

- заявник укладає договір на проведення усіх робіт з органом із сертифікації ДТЗ. Із одержаних за договором коштів орган із сертифікації ДТЗ сплачує за проведення відповідних робіт випробувальним лабораторіям (центрам);

- заявник згідно з рішенням органу із сертифікації ДТЗ за заявкою на проведення сертифікації продукції укладає окремі договори на виконання видів робіт з органом із сертифікації ДТЗ, випробувальними лабораторіями (центрами) або іншими організаціями, що зазначені у рішенні за заявкою.

.2.4Вартість робіт із сертифікації ДТЗ та складових розраховується згідно з Правилами визначення вартості робіт із сертифікації продукції та послуг, затвердженими наказом Держстандарту України від 10.03.99 № 100 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.99 за № 194/3487.

(пункт 7.2 доповнено підпунктом 7.2.4 згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 25.09.2000 р. №572)

Додаток № 1-9 не наводяться

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.01.1997 р. № 64

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1282

Постанова втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року № 575)

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Викласти додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1282 “Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них” у новій редакції, що додається.

Мінімальна митна вартість імпортних автомобілів, що не включені у додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. №1282 визначається виходячи з відповідного класу автомобіля та об'єму його двигуна.

Ця постанова набирає чинності через 10 днів після її опублікування в газеті “Урядовий кур’єр”.

Прем’єр-міністр України П. ЛАЗАРЕНКО

Додаток № 1

до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1282 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 64)

 МІНІМАЛЬНА МИТНА

вартість нових імпортних автомобілів

(у доларах США)

Країна та марка автомобіля

до 1000

1001-1500

1501-2200

2201-3000

більш як 3000

Великобританія

ASTON MARTIN

250000

 

BENTLEY

160000

LAND ROVER

25000

MG

24000

37000

F RANGE ROVER

30000

ROOLLS-ROYCE

200000

ROVER

6500

8000

10000

15000

TRIUMPH

9000

12000

18000

YAGUAR

30000

Іспанія

SEAT

6000

7000

9000

Італія

ALFA ROMEO

8000

12000

18000

FIAT

5000

8000

10000

15000

INNOCENTI

6000

8000

LANCIA

6000

8000

10000

15000

Малайзія

PROTON

11000

14000

SEDAN

HATCHBACK

11000

Німеччина

AUDI

15000

18000

30000

BMW

15000

18000

30000

FORD

6000

8000

10000

15000

MERCEDES-BENZ

18000

2000

45000

OPEL

6000

8000

10000

15000

25000

PORSCHE

2000

24000

45000

VOLKSWAGEN

8000

12000

18000

Республіка Корея

DAEWOO

5000

70000

10000

15000

HYUNDAI

7000

10000

15000

KIA

7000

10000

13000

 

 

Країна та марка автомобіля

до 1000

1001-1500

1501-2200

2201-3000

більш як 3000

SSANGYONG KALLISTA

     

34000

 

Польща

FSO

   

12000

   

CARO DIESEL США

BUICK

   

12000

16000

25000

CADILLAC

       

35000

CHEVROLET

   

12000

15000

25000

CHRYSLER

     

15000

25000

DODGE

   

12000

15000

18000

EAGLE

 

10000

12000

15000

18000

FORD

 

8000

10000

15000

18000

GEO

8000

12000

     

GMC

       

19000

JEEP

     

15000

20000

LINCOLN

       

35000

MERCURY

   

12000

15000

18000

OLDSMOBILE

   

10000

14000

18000

PLYMOUTH

   

10000

14000

 

PONTIAC

   

10000

14000

18000

SATURN

   

10000

   

Росія

ВОЛГА

   

10000

   

ЛАДА

 

5000

6500

   

МОСКВИЧ

 

5000

6500

   

Франція

CITROEN

5000

7000

10000

15000

20000

PEUGEOT

5000

7000

10000

15000

20000

RENAULT

5000

7000

10000

15000

20000

TALBOT

5000

7000

10000

15000

 

Чехія

SKODA

 

6000

     

FELISIA

SKODA

 

7700

     

FELISIA BREAK

 

9600

     

Швеція

SAAB

   

13000

24000

 

 

Країна та марка автомобіля

до 1000

1001-1500

1501-2200

2201-3000

більш як 3000

VOLVO

 

10000

17000

24000

 

Югославія

YUGO

 

7000

     

Японія

DAIHATSU

6000

10000

12000

   

HONDA

7000

12000

15000

18000

35000

INFINITI

   

18000

30000

40000

ISUZU

 

7000

10000

15000

 

LEXUS

     

40000

50000

MAZDA

 

7000

10000

15000

 

MITSUBISHI

 

7000

10000

15000

25000

NISSAN

7000

8000

10000

15000

25000

SUBARU

7000

8000

12000

17000

25000

SUZUKI

5000

7000

10000

15000

 

TOYOTA

6000

8000

10000

15000

25000

Перший заступник Міністра

Кабінету Міністрів України В. РЯБОКОНЬ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Київ

27.01.1997 р. № 65

Про ставки митних зборів

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 12 березня 1997 року № 224,

від 7 березня 1998 року № 285,

від 13 травня 1998 року № 670,

від 18 вересня 1998 року № 1460,

від 21 вересня 1998 року № 1477,

від 8 жовтня 1998 року № 1625,

від 19 травня 1999 року № 840,

від 27 травня 1999 року № 920,

від 23 червня 1999 року № 1116,

від 5 липня 1999 року № 1187,

від 13 липня 1999 року № 1237,

від 21 липня 1999 року № 1293,

від 24 вересня 1999 року № 1759,

від 29 листопада 1999 року № 2165,

від 23 лютого 2000 року № 396,

від 29 вересня 2000 року № 1494,

від 28 квітня 2001 року № 413,

від 28 грудня 2001 року № 1804,

від 11 жовтня 2002 року № 1493,

від 18 травня 2005 року № 355,

від 15 грудня 2005 року № 1198,

від 5 квітня 2006 року № 442,

від 14 березня 2007 року № 468,

від 13 квітня 2007 року № 622.

Постанова втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2006 року № 105)

(Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 року № 1237 установлено, що на період з 1 липня 1999 р. до 1 липня 2001 р. митне оформлення товарів, що імпортуються для власних виробничих потреб на митну територію України, або товарів власного виробництва, що експортуються з митної території України підприємствами легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області, які є учасниками економічного експерименту, здійснюється із сплатою митних зборів у розмірі 50 відсотків ставок митних зборів, визначених цією постановою)

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

  1. Установити ставки митних зборів, передбачених статтями 47, 76, 77, 85, 86, 87 Митного кодексу України, згідно з додатком 1.

(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 413)

У разі митного оформлення експорту брухту та відходів чорних і кольорових металів ставки митних зборів, зазначених у пунктах 1, 5 і 6 додатка, сплачуються суб’єктами підприємницької діяльності у п’ятикратному розмірі визначених ставок митних зборів такого виду, крім суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють експорт цих товарів  згідно з Державною програмою утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання та зберігання.

(пункт 1 доповнено абзацом другим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.98 р. № 285, абзац другий пункту 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.98 р. № 670)

(дія абзацу другого пункту 1 не поширюється на експорт брухту та відходів чорних металів, що здійснюється до Республіки Молдова відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.98 р. № 1625 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.98 р. № 1625)

Абзац третій пункту 1 виключено

(пункт 1 доповнено абзацом третім згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.98 р. № 1460)

(дія абзацу третього пункту 1 цієї постанови не поширюється на нафтопродукти, що вироблені в Україні з нафти, поставленої на давальницьких умовах, і реалізуються в Україні, - у частині справляння додаткового митного збору за митне оформлення у розмірі 0,01 євро за 1 кілограм згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.99 р. №1293)

(дію абзацу третього пункту 1 призупинено до 1 травня 2000 року у зв’язку з призупиненням дії постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.98 р. №1460 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2000 р. №396)

(дію абзацу третього пункту 1 припинено на період до 1 січня 2001 року у зв’язку з припиненням дії постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.98 р. № 1460 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 р. №1494)

(абзац третій пункту 1 виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2005 р. № 355)

Установити, що на період з 1 липня до 31 грудня 1999 р. до митного збору за митне оформлення товарів, які імпортуються на митну територію України, додатково включається збір у розмірі 2 відсотків митної вартості товарів із спрямуванням одержаних коштів до Державного бюджету України.

(пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.99 р. № 840)

 (дія абзацу четвертого пункту 1 цієї постанови не поширюється на давальницьку сировину, яка належить іноземному замовнику і ввозиться на митну територію України для переробки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1999 року № 1116)

(дія абзацу четвертого пункту 1 цієї постанови не поширюється на імпортні нафту сиру та нафтопродукти за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2709 00 90 00, 2710 00 65 00, 2710 00 27 11, 2710 00 32 09, 2710 00 34 11, 2710 00 36 09, 2710 00 61 00, 2710 00 69 00 - у частині справляння збору у розмірі 2 відсотків митної вартості згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 21.07.99 р. №1293, від 11.10.2002 р. № 1493)

(дія абзацу четвертого пункту 1 цієї постанови не поширюється на товари за кодами ТН ЗЕД 8401 30000 (тепловидільні елементи (касети) неопромінені (для ядерних реакторів)), 8401 40900 (частини ядерних реакторів), 8405 10000 (газогенератори чи парогенератори з очисними установками та без них), 8481 80630 (клапани із сталі) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. № 1759)

(дія абзацу четвертого пункту 1 цієї постанови не поширюється на товари, що ввозяться на митну територію України за договорами (контрактами), укладеними з Національною атомною енергогенеруючою компанією “Енергоатом” та її підрозділами, для потреб атомних електростанцій, перелік яких додається, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.99 р. № 2165)

Установити, що у разі застосування митного забезпечення у вигляді пломб з порядковим номером і зображенням державної символіки України щодо товарів та інших предметів, які експортуються та імпортуються, до митного збору за митне оформлення додатково включається плата у розмірі 3 євро за кожну пломбу із зарахуванням одержаних коштів до державного бюджету.

(пункт 1 доповнено абзацом п’ятим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.99 р. № 1187)

Установити, що у разі переміщення товарів через митну територію України транзитом, що підтверджено документами, визначеними статтею 6 Закону України “Про транзит вантажів”, митний збір за перебування під митним контролем таких товарів не справляється за весь період.

(пункт 1 доповнено абзацом шостим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2005 р. № 1198)

 Установити, що у разі переміщення природного газу трубопровідним транспортом через митну територію України транзитом, що підтверджено документами, зазначеними у підпункті 3 пункту 14 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. № 1958 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 51, ст. 2699), митний збір за перебування під митним контролем такого газу справляється починаючи з 30-го календарного дня після закінчення періоду постачання.

(пункт 1 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 р. № 468)

Пункт 11 втратив чинність

(постанову доповнено пунктом 11 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 413, пункт 11 втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. № 622)

Державній митній службі у місячний термін затвердити порядок справляння митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів.

Пункт 3 втратив чинність

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.97 р. № 224)

Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 1992 р. № 504 “Про ставки митних зборів та порядок їх справляння” (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 246), від 24 вересня 1993 р. № 802 “Про зміну ставок митних зборів” (ЗП України, 1994 р., № 2, ст. 44, № 6, ст.163).

Ця постанова набирає чинності через 30 днів після її опублікування в газеті “Урядовий кур’єр”

Прем’єр-міністр України П. ЛАЗАРЕНКО

 

Додаток 1

до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65

Ставки митних зборів, передбачені Митним кодексом України

(назва додатка 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 413)

Вид митного збору

Розмір ставки (доларів США)

  1. За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

до 100 доларів США

не справляється

від 100 до 1000 доларів США

5

більше 1000 доларів США

0,2 відсотка митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США

  1. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення):

за кожною вантажною митною декларацією

30

за кожним додатковим аркушем до неї

15

  1. Пункт 3 виключено
  1. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:

за кожною вантажною митною декларацією

30

за кожним додатковим аркушем до неї

15

  1. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем, за кожний день перебування:

за перші п’ятнадцять календарних днів

не справляється

за кожний наступний календарний день

0,05 відсотка загальної митної вартості товарів та інших предметів

  1. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці за одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митниці, залучених до такого оформлення):

у робочий час

20

у неробочий час, суботу, неділю

40

святкові дні

50

  1. За відмову від замовлених послуг, передбачених пунктом 6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовій формі

20

  1. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом

10

 

Вид митного збору

Розмір ставки (доларів США)

  1. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) (ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції

15

  1. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у статті 86 Митного кодексу України), за 1 кг за кожний день зберігання:

перші десять календарних днів

0,1

кожний наступний календарний день

0,5

  1. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов’язковій передачі митниці для зберігання і зазначені у статті 86 Митного кодексу України, за кожний день зберігання:

перші десять календарних днів

0,1 відсотка загальної вартості товарів та інших предметів

кожний наступний календарний день

0,5 відсотка загальної вартості товарів та інших предметів

  1. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)

1500

  1. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)

1000

  1. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України

100

(додаток із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. № 1477, від 27.05.99 р. № 920, від 28.12.2001 р. № 1804, від 05.04.2006 р. № 442)

Перший заступник Міністра

Кабінету Міністрів України В. РЯБОКОНЬ

Додаток 2

до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65

СТАВКИ МИТНИХ ЗБОРІВ

за реєстрацію товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, за продовження терміну реєстрації та за внесення змін до реєстру товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності

Додаток 2 втратив чинність

 

(постанову доповнено додатком 2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 413, додаток 2 втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. № 622)

Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65

ПЕРЕЛІК

товарів, що ввозяться на митну територію України для потреб атомних електростанцій і на які не поширюється дія абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65

Назва

Код ТН ЗЕД

Оксиди бору; кислоти борні

28.10 00000

Гідразин і гідроксиламін та їх неорганічні солі

28.25 10000

Ефіри фосфорної кислоти складні та їх солі, включаючи лактофосфати, їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні: трикселилфосфат

29.19 00190

Вогнетривкі суміші для підготовки поверхонь підлоги; інші

32.14 90 000

Вироби з графіту або інших вуглецевих матеріалів, що не використовуються в електротехніці (тиглі)

68.15 10000

Труби, трубки і профілі пустотілі, безшовні; інші, круглого перерізу з нержавіючої сталі; інші

73.04 41900

Вироби з нікелю інші; інші

75.08 00900

Обладнання, пристрої та їх частини для розділення ізотопів

84.01 20000

Газогенератори чи парогенератори з очисними установками та без них; частини (деталі та елементи)

84.05 90000

Турбіни на водяній парі та інших робочих тілах; частини (деталі та елементи)

84.06 90000

Насоси для рідин з витратомірним пристроєм або без нього; відцентрові інші; з діаметром випускного отвору більш як 15 мм; інші; одноступінчаті

84.13 70910

Насоси для рідин з витратомірним пристроєм або без нього; частини; інші

84.13 91900

Обладнання інше

84.28 90990

Центри оброблювальні

84.57 10000

Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, котлів, резервуарів, цистерн, баків або аналогічних ємкостей, включаючи редукційні клапани та терморегулювальні вентилі; арматура інша, клапани дросельні

84.81 80850

 

Назва

Код ТН ЗЕД

Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, котлів, резервуарів, цистерн, баків або аналогічних ємкостей, включаючи редукційні клапани та терморегулювальні вентилі; частини

84.81 90000

Трансформатори електричні, статичні перетворювачі електричного струму, котушки реактивного опору та дроселі; перетворювачі статичні; інші

85.04 40990

Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них; свинцеві; інші; силові

85.07 20910

Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них; свинцеві; інші

85.07 20990

Машини та апарати для зварювання; автоматичні або напівавтоматичні

85.15 31000

Камери телевізійні; інші

85.25 30990

Частини, призначені виключно або головним чином для машин товарної позиції 8501 або 8502; інші

85.03 00990

Електрична апаратура для вмикання, переривання, захисту та вимикання струму для сполучення чи підімкнення електричних схем для напруги більш як 1000 В; вимикачі автоматичні для напруги менш як 72,5 кВ

85.35 21000

Проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні; провідники електричного струму напругою більш як 80 В, але не більш як 1000 В, інші; в ізоляції з інших матеріалів

85.44 59990

Проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні; провідники електричного струму для напруги більш як 1000 В, інші; в ізоляції з інших матеріалів

85.44 60190

Прилади та апаратура для вимірювання та виявлення іонізуючого випромінювання; інші

90.30 10900

 

Міністр

Кабінету Міністрів України А. ТОЛСТОУХОВ

(постанову доповнено додатком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.99 р. № 2165)

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

28.01.1997 р. № 11/6-769

Т.в.о. Начальників регіональних

митниць

Т.в.о. Начальників митниць

Про митне оформлення транспортних засобів та накладення митного обмеження на їх відчуження

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 25 липня 1997 року № 11/6-7068

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

У зв’язку з продовженням надходження запитів на адресу Державної митної служби України з приводу митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться в Україну громадянами, які на момент набуття чинності (відповідно) Закону України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР, постанов КМУ від 20.07.96 р. №793, від 17.09.96 р. № 1139, від 24.10.96 р. № 1282 тощо, знаходились за кордоном, та накладення на них митного обмеження на відчуження, згідно з затвердженими наказом Держмиткому від 13.06.95 р. №253 “Правилами митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” повідомляємо:

- митне оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які на день набрання чинності вищевказаних законодавчих актів знаходились за кордоном, необхідно здійснювати (незалежно від дати придбання) згідно з листом Державної митної служби України від 09.12.96 р. № 11/2-9125;

абзац третій втратив чинність

(згідно з листом ДМСУ від 25.07.97 р. № 11/6-7068)

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

29.01.1997 р. № 11/6-799

 

Т.в.о. начальників регіональних

митниць

Т.в.о. начальників митниць

Для використання в оперативній роботі надсилаємо перелік організацій та громадян, які одержали ліцензії Мін’юсту України на проведення автотоварознавчих та товарознавчих експертиз станом на 01.01.97 р.

Крім того, всі види судових експертиз (крім медичної та психіатричної) проводять Київський, Донецький, Одеський, Харківський та Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз.

Додатково нагадуємо, що у відповідності до ст. 16 Закону України від 05.02.92 р. “Про Єдиний митний тариф” при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів митні органи самі визначають їх митну вартість. При цьому експертні заключення приймаються лише при необхідності визначення вартості товарів та інших предметів (в тому числі транспортних засобів) за вимогою митної установи, і розглядаються, як такі, що носять допоміжний (інформаційний) характер і не є основою для прийняття остаточного рішення. Остаточне рішення приймається посадовою особою митної установи, що здійснює митне оформлення.

Лист Держмиткому від 02.04.96 р. № 11/18-2206 та додатки до нього вважати такими, що втратили чинність.

Додаток: згадане, на 36 арк.

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

Перелік організацій та громадян, які одержали ліцензію Мін’юсту на проведення автотоварознавчих (визначення вартості автомототранспорту, розміру нанесеного збитку власнику транспортного засобу) експертиз станом на 09.06.1997 року

Ненаводиться.

 

 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Київ

04.02.1997 р. № 129

Про призупинення дії пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1139

Постанова втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1997 року № 360)

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Призупинити дію пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1139 “Про деякі питання ввезення імпортних автомобілів”.

Перший

віце-прем’єр-міністр України В. ДУРДИНЕЦЬ

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

12.02.1997 р. № 11/2-1313

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Стосовно особливостей пропуску в Україну особистих речей працівників дипломатичних установ України за кордоном

Лист втратив чинність.

 

(згідно з листом Державної митної служби України від 8 грудня 1997 року № 11/1-11659)

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що особисті речі (крім транспортних засобів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів) працівників дипломатичних установ України за кордоном та членів їх сімей пропускаються в Україну без сплати мита, акцизного збору та податку на добавлену вартість, якщо такі речі ввозяться (пересилаються) зазначеною категорією громадян у зв’язку із закінченням відрядження і поверненням на постійне місце роботи в МЗС України (ротацією працівників).

Підставою для пропуску речей є обов’язкове пред’явлення митниці довідки Управління кадрів МЗС України, яка підтверджує особу працівника відповідної дипломатичної установи України за кордоном із в казанням його посади та терміну перебування у відрядженні.

Митне оформлення транспортних засобів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у відповідності до діючого законодавства.

Перший заступник

Голови Служби О.Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

14.02.1997 р. № 11/1-1403

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Про деякі питання оподаткування предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну

Із змінами і доповненнями, внесеними листами Державної митної служби України від 24 березня 1997 року № 11/2-2560, від 25 лютого 2000 року № 14/1-609-ЕП

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

 

Додатково див. лист Державної митної служби України від 12 липня 1999 року № 15/1-2101-ЕП

Для використання в оперативній роботі з метою вдосконалення оподаткування предметів (товарів), які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну, повідомляємо наступне:

Види платежів, що нараховуються та справляються при ввезенні (пересиланні - далі ввезенні) предметів (товарів) громадянами на митну територію України.\*

Предмети (товари), які ввозяться на митну територію України громадянами, підлягають оподаткуванню митом, митним та акцизним зборами, податком на добавлену вартість згідно з такими законодавчими актами:

- Митним кодексом України;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 14-92 “Про податок на добавлену вартість”;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92 “Про акцизний збір”;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 11.01.93 р. № 2-93 “Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну”;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 11.03.93 р. № 4-93 “Про Єдиний митний тариф”;

- Законом України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”;

- Законом України від 16.11.95 р. № 432/95-ВР "Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів";

- Законом України від 06.02.96 р. № 30/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби”;

- Постановою Верховної Ради України від 05.05.96 р. № 162/96-ВР “Про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України”;

 - Законом України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої”;

- Законом України від 16.05.96 р. № 202/96-ВР “Про внесення зміни до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на добавлену вартість”;

- Законом України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них”;

- Законом України від 11.07.96 р. № 313/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.94 р. № 133 “Про внесення змін до ставок митних зборів” (до 04.03.97 р.), постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 “Про ставки митних зборів” (з 04.03.97 р.);

- постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010 “Про вдосконалення порядку ввезення (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.96 р. № 1282 “Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.96 р. № 1408 “Про встановлення індикативних цін на імпортні тютюнові вироби, що застосовуються при обчисленні розмірів сплати податку на добавлену вартість”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.96 р. № 1433 “Про встановлення мінімальної митної вартості на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 64 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. №1282”;

- постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.97 р. № 75 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. №1282”.

 МИТО

Нараховується та справляється на предмети (товари) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.93 р. № 2-93, Постанови Верховної Ради України від 05.05.96 р. № 162/96-ВР, Закону України від 24.05.96 р. №216/96-ВР, Закону України від 11.07.96 р. № 313/96-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010, крім предметів (товарів):

- загальною вартістю, що не перевищує суму, еквівалентну 200 ЕКЮ (або одиничного неподільного предмета вартістю до 300 ЕКЮ), за винятком вино-горілчаних, тютюнових виробів, транспортних засобів, запасних частин та шин до них;

- горілчаних виробів у кількості 1 літра, вина - 2 літрів, тютюнових виробів - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу;

- особистого вжитку, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення або з метою транзиту;

- речей, у т. ч. транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

- що входять до складу спадщини, відкритої на користь громадян-резидентів за межами України;

- що ввозяться після їх тимчасового вивезення за наявності документів, що засвідчують факт їх тимчасового вивезення;

- що ввозяться громадянами-резидентами у вигляді призів (нагород) у межах, визначених угодами-дарування, за винятком транспортних засобів та предметів промислового призначення;

- ввезених тимчасово під зобов’язання про їх зворотне вивезення юридичними та фізичними особами, які згідно з міжурядовими угодами України та міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, звільняються від оподаткування митом, при їх відчуженні з дозволу митних органів (на транспортні засоби згідно з діючим порядком така пільга поширюється після закінчення 2-річного терміну після їх ввезення на митну територію України).

абзац десятий розділу 1 втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 25.02.2000 р. № 14/1-609-ЕП)

 АКЦИЗНИЙ ЗБІР

Нараховується та справляється на предмети (товари) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92, Закону України від 16.11.95 р. № 432/95-ВР, Постанови Верховної Ради України від 05.05.96 р. №162/96-ВР, Закону України від 24.05.96 р. N 216/96-ВР, Закону України від 11.07.96 р. № 313/96-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010, крім предметів (товарів):

- загальною вартістю, що не перевищує суму, еквівалентну 200 ЕКЮ (або одиничного неподільного предмета вартістю до 300 ЕКЮ), за винятком вино-горілчаних, тютюнових виробів, транспортних засобів та шин до них;

- горілчаних виробів у кількості 1 літра, вина - 2 літрів, тютюнових виробів - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу;

- особистого вжитку, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення;

- речей, у т. ч. транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

- що входять до складу спадщини, відкритої на користь громадян-резидентів за межами України;

- що ввозяться після їх тимчасового вивезення за наявності документів, що засвідчують факт їх тимчасового вивезення;

- що ввозяться громадянами-резидентами у вигляді призів (нагород) у межах, визначених угодами-дарування, за винятком транспортних засобів та предметів промислового призначення;

- ввезених тимчасово під зобов’язання про їх зворотне вивезення юридичними та фізичними особами, які згідно з міжурядовими угодами України та міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, звільняються від оподаткування акцизним збором, при їх відчуженні з дозволу митних органів (на транспортні засоби згідно з діючим порядком така пільга поширюється після закінчення 2-річного терміну після їх ввезення на митну територію України).

 ПОДАТОК НА ДОБАВЛЕНУ ВАРТІСТЬ

Нараховується та справляється на предмети (товари) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.96 р. № 14-92, Закону України від 16.11.95 р. № 432/95-ВР, Постанови Верховної Ради України від 05.05.96 р. №162/96-ВР, Закону України від 16.05.96 р. № 202/96-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010, постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.96 р. № 1433, крім предметів (товарів):

- зазначених у переліку ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 14-92 “Про податок на добавлену вартість”;

- загальною вартістю, що не перевищує суму, еквівалентну 200 ЕКЮ (або одиничного неподільного предмета вартістю до 300 ЕКЮ), за винятком вино-горілчаних, тютюнових виробів, транспортних засобів, запасних частин та шин до них;

- горілчаних виробів у кількості 1 літра, вина - 2 літрів, тютюнових виробів - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу;

- особистого вжитку, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення або з метою транзиту;

- речей, у т. ч. транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

- що входять до складу спадщини, відкритої на користь громадян-резидентів за межами України;

- що ввозяться після їх тимчасового вивезення за наявності документів, що засвідчують факт їх тимчасового вивезення;

- що ввозяться громадянами-резидентами у вигляді призів (нагород) у межах, визначених угодами-дарування, за винятком транспортних засобів та предметів промислового призначення;

- ввезених тимчасово під зобов’язання про їх зворотне вивезення юридичними та фізичними особами, які згідно з міжурядовими угодами України та міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, звільняються від оподаткування податком на добавлену вартість, при їх відчуженні з дозволу митних органів (на транспортні засоби згідно з діючим  порядком така пільга поширюється після закінчення 2-річного терміну після їх ввезення на митну територію України).

Порядок нарахування і справляння мита, акцизного і митного зборів, податку на добавлену вартість та митного оформлення при ввезенні (пересиланні) предметів (товарів) громадянами в Україну.

Нарахування та справляння мита, акцизного та митного зборів, податку на добавлену вартість здійснюється у порядку, передбаченому наказом Держмиткому від 17.01.96 р. № 19, останнім абзацом листа Держмиткому від 23.10.96 р. № 11/6-7893, листом Держмитслужби від 09.12.96 р. № 11/2-9125.

При цьому мито, акцизний збір, податок на добавлену вартість нараховуються з урахуванням тієї частини митної вартості предметів (товарів), яка перевищує суму, еквівалентну 200 екю. У разі ввезення одиничного неподільного предмета вартістю, що перевищує еквівалент 300 екю, мито, акцизний збір, податок на добавлену вартість нараховуються з урахуванням усієї суми митної вартості такого предмета.

Стягнення мита, акцизного і митного зборів, податку на добавлену вартість та митне оформлення предметів (товарів), що ввозяться в Україну громадянами, які не мають свідоцтва про державну реєстрацію підприємництва, здійснюється за документами форми МД-1 та МД-4. При ввезенні товарів в Україну безпосередньо власником їх митне оформлення та стягнення необхідних видів платежів (крім транспортних засобів і номерних агрегатів до них) проводиться на прикордонній митниці.

Стягнення мита, акцизного і митного зборів, податку на добавлену вартість та митне оформлення предметів (товарів), що ввозяться в Україну громадянами-підприємцями здійснюється із заповненням уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3) (з урахуванням того, що здійснюється імпорт товару).

(абзац четвертий розділу II із змінами, внесеними згідно з листом Державної митної служби України від 24.03.97 р. №11/2-2560)

Стягнення мита, акцизного і митного зборів, податку на добавлену вартість та митне оформлення предметів (товарів), які пересилаються громадянами в Україну у міжнародних поштових відправленнях через мережі міжнародного поштового зв’язку, здійснюється у порядку, передбаченому листом Держмиткому від 26.03.96 р. № 11/2-1992.

 Предмети (товари), що надходять в Україну у вантажних відправленнях на адресу громадян, пропускаються за умови сплати цими громадянами належних податків незалежно від вартості предметів (товарів). У таких випадках пільги надаються тільки особам, які згідно з міжурядовими угодами України та міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, звільняються від оподаткування у разі отримання предметів для особистого споживання.

Особливості нарахування і справляння мита, акцизного і митного зборів, податку на добавлену вартість при ввезенні (пересиланні) громадянами в Україну транспортних засобів, запасних частин та шин до них, вино-горілчаних і тютюнових виробів.

При ввезенні громадянами в Україну транспортних засобів та шин до них, які входять до товарних груп, визначених у Законі України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР, мито та акцизний збір нараховуються і справляються за ставками, затвердженими цим Законом, незалежно від їх вартості.

Податок на добавлену вартість нараховується і справляється з урахуванням мінімальної митної вартості імпортних автомобілів та шин до них, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.96 р. №1282, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 64, постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.97 р. № 75.

При ввезенні громадянами в Україну шин, які не входять до товарних груп, визначених у Законі України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР, мито на них нараховується і справляється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010.

При ввезенні громадянами в Україну транспортних засобів, які не входять до товарних груп, визначених у Законі України від 24.05.96 р. №216/96-ВР, та запасних частин до них, мито нараховується і справляється за ставками згідно з додатком до Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.93 р. № 2-93, незалежно від їх вартості (крім транспортних засобів та запасних частин, вироблених у державах-учасницях СНД).

Податок на добавлену вартість нараховується і справляється з урахуванням митної вартості, яка визначається у порядку, передбаченому розділом II даного листа.

При відчуженні з дозволу митних органів транспортних засобів, ввезених тимчасово під зобов’язання про їх зворотне вивезення юридичними і фізичними особами, які згідно з міжурядовими угодами України та  міжнародними договорами, до яких приєдналась Україна, звільняються від оподаткування митом, акцизним збором та податком на добавлену вартість, до закінчення 2-річного терміну після їх ввезення на митну територію України, такі транспортні засоби підлягають обкладенню всіма видами податків без застосування пільг.

При ввезенні громадянами в Україну вино-горілчаних і тютюнових виробів мито, акцизний збір та податок на добавлену вартість нараховуються і справляються згідно з Законом України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР, Законом України від 06.02.96 р. № 30/96-ВР, Законом України від 07.05.96 р. №178/96-ВР, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010, постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.96 р. № 1408, постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.96 р. № 1433:

- на горілчані вироби - з кількості більш як 1 літр;

- на вино - з кількості більш як 2 літра;

- на тютюнові вироби - з кількості більш як 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу.

Листи Держмиткому від 11.07.96 р. № 11/1-5106, від 11.07.96 р. № 11/3-5122, від 06.08.96 р. № 11/2-5797, від 30.07.96 р. № 11/2-5609, від 24.09.96 р. №11/6-7083, від 27.09.96 р. № 11/6-7246 вважати такими, що втратили чинність.

Голова Служби Л. Деркач

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

27.02.1997 р. № 11/3-1875

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 29 грудня 1999 року № 15/1-4159-ЕП)

 Для використання в роботі надсилаємо Тимчасовий порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією (додається), розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 “Про ставки митних зборів”.

Цей Порядок набуває чинності з 04.03.97 р., з цього моменту дія наказу ДМСУ від 17.07.95 р. № 323 призупиняється.

Положення розділу 4 зазначеного Порядку не застосовуються до моменту скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.07.96 р. №423-р та від 17.04.96 р. № 436-р.

Листи ДМСУ від 12.09.95 р. № 11/18-3886 та від 14.02.96 р. № 11/3-935 вважати такими, що втратили чинність.

Додаток. Згадане на 15 арк.

Заступник Голови Служби С. Яценко

Дадаток

ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК

справляння митних зборів, які нараховуються за

вантажною митною декларацією

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

.1Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією (далі - митні збори), справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів (далі - товари) за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) з урахуванням винятків, передбачених цим Порядком.

.2Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

.3Митне оформлення та пропуск товарів можуть здійснюватися лише після сплати належних митних зборів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їх сплати.

.4Звільнення від сплати митних зборів можливе лише на підставі відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України.

 

НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ЗБОРІВ ТА ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ВМД

.1Нарахування митних зборів проводиться в графі 47 ВМД у національній валюті України.

.2Нарахування митних зборів і заповнення графи 47 ВМД можуть виконуватись як декларантом при заповненні ВМД, так і інспектором митниці під час митного оформлення товарів, що декларуються.

.3Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів.

.3.1У першій колонці “Вид” вказується вид митного збору згідно з Класифікатором видів митних зборів (додаток № 1).

.3.2У другій колонці “Основа нарахування”:

- у разі, коли митні збори нараховуються у відсотках до митної вартості, вказується загальна митна вартість товарів, зазначена у графі 12 ВМД;

- при застосуванні фіксованої ставки митних зборів робиться прочерк.

При нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці, вказується завізована підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці.

.3.3У третій колонці “Ставка” вказується розмір ставки митних зборів, установлений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. №65 “Про ставки митних зборів” (додаток № 1).

При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших предметів під митним контролем, окрім розміру ставки, вказується кількість днів перебування їх під митним контролем, що враховується при нарахуванні митних зборів.

.3.4У четвертій колонці “Сума” вказується сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками, фіксована ставка, яка вказана в доларах США, перераховується у валюту України за

 

офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення.

.3.5У п’ятій колонці “Спосіб платежу” вказується спосіб сплати митних зборів:

- “01” - безготівковий розрахунок через банк;

- “02” - внесення суми митних зборів готівкою до каси митниці;

- “04” - надано відстрочення або розстрочення сплати митних зборів під гарантію банку. При цьому в графі 48 ВМД “Відстрочення платежу” зазначається дата, до якої надано відстрочення;

- “У” - нарахування митних зборів умовно (митні збори не повинні сплачуватись). При цьому в графі 44 ВМД під пунктом 7 зазначаються реквізити документа, на підставі якого збори не підлягають сплаті.

.4У графі “В” ВМД - “Подробиці розрахунку” вказуються:

- код платежу згідно з Класифікатором видів митних зборів (додаток №1);

- загальна сума платежів за даним кодом, яка складається з платежів по ВМД і кожному додатковому листу;

- залежно від валюти сплати митного збору - номер депозитного або валютного рахунку митниці.

.5У графі “С” ВМД вказуються номер та дата платіжного документа.

Приклади нарахування зборів за митне оформлення наведені у додатку №2.

СПЛАТА МИТНИХ ЗБОРІВ

.1Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення.

.2Митні збори сплачуються платниками у валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора валют Національного банку України згідно з чинним законодавством України про валютне регулювання.

.2.1У національній валюті України митні збори сплачуються:

- суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України;

- філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними авіакомпаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

- дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

- філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

- фізичними особами за місцем постійного проживання на території України.

.2.2У національній валюті України або в іноземній валюті митні збори можуть сплачуватися:

- суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- іноземними дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами, міжнародними організаціями та їх філіями, розташованими на території України, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

- представництвами інших організацій і фірм в Україні, що не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України;

- фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України.

 .3При сплаті митних зборів в іноземній валюті сума митних зборів, вказана у колонці “Сума” графи 47 ВМД, перераховується за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення.

.4Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи.

.5Сплатою митних зборів за безготівковим розрахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці.

.6Сплата митних зборів може здійснюватись внесенням авансових сум на рахунок митниці.

ВІДСТРОЧЕННЯ ТА РОЗСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ МИТНИХ ЗБОРІВ

.1За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця.

.2Якщо при наданні відстрочення або розстрочення сплати митних зборів їх сплата відбулась пізніше дати, зазначеної у графі 48 ВМД, нараховується пеня, передбачена Постановою Верховної Ради України від 24.12.93 № 3811-ХІІ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, у розмірі 0,5 відсотка суми несплачених митних зборів за кожен день, що минув після цієї дати, включаючи день сплати.

При цьому митниця інформує Державну митну службу про факт порушення банківською установою гарантійного зобов’язання по сплаті митних зборів.

ПОВЕРНЕННЯ НАДМІРУ СТЯГНЕНИХ СУМ МИТНИХ ЗБОРІВ АБО ЗАРАХУВАННЯ ЇХ В РАХУНОК МАЙБУТНІХ ПЛАТЕЖІВ

.1Суми надміру стягнених митних зборів за бажанням особи, що здійснює декларування товарів та інших предметів, можуть бути їй повернені або зараховані в рахунок майбутніх платежів протягом року з моменту митного оформлення.

.2Контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів або зарахуванням їх в рахунок майбутніх платежів здійснює відділ митних платежів митниці, де проводилося митне оформлення.

 

.3Порядок повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх в рахунок майбутніх платежів.

.3.1Особа, що здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або зарахування її в рахунок майбутніх платежів.

.3.2Перерахунок суми митних зборів здійснюється відділом митних платежів та оформляється завізованою начальником відділу доповідною запискою на ім'я начальника митниці.

.3.3На підставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, реєструється в журналі обліку руху грошових коштів.

.3.4У разі, якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, відділом митних платежів готується повідомлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів.

.3.5У разі, якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, відділом митних платежів вносяться зміни до звітності та відповідних журналів обліку.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБОРІВ ЗА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

.1Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:

- ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, міжнародних міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами, відповідно до міжурядових угод;

- подається попередня вантажна митна декларація при ордерних поставках товарів;

- подається загальна вантажна митна декларація при поставках комплектного об’єкта;

 - пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних товарів, які переміщуються транзитом через територію України, співпадає;

- вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБОРІВ ЗА ПЕРЕБУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ

.1Строк перебування під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезенні (імпорті) товарів обчислюється:

- при ввезенні автомобільним транспортом

з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товарів у митницю призначення, а при доставці раніше цієї дати - з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення;

- при ввезенні залізничним транспортом

з дати отримання митницею призначення інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу “Під митним контролем” на товаросупровідних документах;

- при ввезенні водним транспортом

а) у випадку здійснення митного оформлення митницею, у зоні діяльності якої знаходиться порт:

якщо отримувач вантажу знаходиться у зоні діяльності цієї митниці - з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу;

якщо отримувач вантажу розташований у зоні діяльності іншої митниці - з дати отримання дозволу на митне оформлення вантажу в митниці, у зоні діяльності якої знаходиться порт, або з дати остаточної відмови у видачі такого дозволу;

б) у випадку, якщо митне оформлення здійснюється в іншій митниці, - з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товарів у митницю  призначення, а при доставці раніше цієї дати - з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення;

- при ввезенні повітряним транспортом

з дати отримання митницею інформації складу аеропорту про надходження вантажу та проставлення штампу “Під митним контролем” на товаросупровідних документах

і до завершення митного оформлення.

.2Строк перебування під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебування під митним контролем при вивезенні (експорті) товарів, крім випадків, коли вантажі знаходяться у спеціальних митних зонах, обчислюється з дати пред’явлення до митниці товарів і необхідних для митного оформлення документів і до завершення митного оформлення ВМД.

.3При нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включаються:

- час, необхідний для завантаження транспортного засобу згідно з установленими нормами;

- період, на який надається відстрочення сплати митних зборів за митне оформлення;

- час від складання протоколу про порушення митних правил і до прийняття остаточного рішення по справі (оскарження рішення в судовому порядку, прийняття рішення Держмитслужби);

- строк дії обставин непереборної сили.

До обставин непереборної сили належать такі, що склалися з причин, які не залежали від волі платника (війни, стихійні лиха, шторми, пожежі тощо), та об'єктивно спричинили затримку при митному оформленні.

.4Митні збори за перебування під митним контролем не справляються за весь період перебування під митним контролем у випадках:

- зберігання товарів на митних ліцензійних складах та знаходження їх у магазинах безмитної торгівлі;

 - тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення предметів за межі митної території України;

- транзиту товарів через митну територію України;

- перебування товарів у спеціальних митних зонах.

До моменту оформлення відповідної ВМД при ввезенні товарів на митні ліцензійні склади, у магазини безмитної торгівлі та при тимчасовому ввезенні на митну територію України (тимчасовому вивезенні за межі митної території України) митні збори за перебування під митним контролем справляються у загальному порядку.

.5При отриманні (відправленні) вантажів у поштових відправленнях збори за перебування під митним контролем не справляються до узгодження з Міністерством зв'язку порядку їх нарахування.

.6Якщо затримка митного оформлення товарів виникла внаслідок несплати мита та митних зборів (у тому числі зборів за перебування під митним контролем), митниця приймає такі товари на зберігання відповідно до пункту 2 частини першої статті 86 Митного кодексу України. При цьому збори за перебування під митним контролем справляються незалежно від справляння митних зборів за зберігання.

.7Якщо затримка митного оформлення товарів виникла внаслідок порушень митних правил, передбачених статтями 109 чи 112 Митного кодексу України, митниця заводить справу про порушення митних правил та вирішує питання про притягнення власника цих товарів до адміністративної відповідальності, виходячи з конкретних обставин вчиненого правопорушення.

Накладення адміністративного стягнення або звільнення від адміністративної відповідальності не знімає з власника товару обов'язку провести належне митне оформлення.

.8Якщо затримка митного оформлення товарів виникла внаслідок інших причин, ніж передбачені пунктами 7.6 та 7.7 цього Порядку, і строк перебування товарів під митним контролем перевищує шість місяців, митниця не менш ніж за один місяць до закінчення цього строку письмово інформує власника товарів про те, що строк перебування під митним контролем минає, і такі товари можуть бути реалізовані з метою відшкодування належних митних платежів.

 .9Приклади нарахування зборів за перебування товарів під митним контролем наведені у додатку № 3.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

.1При виникненні розбіжностей у тлумаченні положень цього Порядку між митними установами і платниками пояснення щодо застосування цих положень дає Державна митна служба України.

Додаток № 1

до Тимчасового порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією

КЛАСИФІКАТОР ВИДІВ МИТНИХ ЗБОРІВ ТА СТАВКИ МИТНИХ ЗБОРІВ ненаводиться.

Додаток № 2

до Тимчасового порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією

ПРИКЛАДИ НАРАХУВАННЯ ЗБОРІВ ЗА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 1,88 гривень за 1 долар США.

Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів:

а) загальна митна вартість, вказана у графі 12 ВМД, становить одну тисячу вісімсот гривень ненаводиться.

Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення): ненаводиться.

Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад: ненаводиться.

Приклад 5. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та  інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці: ненаводиться.

Митне оформлення здійснюється у робочий час на протязі 6 годин

Додаток № 3

до Тимчасового порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією

ПРИКЛАД НАРАХУВАННЯ МИТНОГО ЗБОРУ ЗА ПЕРЕБУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ

Загальна митна вартість, вказана у графі 12 ВМД, становить десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем - 65 календарних днів.

За перші п’ятнадцять календарних днів плата не стягується.

За наступні п’ятдесят днів плата становить 2,5 % загальної митної вартості.

При заповненні графи 47 ВМД у колонці “Ставка” робиться підрахунок ставки ненаводиться.

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.03.1997 р. № 11/2-2001

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо митного оформлення несупроводжуваного багажу громадян, який містить транспортні засоби, що ввозяться (пересилаються) в Україну

Лист відкликано (згідно з листом Державної митної служби України від 28 липня 2005 року № 11/1-10/9108-ЕП)

 В доповнення до листа Держмитслужби від 20.02.97 р. № 11/2-1583 повідомляємо, що дія вищезгаданого листа не розповсюджується на транспортні засоби фізичних осіб. Митне оформлення таких транспортних засобів, здійснюється в установленому порядку.

Перший заступник Голови Служби О. Єгоров

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

14.03.1997 р. № 11/2-2287

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо класифікації тягачів сідельних згідно ТН ЗЕД

У зв’язку із запитами, що надходять на адресу Держмитслужби від митних установ стосовно класифікації за ТН ЗЕД тягачів сідельних, повідомляємо, що тягачі сідельні великої вантажопідйомності різних марок, наприклад “Мерседес-Бенц”, “Вольво” і т.п., класифікуються в товарній субпозиції ТН ЗЕД 8701 20 .

Згадані тягачі сідельні, на відміну від вантажних автомобілів, які класифікуються в товарній позиції 8704 ТН ЗЕД, повинні мати підвищену потужність двигуна та передаточні відношення в силовій передачі, укорочену базу, зчіпний пристрій, вивід гальмівного приводу до причепу та напівпричепу і розетку для підключення їх систем електроживлення.

Перший заступник

Голови Служби О.Єгоров

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

14.03.1997 р. № 11/6-2297

Щодо відмітки дати перетину кордону в подорожніх листах при перевезенні вантажу

Лист скасовано з 1 вересня 1999 року (згідно з листом Державної митної служби України від 4 серпня 1999 року № 10/1-2419-ЕП)

До Держмитслужби надходить інформація, що деякими прикордонними митницями порушуються вимоги п. 80 Правил митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмиткому від 13.06.95 р. № 253, а саме при поверненні в Україну транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, інспекторами митниць, які здійснюють митне оформлення, на дорожніх листах не проставляються дати перетину кордону і не завіряються особистими номерними печатками та підписами, що в подальшому призводить до ускладнень при знятті з контролю цих транспортних засобів у внутрішніх митницях.

Виходячи з вищевикладеного, звертаю Вашу увагу на недопущення в подальшому порушень правил митного оформлення транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів.

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

17.03.1997 р. № 11/2-2340

Про вивезення громадянами транспортних засобів за межі України

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

 

У зв’язку із запитами митниць та збільшенням випадків вивезення транспортних засобів громадянами, які ввезли їх в Україну для власного користування в період постійного проживання (мали постійну прописку), але не оформили їх у митному відношенні, порушивши ст.109 Митного кодексу України, після чого переїжджають на постійне місце проживання за межі України, вивозячи такі транспортні засоби, повідомляємо, що такі транспортні засоби можуть бути вивезені за межі України тільки у разі їх митного оформлення і сплати відповідних платежів згідно з листом Держмитслужби від 09.12.96 р. № 11/2-9125 та затвердженими наказом Держмиткому від 13.06.95 р. № 253 “Правилами митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів (при вивезенні) власнику (довіреній особі) необхідно видавати квитанцію форми МД-1 про сплату відповідних платежів, пред’явлені для митного оформлення документи (копії яких залишаються у справі митниці) та замість Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ МВС України автомобільну митну декларацію (форми МД-7).

Перший заступник Голови Служби О. Єгоров

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

19.03.1997 р. № 11/2-2455

 

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 22 серпня 1997 року № 11/2-7972

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 1 березня 2000 року № 21/2-683-ЕП)

Абзац 1 виключено.

(згідно з листом Держмитслужби України від 22.08.97 р. № 11/2-7972)

 У відповідності з вимогами ТН ЗЕД вантажні автофургони класифікуються в товарній позиції 8704 тільки за умови одночасного виконання всіх нижчезазначених умов:

1.Відсутня внутрішня обробка салону, яка відповідає транспортним засобам, що перевозять пасажирів - оббивка, світло і т.п.;

2.Відсутні сидіння для пасажирів та пристрій для їх кріплення;

3.Відсутні бокові вікна. Саме вказані вище вимоги відрізняють вантажні автофургони від вантажно-пасажирських автофургонів.

Вантажно-пасажирські автофургони (звичайно виготовляються на базі мікроавтобуса або легкового автомобіля модифікації “пікап”) є транспортними засобами, які без конструктивних змін можуть використовуватися як для перевезення людей (не більш ніж дев’яти чоловік, включаючи водія), так і вантажів, і класифікуються в товарній позиції 8703 ТН ЗЕД.

Перший заступник

Голови Служби О. Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

24.03.1997 р. № 11/2-2560

Начальникам регіональних

митниць Т.в.о. начальників

митниць

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативних актів Держмиткому України

В зв’язку зі змінами в законодавстві України, скасування деяких законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для використання в оперативній роботі повідомляємо, що втратили чинність листи Держмиткому:

від 29.12.93 №05/1910,

 від 13.10.94 р. № 11/1-3550,

від 18.04.95 р.№11/3-1712,

від 27.06.95 р. № 11/3-2742,

від 20.07.95 р. № 11/18-3142,

від 20.07.95 р. № 11/18-3143,

від 28.07.95 р. № 05/2425,

від 28.08 95 р. № 11/26-3651,

від 05.12.95 р. № 11/18-5370,

а також абзаци 2, 3, 4,5, та друге речення абзацу 7 листа від 12.06.96 р. №11/1-4039 та слова абзацу 4 розділу ІІ листа Держмитслужби від 14.02.97 №11/1-350”...у порядку, передбаченому листом Держмиткому від 13.10 94 №11/1-3550.

При здійсненні митного оформлення предметів (у тому числі транспортних засобів), що переміщуються громадянами через митний кордон України та нарахування при цьому відповідних платежів необхідно керуватися наказом Держмиткому від 13.06.95 р. №253, яким затверджені Правила митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, листом Держмитслужби від 14.02.97 р. №11/1-1403 та чинними листами Держмитслужби з цих питань.

В.о.Голови Служби О.Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

27.03.1997 р. №11/3-2716

Начальникам регіональних

митниць

Т.в.о. начальників митниць

Про виконання вимог наказу Держмиткомітету від 10.04.96 №142

У зв’язку із продовженням надходження скарг на адресу Державної митної служби України від органів Державтоінспекції з приводу ненадання інформації на їх запити стосовно оформлених митними органами транспортних засобів, звертаю вашу увагу на обов’язкове виконання вимог

 наказу Держмиткому від 10.04.96 р.№142 “Про надання органам ДАІ інформації на оформлені у митному відношенні транспортні засоби”.

За невиконання вимог вищевказаного наказу начальники відповідних митниць будуть притягнуті до відповідальності.

Заступник Голови Служби С.Яценко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ

ЛИСТ

03.04.1997 р. №549

Начальникам регіональних

митниць, начальникам митниць

Інформую вас, щодо плану реалізації програмного забезпечення “Митне оформлення транспортних засобів”, введеного 10 січня 1997 року до дослідної експлуатації наказом Державної митної служби від 28.12.96 р. №590. Реалізація комплексу програм проводиться в два етапи:

На першому етапі відбувається накопичення інформації про транспортні засоби, що пройшли митне оформлення, тобто збір даних з декларацій МД-7, посвідчень на право реєстрації та квитанцій МД-1. Інформація заноситься митницями до локальних баз даних і за допомогою засобів електронної пошти митної системи України (сс:Маі1) пересилається до центральної бази даних, розташованої в Інформаційно-аналітичному митному управлінні. Таким чином в центральній базі даних накопичується зведена інформація по всім митницям Державної митної служби України.

На другому етапі планується розгортання програмного забезпечення на пунктах пропуску прикордонних митниць, які проводять митне оформлення транспортних засобів, що перетинають митний кордон України. За допомогою засобів оперативного зв’язку на базі супутникової системи інспектор, який проводить митне оформлення транспортних засобів отримує доступ до центральної бази даних, що дозволяє безпосередньо заносити та одержувати доступ до зведеної інформації про транспортні засоби, які перетинають митний кордон України. Виконання другого етапу дозволить реалізувати оперативний обмін деклараціями МД-7 між митницями, забезпечити належний контроль за дійсністю особистого митного забезпечення митного інспектора та можливість доступу до інформації про транспортні засоби, що перетинають митний кордон України збоку відповідних органів МВС України.

До моменту введення супутникових засобів зв’язку в промислову експлуатацію пересилання декларацій МД-7 буде організовано засобами електронної пошти митної системи України (сс:Маі1)

Начальник управління КопосовС.А.

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

19.04.1997 р. № 11/3-3527

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Для використання в роботі надсилаємо наказ Держмитслужби України від 14.02.97 № 68 “Про затвердження Інструкції щодо порядку справляння податку на добавлену вартість та акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію України”, зареєстрований Міністерством юстиції України 17 квітня 1997 р. за № 143/1947 (див. окремо в базі).

Звертаємо Вашу увагу на необхідність забезпечення більш жорсткого контролю за митним оформленням товарів та інших предметів, на які поширюються податкові пільги згідно з законодавчими актами.

Повідомляємо, що з набуттям чинності зазначеного наказу втрачають чинність такі листи Держмитслужби:

- від 27.06.96 № 11/3-4429;

- від 08.07.96 № 11/3-5022;

- від 09.07.96 № 11/1-5041;

- від 11.07.96 № 11/1-5113;

- від 18.07.96 № 11/2-5315.

 Додаток: наказ Держмитслужби України від 14.02.97 № 68 на 15 арк.

Заступник Голови Служби С. Яценко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

23.04.1997 р. № 11/3-3687

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1997 р. №360 “Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 129”

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 17 травня 1997 року № 11/1-4440,

Для використання в оперативній роботі надсилаємо постанову Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1997 р. № 360 “Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. №129” (додається), (див. окремо в базі).

На виконання вимог п.п. 1.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1139 “Про деякі питання ввезення імпортних автомобілів” (лист Держмиткому від 22.10.96 р. № 11/6-7857) повідомляємо:

Перевірку наявності на транспортних засобах, які ввозяться громадянами на митну територію України, пристроїв для нейтралізації ядучих фракцій вихлопних газів (каталізаторів), необхідно здійснювати по записах у технічних документах та (або) візуально.

При митному оформленні транспортних засобів (код ТН ЗЕД 8703) вимагати експертне заключення про їх обладнання каталізатором тільки при неможливості визначити їх наявність згідно вимог пункту 1.

 (пункт 2 змінено згідно з листом ДМС України від 17.05.97 р. № 11/1-4440)

Пункт 3 втратив чинність.

(згідно з листом ДМС України від 17.05.97 р. № 11/1-4440)

Додаток: за текстом - на 1 арк.

Заступник Голови Служби С. Яценко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

17.05.1997 р. № 11/1-4440

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

До листа Держмитслужби від 23.04.97 р. № 11/3-3687

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 28 вересня 2001 року № 1/21-4610-ЕП)

Пункт 2 листа від 23.04.97 р. № 11/3-3687 викласти в такій редакції: “При митному оформленні транспортних засобів (код ТН ЗЕД 8703) вимагати експертне заключення про їх обладнання каталізатором тільки при неможливості визначити їх наявність згідно вимог пункту 1.”

Пункт 3 згаданого листа вважати таким, що втратив чинність.

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

19.05.1997 р. №11/6-4483

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Стосовно використання, при митному оформлені транспортних засобів єдиної митної декларації форми МД-7

У зв’язку з численними запитами митних установ та знаття ряду проблем пов’язаних з організацією роботи підрозділів, які проводять митне оформлення транспортних засобів індивідуального користування вузлів та агрегатів, які переміщуються через митний кордон України громадянами повідомляємо, що митне оформлення вищезазначених транспортних засобів вузлів та агрегатів необхідно використовувати тільки декларацію форми МД-7 форма якої затверджена наказом Держмиткому від 13.06.95 №253 “Про затвердження правил митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” (див. додаток 1)

Також ще раз нагадуємо, що всі прикордонні митниці, згідно з пунктом 15 вищевказаних правил, зобов’язані для звітності та формування статистичних даних вести облік усіх транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України на журналах, форми яких затверджено наказом Держмиткому від 13.06.95 №253

Додаток згадане на 1 арк.

Заступник Голови Служби Ю.Соловков

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.05.1997 р. № 218

Про проведення митного оформлення транспортних засобів

Наказ втратив чинність (згідно з наказом Державної митної служби України від 15 грудня 2000 року № 730)

З метою подальшого удосконалення порядку митного оформлення транспортних засобів

НАКАЗУЮ:

Доповнити пункт 1 наказу Держмитслужби від 27.12.96 р. № 585 словами: “та в містах Луцьк і Чернівці”.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Управління організації митного контролю Більчука О.С.

Голова Служби Л. Деркач

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

03.06.1997 р. № 11/6-5076

Про дії митниць по рішенням судів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

В зв’язку з запитами митниць та для використання в оперативній роботі повідомляємо, що у разі прийняття судами рішень стосовно надання пільг згідно з пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 05.05.96 р. №162/96-ВР “Про проект Закону України про порядок обкладення податками  предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України”, начальникам митниць необхідно з цього приводу звертатись до суду.

У зверненнях необхідно вказувати, що надання пільг можливе на суму, не більшу 50 відсотків заробленої іноземної валюти, підтвердженої документами, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак на даний час Кабінет Міністрів України такого порядку не визначив. Така ситуація призводить до того, що при надходжені виконавчого листа з суду митниця не може встановити якими документами підтверджується розмір заробленої іноземної валюти та проводити подальше митне оформлення ввезених в Україну предметів згідно з зазначеною Постановою.

Крім того вказувати, що у разі, якщо суд визначить документи, які підтверджують зароблену іноземну валюту, митниця готова виконати ухвалу суду.

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

24.06.1997 р. № 11/2-5930

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Стосовно митного оформлення транспортних засобів, які ввозяться громадянами в Україну

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 29 липня 2004 року № 25/2-9-16/9439-ЕП)

У зв’язку з надходженням численних запитів на адресу Держмитслужби та з метою однозначного вирішення питань, які виникають при митному оформленні транспортних засобів повідомляємо, що у разі надання пільг, передбачених чинним законодавством України, при митному оформленні транспортних засобів необхідно застосовувати митні  обмеження передбачені Правилами митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Держмиткому від 13.06.95 р. № 253 у випадках якщо:

- транспортні засоби ввозяться (пересилаються) громадянами при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

- транспортні засоби тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію Україну під зобов'язання про зворотне вивезення;

- транспортні засоби ввозяться (пересилаються) громадянами, зазначеними у статтях 59 - 63, 65 - 67 Митного кодексу України;

- транспортні засоби ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини (ст. 57 Митного кодексу України), відкритої за митним кордоном України на користь резидента, в разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні.

Перший заступник Голови Служби О. Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

03.07.1997 р. № 11/6-6275

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Стосовно окремих випадків митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України

У зв’язку з численними запитами, які надходять на адресу Держмитслужби з митниць повідомляємо, що не потребують обладнання пристроєм для нейтралізації ядучих фракцій вихлопних газів (каталізатором) транспортні засоби (код ТН ЗЕД 8703), які ввозяться громадянами на митну територію України у разі:

 - переселення громадян на постійне місце проживання в Україну;

- тимчасового ввезення під зобов’язання про зворотне вивезення за межі України;

- якщо транспортні засоби входять до складу спадщини (ст. 57 Митного кодексу України), відкритої за митним кордоном України на користь резидента, в разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні.

Також інформуємо, що митне оформлення транспортних засобів з двигуном внутрішнього згорання (дизельні та напівдизельні двигуни, що працюють на пальному з низьким цетановим числом), не обладнаних каталізатором при ввезенні їх громадянами на митну територію України для постійного користування, крім вищезазначених випадків, можливе лише за умови надання митниці, яка проводить митне оформлення транспортного засобу, експертного заключення про те, що даний транспортний засіб не обладнується каталізатором.

Заступник Голови Служби Ю. Соловков

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

21.07.1997 р. № 11/3-6828

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Для відома надсилаємо Закон України від 12 червня 1997 року №340/97-ВР “Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” (див. окремо в базі).

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” було надіслано листом Держмитслужби №11/2-4085 від 14 червня 1997 року.

 

Додаток: копія закону від 12 червня 1997 року № 340/97-ВР, на 2 арк.

Заступник Голови Служби С.А. Яценко

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

22.08.1997 р. № 11/2-7972

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Про внесення змін до листа ДМСУ від 19.03.97р. № 11/2-2455

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 29 липня 2004 року № 25/2-9-16/9439-ЕП)

З метою виключення випадків уникнення імпортерами сплати митних платежів в повному обсязі, перший абзац у листі Держмитслужби від 19.03.97р. № 11/2-2455 виключити.

Перший заступник

Голови Служби О. Єгоров

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

11.11.1997 р. № 11/1-10690

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Про стягнення митних зборів при оформленні транспортних засобів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 2 березня 2005 року № 25/2-9-16/2041-ЕП)

 

Додатково див. лист Державної митної служби України від 15 січня 1998 року № 11/1-439

Повідомляємо, що при митному оформленні транспортних засобів, які були ввезені громадянами в Україну тимчасово, для постійного користування або з метою транзиту необхідно керуватися затвердженими наказом Державного митного комітету України від 13.06.95 р. № 253 Правилами митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та листом Держмитслужби від 09.12.96 р. № 11/2-9125.

Митні збори справляються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 “Про ставки митних зборів”.

Дозволяється вивозити за межі України транспортні засоби, митне оформлення яких з об’єктивних причин (відсутність коштів, вихід з ладу, пошкодження тощо) не було здійснене (митними установами не видане “Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу (номерних агрегатів) в органах ДАІ МВС України”) за умови сплати митних зборів згідно з п. 5 додатка до вищевказаної постанови, при цьому термін п’ятнадцять календарних днів визначається з дати оформлення митної декларації форми МД-7.

Голова Служби Л. Деркач

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Київ

29.11.1997 р. № 1331

 

Про обсяги товарів та інших предметів, які можуть вивозитися (пересилатися) громадянами за митний кордон України без сплати мита і митних зборів

Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1336

Постанова втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 року № 225)

 

Відповідно до статті 1 Закону України “Про звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Установити, що товарною партією визнаються товари та інші предмети одного чи різних найменувань, які придбані в Україні та вивозяться (пересилаються у несупроводжуваному багажі), а також пересилаються в міжнародних поштових відправленнях громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства за митний кордон України на суму у валюті України, еквівалентну 100000 екю, перераховану за курсом Національного банку на день оформлення митної декларації.

Затвердити перелік товарів та інших предметів, які не визнаються товарною партією (додається).

Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 р. № 557 “Про вдосконалення порядку вивезення громадянами предметів за митний кордон України” (ЗП України, 1994 р., №11, ст. 282).

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Перший

віце-прем’єр-міністр України А. ГОЛУБЧЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1997 р. №1331

ПЕРЕЛІК

товарів та інших предметів, які не визнаються товарною партією

Товари та інші предмети, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства (далі - громадянами) під письмове зобов’язання про зворотне ввезення таких предметів.

Товари та інші предмети, які входять до складу спадщини, відкритої в Україні на користь громадянина (в разі підтвердження її складу нотаріусами), та які вивозяться (пересилаються) за межі митної території України.

 

Товари та інші предмети, які були раніше ввезені (переслані) громадянами на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення або з метою транзиту через митну територію України та які вивозяться (пересилаються) з митної території України за наявності ввізної митної декларації.

Культурні цінності, які тимчасово вивозяться (пересилаються) громадянами за дозволами Міністерства культури і мистецтв або вивезення (пересилання) яких здійснюється за дозволами Міністерства культури і мистецтв на підставі документів про те, що їх власник є автором цих культурних цінностей.

Призи (нагороди), які вивозяться (пересилаються) громадянами, отриманими ними за участь у спортивних та інших змаганнях (конкурсах, фестивалях тощо), які проводяться в Україні, що підтверджується довідкою, виданою установою, яка проводила відповідне змагання, та завіреною місцевою державною адміністрацією.

Товари та інші предмети (крім предметів промислового призначення), які вивозяться (пересилаються) громадянами, отримані ними у межах договорів дарування, за наявності нотаріально засвідчених договорів дарування.

Товари та інші предмети (крім предметів промислового призначення), які вивозяться (пересилаються) громадянами, загальною вартістю, що не перевищує суми іноземної валюти, зазначеної у ввізній митній декларації, за умови використання цієї валюти на придбання таких предметів. Зазначене придбання має бути підтверджене відповідними товарними або касовими чеками. У разі пред’явлення органам митного контролю товарних або касових чеків, номінованих у валюті України, митна вартість зазначених товарів обчислюється за обмінним (валютним) курсом Національного банку, що діяв на день оформлення ввізної митної декларації.

Товари та інші предмети (крім предметів промислового призначення), що вивозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, якщо вони працювали на умовах трудового договору у юридичних чи фізичних осіб, на суму, що не перевищує 80 відсотків отриманого доходу за час перебування в Україні. Факт отримання доходу підтверджується довідкою, виданою державною податковою адміністрацією (інспекцією).

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 р. № 1336)

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

08.12.1997 р. № 11/1-11659

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Щодо пропуску в Україну особистих речей працівників дипломатичних установ України за кордоном

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 13 липня 2000 року № 09/01-2551-ЕП)

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що пропуск в Україну та митне оформлення особистих речей (в тому числі транспортних засобів) працівників дипломатичних установ України за кордоном, які в’їжджають в Україну в зв’язку із закінченням відрядження і поверненням на постійне місце роботи в МЗС України, та членів їх сімей здійснювати у відповідності до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1010 “Про вдосконалення порядку ввезення (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну”, за умови проживання цієї категорії осіб за межами України більше одного року, а також надання довідки Управління кадрів МЗС України, яка підтверджує особу працівника відповідної дипломатичної установи України за кордоном із зазначенням його посади та терміну перебування у відрядженні.

Лист Держмитслужби від 12.02.97 р. № 11/2-1313 вважати таким, що втратив чинність.

Голова Служби Л. Деркач

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

09.12.1997 р. №11/2-11712

 

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

У зв’язку з запитами митних установ стосовно застосування статті 1 Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.97 р. №478/97-ВР в частині скасування пільг по сплаті ввізного мита при ввезені на митну територію України товарів 1-24 групи ТН ЗЕД, інформуємо про наступне.

Відповідно до Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.97 р. №478/97-ВР, який набрав чинності 7 жовтня 1997 року. Визначено перелік товарів при ввезені яких на митну територію України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності заборонено надавати відстрочення по сплаті податку на додану вартість та ввізного мита, а також звільнення від сплати ввізного мита для фізичних та юридичних осіб, які мають пільги відповідно до інших законодавчих актів. Тобто, мова йде про законодавчі акти, якими надавались пільги для окремих категорій фізичних та юридичних осіб.

Що стосується положень статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р. №2097-ХІІ, то їх дія залишається чинною, оскільки вони надають пільги по сплаті ввізного мита для категорій товарів, а не, як зазначалось вище, для окремих категорій фізичних та юридичних осіб.

Перший Заступник

Голови служби О.Єгоров

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

15.12.1997 р. № 11/1-11929

Стосовно стягнення митних зборів при оформленні транспортних засобів

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 20 червня 2008 року № 11/2-15/6863-ЕП)

На неодноразові звернення митних установ стосовно стягнення митних зборів при оформленні транспортних засобів роз’яснюємо.

Митні збори відповідно до листа Держмитслужби від 11.11.97 р. №11/1-10690 нараховуються за ставками згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 року № 65 як за перебування товарів та інших предметів під митним контролем (код платежу 01).

Головний бухгалтер М. В. Околіта

Голова Служби Л. В. Деркач

Начальник управління митних

доходів та платежів С. В. Шульга

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

18.12.1997 р. № 11/6-12062

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

Направляємо Вам до відома Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” (див. окремо в базі). Закон опубліковано 11 грудня в газеті “Урядовий кур’єр” №№ 230-231.

Заступник Голови Служби Ю.П. Соловков