Legal acts and departmental instructions 2004

Законодавчі акти та відомчі інструкції 2004 року

ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТАМОЖЕННОГО КОМИТЕТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В УКРАИНЕ ПИСЬМО

ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТАМОЖЕННОГО КОМИТЕТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В УКРАИНЕ

ПИСЬМО

от 13 января 2004 г. № 005 На № 11/5-09-18252 от 25.12.2003}

Первому заместителю председателя Государственной таможенной службы Украины М.Н. Иванюку

Уважаемый Михаил Николаевич!

Рассмотрев Ваше письмо о порядке ввоза физическими лицами территорию Российской федерации сельскохозяйственной продукции, сообщаем следующее.

В связи с вступлением в силу с 1 января 2004 года нового Таможенного кодекса Российской Федерации Постановлением Правительства России от 29 ноября 2003 года №718 утверждено “Положение о применении единых ставок таможенных пошлин, налогов в отношении товаров, перемещаемых через таможенную границу Российской Федерации физическими лицами для личного пользования” (Приложение №1).

В соответствии с данным Положением устанавливаются новые нормы и порядок применения единых ставок таможенных пошлин в отношении товаров, предназначенных для личных, семейных, домашних и иных не связанных с осуществлением предпринимательской деятельности нужд физических лиц.

В то же время, упрощенный порядок таможенного оформления в пунктах пропуска через границу Российской Федерации сельскохозяйственной продукции (группы 07, 08 ТН ВЭД России) ввозимой (и происходящей) из государств-участников СНГ физическими лицами для последующей реализации, остается прежним. Письмом ГТК России от 06.06.2003 №01-06/23299 (Приложение №2) предусмотрено оформление данной продукции без предъявления грузовой таможенной декларации путем подачи заявления в произвольной форме и начислением платежей на основании таможенного приходного ордера (в случае перемещения продукции до 500 кг.).

Приложение: на 6 листах.

С уважением,

Представитель

ГТК России в Украине С.Н.Каменев

2349303 Дитов

 

ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 29 ноября 2003 г. № 718 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ПРИМЕНЕНИИ ЕДИНЫХ СТАВОК ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ В ОТНОШЕНИИ ТОВАРОВ, ПЕРЕМЕЩАЕМЫХ ЧЕРЕЗ ТАМОЖЕННУЮ ГРАНИЦУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ ДЛЯ ЛИЧНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ

ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 29 ноября 2003 г. № 718

ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ

О ПРИМЕНЕНИИ ЕДИНЫХ СТАВОК ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ В ОТНОШЕНИИ ТОВАРОВ, ПЕРЕМЕЩАЕМЫХ ЧЕРЕЗ ТАМОЖЕННУЮ ГРАНИЦУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ ДЛЯ ЛИЧНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ

На основании статей 282, 287 и 295 Таможенного кодекса Российской Федерации Правительство Российской Федерации постановляет:

Утвердить прилагаемое Положение о применении единых ставок таможенных пошлин, налогов в отношении товаров, перемещаемых через таможенную границу Российской Федерации физическими лицами для личного пользования.

Признать утратившими силу:

Постановление Правительства Российской Федерации от 10 июля 1999 г № 783 “Обутверждении Положения о перемещении товаров физическими лицами через таможенную границу Российской Федерации” (Собрание законодательства Российской Федерации, 1999, № 29, ст. 3751);

пункт И изменений, которые вносятся в некоторые постановления Правительства Российской Федерации, утвержденных Постановлением Правительства Российской Федерации от 30 ноября 2001 г № 830 “О Таможенном тарифе Российской Федерации и товарной номенклатуре, применяемой при осуществлении внешнеэкономической деятельности” (Собрание законодательства Российской Федерации, 2001, № 50, ст. 4735);

Постановление Правительства Российской Федерации от 30 августа 2002 г. № 643 “О внесении изменения в Постановление Правительства Российской Федерации от 10 июля 1999 г № 783” (Собрание законодательства Российской Федерации, 2002, № 36, ст. 3481);

Постановление Правительства Российской Федерации от 21 июня 2003 г. № 357 “О выравнивании таможенных платежей, уплачиваемых юридическими и физическими лицами при ввозе на таможенную территорию Российской Федерации подержанных легковых автомобилей” (Собрание законодательства Российской Федерации, 2003, № 26, ст. 2655).

  1. Настоящее Постановление вступает в силу с 1 января 2004 г.

Председатель Правительства

Российской Федерации М КАСЬЯНОВ

 

ПОЛОЖЕНИЕ О ПРИМЕНЕНИИ ЕДИНЫХ СТАВОК ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ В ОТНОШЕНИИ ТОВАРОВ, ПЕРЕМЕЩАЕМЫХ ЧЕРЕЗ ТАМОЖЕННУЮ ГРАНИЦУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ ДЛЯ ЛИЧНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ

ПОЛОЖЕНИЕ О ПРИМЕНЕНИИ ЕДИНЫХ СТАВОК ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ В ОТНОШЕНИИ ТОВАРОВ, ПЕРЕМЕЩАЕМЫХ ЧЕРЕЗ ТАМОЖЕННУЮ ГРАНИЦУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ ДЛЯ ЛИЧНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ

Настоящее Положение определяет порядок применения единых ставок таможенных пошлин, налогов в отношении товаров, предназначенных для личных, семейных, домашних и иных не связанных с осуществлением предпринимательской деятельности нужд физических лиц (далее -личное пользование), перемещаемых ими через таможенную границу Российской Федерации.

В настоящем Положении используются понятия в значениях, определенных Таможенным кодексом Российской Федерации.

Предназначение товаров определяется таможенным органом Российской Федерации исходя из заявления физического лица о товарах, перемещаемых через таможенную границу Российской Федерации, характера товаров и их количества, а также из частоты перемещения товаров через таможенную границу Российской Федерации.

Без уплаты таможенных пошлин, налогов физические лица могут ввозить в сопровождаемом и несопровождаемом багаже товары (за исключением транспортных срсдств) общая стоимость которых не превышает 65 тыс. рублей иобщий вес которых не превышает 50 килограммов.

Без уплаты таможенных пошлин, налогов физические лица могут ввозить культурные ценности при условии их письменного декларирования, а также специальной регистрации, предусмотренной законодательством Российской Федерации о вывозе и ввозе культурных ценностей.

В случае ввоза физическими лицами в сопровождаемом и несопровождаемом багаже товаров (за исключением транспортных средств), общая стоимость и/или общий вес которых превышает размеры, установленные пунктом 4 настоящего Положения, но не более 650 тыс. рублей и не более 200 килограммов, в части такого превышения применяется единая ставка таможенных пошлин, налогов в размере 30 процентов таможенной стоимости указанных товаров, но не менее 4 евро за 1 килограмм.

В случае ввоза постоянно проживающими в Российской Федерации физическими лицами, срок временного непрерывного пребывания которых в иностранных государствах составляет более 6 месяцев, товаров (за исключением транспортных средств), общая стоимость которых превышает размеры, установленные пунктом 4 настоящего Положения, но не более 650 тыс. рублей, в части такого превышения применяется единая ставка таможенных пошлин, налогов в размере 30 процентов таможенной стоимости указанных товаров.

В отношенин транспортных средств/за исключением автомобилей, единые ставки на которые установлены пунктом 11 настоящего Положения) применяется единая ставка таможенных пошлин, налогов в размере 30 процентов таможенной стоимости указанных транспортных средств.

Для целей настоящего Положения под автомобилями понимаются легковые транспортные средства (с запасными частями к ним и их обычными принадлежностями и оборудованием), классифицируемые в товарной позиции 8702 и 8703 Товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности, если они предназначены для перевозки не более 12 человек, включая водителя.

При перемещении товаров (за исключением транспортных средств) физическими лицами для личного пользования применяются ставки таможенных пошлин, налогов, установленные общим порядком и условиями тарифного регулирования и налогообложения, предусмотренными для участников внешнеэкономической деятельности Указанные товары облагаются совокупным таможенным платежом в случае:

а) если общая стоимость ввозимых товаров превышает 650 тыс. рублей и/или их общий вес превышает 200 килограммов - в части такого превышения;

б) если алкогольные напитки ввозятся в пределах 5-кратного превышения ограничений согласно приложению - в части такого превышения;

в) если физическое лицо более одного раза в неделю пересекает таможенную границу- Российской Федерации;

г) если товары (за исключением товаров, пересылаемых в международных почтовых отправлениях) пересылаются в адрес физического лица, не следующего через таможенную границу Российской Федерации.

Физические лица, признанные в установленном порядке беженцами или вынужденными переселенцами, а также переселяющиеся из иностранных государств в Российскую Федерацию на постоянное место жительства, могут ввозить без уплаты таможенных пошлин, налогов товары (за исключением транспортных средств), бывшие в употреблении и приобретенные ими до въезда на территорию Российской Федерации.

Физические лица могут получать пересыпаемые в международых почтовых отправлениях товары без уплаты таможенных пошлин, налогов, если стоимость таких товаров, пересылаемых в течение одной недели в адрес одного получателя, не превышает 10 тыс. Рублей.

В случае получения физическим лицом в течение одной недели пересылаемых в международных почтовых отправлениях товаров, стоимость которых превышает 10 тыс. рублей, в части такого превышения применяется единая ставка таможенных пошлин, налогов в размере 30 процентов таможенной стоимости указанных товаров.

Физические лица могут ввозить на таможенную территорию Российской Федерации и получать пересылаемые в международных почтовых отправлениях подакцизные товары в ограниченном количестве, установленном в приложении к настоящему Положению, без уплаты таможенных пошлин, налогов.

В случае ввоза физическими лицами или пересылки в адрес физических лиц в международных почтовых отправлениях для личного пользования алкогольных напитков в пределах 5-кратного превышения ограничений, установленных в приложении к настоящему Положению, в отношении таких алкогольных напитков обязательная маркировка акцизными марками не требуется.

Иностранные физические лица могут временно ввозить без уплаты таможенных пошлин, налогов товары (за исключением транспортных средств), необходимые этим лицам для личного пользования на территории Российской Федерации в течение срока их временного пребывания. В случае если товары не вывозятся за пределы таможенной территории Российской Федерации по истечении установленного срока, в отношении таких товаров взимаются таможенные пошлины, налоги в соответствии с настоящим Положением.

В случае ввоза физическими лицами на таможенную территорию Российской Федерации автомобилей применяются единые ставки таможенных пошлин, налогов:

а) в отношении автомобилей, с момента выпуска которых прошло не более 3 лет, за исключением автомобилей, страной происхождения которых является Российская Федерация:

стоимость которых не превышает 325 тыс. рублей, - 48 процентов таможенной стоимости, но не менее 2.5 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

стоимость которых составляет более 325 тыс. рублей, но не превышает 650 тыс. рублей. -48 процентов таможенной стоимости, но не менее 3,5 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя, стоимость которых составляет более 650 тыс. рублей, но не превышает 1625 тыс. рублей, -48 процентов таможенной стоимости, но не менее 5,5 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя.

стоимость которых составляет более 1625 тыс. рублей, но не превышает 3250 тыс. рублей, -48 процентов таможенной стоимости, но не менее 7,5 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

стоимость которых составляет более 3250 тыс. рублей, но не превышает 6500 тыс. рублей, -48 процентов таможенной стоимости, но не менее 15 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя.

стоимость которых составляет более 6500 тыс. рублей, - 48 процентов таможенной стоимости, но не менее 20 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

б) в отношении автомобилей, с момента выпуска которых прошло более 3, но не более 7 лет, независимо от страны происхождения:

рабочий объем двигателя которых не превышает 1000 куб сантиметров, - в размере 0,85 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 1000 куб сантиметров, но не превышает 1500 куб сантиметров, - в размере 1 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 1500 куб сантиметров, но не превышает 1800 куб сантиметров, - в размере 1,5 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 1800 куб сантиметров, но не превышает 2300 куб сантиметров. - в размере 1,75 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 2300 куб сантиметров, но не превышает 3000 куб сантиметров, - в размере 2 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 3000 куб сантиметров, - в размере 2,25 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

в) а отношении автомобилей, с момента выпуска которых прошло более 7 лет, независимо от страны происхождения:

рабочий объем двигателя которых не превышает 2500 куб сантиметров, - в размере 2 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя,

рабочий объем двигателя которых составляет более 2500 куб сантиметров, - в размере 3 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя.

В целях определения единых ставок таможенных пошлин, налогов в отношении автомобилей, с момента выпуска которых прошло не более 3 лет,под стоимостью понимается цена, по которой такой или подобный автомобиль продается или предлагается для продажи при обычном течении розничной торговли в условиях полной конкуренции Указанная цена определяется на основании данных, полученных от производителей автомобилей, а при отсутствии таких данных - на основании данных, указываемых в каталогах, информации иностранных организаций, осуществляющих продажу автомобилей, и иных независимых источников ценовой информации, имеющихся в распоряжении таможенного органа Российской Федерации в отношении подобных автомобилей с учетом их комплектации и года выпуска. При этом пересчет стоимости автомобилей, с момента выпуска которых прошло не более 3 лет, указанной в иностранной валюте, производится по курсу иностранной валюты к валюте Российской Федерации, устанавливаемому Центральным банком Российской Федерации на день принятия таможенной декларации таможенным органом Российской Федерации. В случае когда стоимость автомобилей, определенная на основании данных, полученных от производителей автомобилей либо указываемых в каталогах или иных независимых источниках ценовой информации, меньше таможенной стоимости, заявленной физическим лицом таможенному органу Российской Федерации, таможенный орган для целей определения единых ставок таможенных пошлин, налогов использует таможенную стоимость, заявленную этим лицом.

При отсутствии документального подтверждения даты изготовления автомобиля год выпуска определяется по коду изготовления, указанному в идентификационном номере автомобиля, при этом полный год выпуска исчисляется с 1 июля года изготовления автомобиля.

В отношении автомобилей, с момента выпуска которых прошло не более 3 лет и страной происхождения которых является Российская Федерация, применяется единая ставка таможенных пошлин, налогов в размере 1 евро за 1 куб сантиметр рабочего объема двигателя.

Автомобили могут ввозиться на таможенную территорию Российской Федерации без уплаты таможенных пошлин, налогов, если иное не предусмотрено международными договорами Российской Федерации, физическими лицами:

а) постоянно проживающими в Российской Федерации, - в случае ввоза ими автомобилей, происходящих с территории бывшего СССР либо выпущенных в свободное обращение на его территории, находившихся в собственности указанных лиц либо членов их семей по состоянию на 31 декабря 1991 г,

б) признанными в установленном порядке беженцами или вынужденными переселенцами, а также переселяющимися из иностранных государств в Российскую Федерацию на постоянное место жительства - в случае ввоза ими автомобилей, страной происхождения которых является Российская Федерация или другое государство - участник СНГ и которые были приобретены указанными лицами до въезда в Российскую Федерацию.

Иностранные физические лица могут временно ввозить,на таможенную территорию Российской Федерации без уплаты таможенных пошлин, налогов транспортные средства, зарегистрированные в иностранном государстве, на срок своего временного пребывания, но не более чем на один год.

В случае если транспортные средства не вывозятся за пределы таможенной территории Российской Федерации по истечении установленного срока, в отношении таких временно ввезенных транспортных средств таможенные пошлины, налоги взимаются в соответствии с настоящим Положением В отношении указанных транспортных средств в течение одного года допускается оформление продления срока временного ввоза без уплаты таможенных пошлин, налогов.

Российские физические лица могут временно ввозить на таможенную территорию Российской Федерации транспортные средства при условии, что эти транспортные средства зарегистрированы на территории иностранного государства и общий срок временного ввоза не превышает 6 месяцев в течение одного календарного года в отношении каждого временно ввезенного транспортного средства Временный ввоз транспортных средств указанными физическими лицами допускается при условии обеспечения уплаты таможенных пошлин, налогов в соответствии с Таможенным кодексом Российской Федерации.

В случае если транспортные средства не вывозятся за пределы таможенной территории Российской Федерации по истечении установленного срока, в отношении таких временно ввезенных транспортных средств взимаются таможенные пошлины, налоги в соответствии с настоящим Положением.

В случае ввоза физическими лицами с территории Калининградской области на остальную часть таможенной территории Российской Федерации автомобилей, в отношении которых были предоставлены льготы по уплате таможенных пошлин, налогов в соответствии таможенным режимом свободной таможенной зоны, таможенные пошлины, налоги взимаются в соответствии с настоящим Положением независимо от целей, обстоятельств и срока ввоза таких автомобилей.

Физические лица, постоянно проживающие в Калининградской области, могут временно, на срок не более 2 месяцев, ввозить без уплаты таможенных пошлин, налогов на остальную часть таможенной территории Российской Федерации автомобили, ранее ввезенные на территорию Калининградской области в соответствии с таможенным режимом свободной таможенной зоны и зарегистрированные на территории Калининградской области, при условии обеспечения уплаты таможенных пошлин, налогов В случае если автомобили не ввозятся обратно на территорию Калининградской области по истечении установленного срока, в отношении таких автомобилей таможенные пошлины, налоги взимаются в соответствии с настоящим Положением.

В случае ввоза физическими лицами с территории комплекса “Байконур” на таможенную территорию Российской Федерации автомобилей, зарегистрированных в органах Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел Российской Федерации, расположенных на территории комплекса “Байконур”, таможенные пошлины, налоги взимаются в соответствии с настоящим положением независимо от целей, обстоятельств и срока ввоза таких автомобилей. Физические лица, постоянно проживающие на территории комплекса “Байконур” либо находящиеся на территории комплекса “Байконур” в связи с командировкой, работой по срочному трудовому договору (контракту), учебой, исполнением обязанностей государственного служащего Российской Федерации и тому подобными обстоятельствами, могут временно ввозить на таможенную территорию Российской Федерации автомобили, зарегистрированные на территории комплекса “Байконур” в органах Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел Российской Федерации, расположенных на территории комплекса “Байконур”.

Приложение

ПЕРЕЧЕНЬ ТОВАРОВ, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ВВЕЗЕНЫ В РОССИЙСКУЮ ФЕДЕРАЦИЮ В ОГРАНИЧЕННОМ КОЛИЧЕСТВЕ ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ НЕ МОЛОЖЕ 17 ЛЕТ БЕЗ УПЛАТЫ ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ

ПЕРЕЧЕНЬ

ТОВАРОВ, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ВВЕЗЕНЫ

В РОССИЙСКУЮ ФЕДЕРАЦИЮ В ОГРАНИЧЕННОМ КОЛИЧЕСТВЕ

ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ НЕ МОЛОЖЕ 17 ЛЕТ БЕЗ УПЛАТЫ

ТАМОЖЕННЫХ ПОШЛИН, НАЛОГОВ

Наименование товара Код товара по Количество

ТН ВЭД России (на лицо)

Алкогольные напитки 2203 00; 2204; 2 литра

2205; 2206 00; 2208

(кроме 2208 90 910 0,

2208 90 990 0)

Табачные изделия: 2402 50 сигар,

сигары, сигары с 2403 - 100 сигарилл,

обрезанными концами, 200 сигарет,

сигариллы (тонкие 0,25 кг табака <*>

сигары), сигареты,

содержащие табак;

курительный табак,

содержащий или не

содержащий заменителей

табака в любой

пропорции

<*> В случае ввоза табачных изделий только одного вида допускается ввоз 100 сигар, 200 сигарилл. 400 сигарет и 0,5 кг табака.

 

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТАМОЖЕННЫЙ КОМИТЕТ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПИСЬМО от 6 июня 2003 г. № 01-06/23299 О ТАМОЖЕННОМ ОФОРМЛЕНИИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ, ВВОЗИМОЙ ИЗ ГОСУДАРСТВ -УЧАСТНИКОВ СНГ, В ПУНКТАХ ПРОПУСКА

 

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТАМОЖЕННЫЙ КОМИТЕТ РОССИЙСКОЙ

ФЕДЕРАЦИИ

ПИСЬМО от 6 июня 2003 г. № 01-06/23299

О ТАМОЖЕННОМ ОФОРМЛЕНИИ

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ, ВВОЗИМОЙ ИЗ ГОСУДАРСТВ -УЧАСТНИКОВ СНГ, В ПУНКТАХ ПРОПУСКА

В целях создания условий для проведения и соблюдения предусмотренных таможенным законодательством Российской Федерации мер тарифного и нетарифного регулирования, налогообложения и таможенного оформления, обеспечения полноты собираемости таможенных платежей предлагаю руководствоваться следующим.

Допускать (по желанию заявителей) таможенное оформление в пунктах пропуска через государственную границу Российской Федерации сельскохозяйственной продукции (группы 07, 08 ТН ВЭД России), происходящей и ввозимой физическими лицами из стран СНГ, с декларированием путем подачи письменного заявления в произвольной форме, содержащего сведения, необходимые для таможенных целей (без заполнения грузовой таможенной декларации), и начислением таможенных платежей на основании таможенного приходного ордера, если вес данной сельскохозяйственной продукции не превышает 500 кг.

Считать недействующими:

пункт 3 письма ГТК России от 07.06.2001 № 01-06/22617 “Об особенностях таможенного оформления товаров, облагаемых косвенными налогами во взаимной торговле Российской Федерации с государствами - участниками СНГ”;

письмо ГТК России от 08.04.2002 № 01-06/13867 “О внесении изменений в письмо ГТК России от 07.06.2001 №01-06/22617”.

 

Председатель Комитета

Действительный государственный советник

таможенной службы Российской Федерации М.В.ВАНИН

 

ЛИСТ 10.02.2004 р. № 11/2-09-1402-ЕП

 

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

10.02.2004 р. № 11/2-09-1402-ЕП

Начальникам регіональних митниць, митниць

Про надання роз’яснень

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Департаменту організації митного контролю, Управління технологій митного контролю Державної митної служби України від 16 лютого 2004 року № 25/2-9-16/1704-ЕП, листом Державної митної служби України від 11 червня 2004 року № 25/2-9-19/7429-ЕП

Консультативною групою, створеною відповідно до наказу Держмитслужби України від 22.12.2003 № 894, розглядаються та аналізуються питання, викладені у запитах митниць щодо шляхів вирішення проблем, які можуть виникати при застосуванні положень Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV (далі - МКУ № 92-IV).

З питань, що належать до компетенції Державної митної служби України, надаємо роз’яснення.

Щодо можливості застосування Переліку предметів, віднесених до особистих речей громадян, наведеного в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1652, при вивезенні особистих речей громадянами за загальним правилом: якщо ті чи інші правовідносини не врегульовано актами законодавства, то вони регулюються нормами тих актів законодавства, які регулюють подібні за змістом правовідносини (аналогія закону);

у разі неможливості використання аналогії закону правовідносини регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що “особисті речі” входять до поняття “предмети” згідно з пунктом 33 статті 1 МКУ № 92-IV, але визначення терміна “особисті речі” на цей час наведено тільки в Законі України від 13.09.2001 № 2681-III “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” (далі - ЗУ № 2681-III):

- термін “особисті речі” у контексті МКУ N 92-IV повинен вживатися в тому самому значенні, що й у ЗУ № 2681-III;

- Перелік предметів, віднесених до особистих речей, наведений у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1652, може застосовуватися при митному оформленні особистих речей громадян як при ввезенні, так і при вивезенні;

- декларування та оподаткування особистих речей, що вивозяться громадянами за межі митної території України, здійснюються в тому самому порядку, що визначено в статті 3 ЗУ № 2681-III, а саме:

особисті речі, що безпосередньо вивозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту за межі митної території України або пересилаються в несупроводжуваному багажі, усно чи письмово декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

Оскільки частиною другою постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 748 “Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів” передбачено, що громадяни, які в’їжджають в Україну (виїжджають з України), здійснюють декларування предметів, що переміщуються ними через митний кордон України, в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов’язковому порядку, або предметів в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то при переміщенні громадянами через митний кордон України особистих речей може застосовуватися спрощений митний контроль, передбачений статтею 68 МКУ № 92-IV.

Такий порядок відповідає вимогам Міжнародної конвенції щодо спрощення та гармонізації митних процедур, процедуру приєднання до якої вже розпочала Україна.

Щодо строків зберігання під митним контролем на складі митного органу предметів, прийнятих до набрання чинності МКУ № 92-IV

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що норми МКУ №92-IV не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, предмети, передані митним органам для зберігання під митним контролем до 01.01.2004, повинні зберігатися на складах митних органів протягом строків, передбачених статтею 89 Митного кодексу України від 12.12.91 № 1970-XII, яка діяла на момент їх прийняття на зберігання.

Разом з тим, з метою уникнення конфліктних ситуацій необхідно забезпечити неухильне виконання митним органом вимог частини першої статті 172 МКУ № 92-IV в частині завчасного (не пізніш як за два тижні) повідомлення власника про закінчення строку зберігання зазначених предметів та про подальше розпорядження ними.

Щодо місця оформлення несупроводжуваного багажу громадян

Частина десята статті 71 МКУ № 92-IV передбачає, що митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами в несупроводжуваному багажі (далі - НСБ), здійснюється митним органом за місцем проживання або тимчасового перебування цих громадян.

Відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, регулюються Законом України від 11.12.2003 № 1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Згідно зі статтями 3, 6 і 8 цього Закону: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов’язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування;

місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами в НСБ, може здійснюватися в пункті пропуску, зоною діяльності якого є територія тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, у якій зареєстровано місце проживання або тимчасового перебування цих громадян, з урахуванням того, що:

1) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у пункті пропуску (Правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 №1074).

Реєстрація в пункті пропуску через державний кордон включає в себе проставлення в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства відмітки “В’їзд” (“Виїзд”) та заповнення імміграційної картки.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в’їзду проводиться на час дії візи, але не більш як на 6 місяців; іноземців та осіб без громадянства з країн з безвізовим порядком в'їзду - на 90 днів, якщо інший строк не визначено в міжнародних угодах.

Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України.

Іноземці та особи без громадянства, які мають намір та підстави перебувати на території країни понад строки тимчасового перебування, зазначені вище, безпосередньо звертаються для реєстрації до відповідного вповноваженого органу (Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 35);

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі зміни місця проживання зобов’язані подати документи для реєстрації в 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання (Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 35);

3) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають у готелях, кемпінгах, санаторіях, будинках відпочинку, мотелях, лікувально-профілактичних та лікувальних закладах, обліковуються в установленому порядку адміністрацією цих закладів без зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання.

Абзац пункту 3 втратив чинність

(дія абзацу пункту 3 не поширюється на вантажі (несупроводжуваний багаж громадян), що перевозяться залізничним транспортом згідно з листом Департаменту організації митного контролю, Управління технологій митного контролю Державної митної служби України від 16.02.2004 р. № 25/2-9-16/1704-ЕП)

(абзац пункту 3 втратив чинність згідно з листом Державної митної служби України від 11.06.2004 р. № 25/2-9-19/7429-ЕП)

Щодо застосування пункту 4 частини другої статті 250 МКУ № 92-IV про тимчасове вивезення товарів громадянами, у тому числі нерезидентами

Згідно зі статтею 204 МКУ № 92-IV тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого товари можуть вивозитися за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Статтею 211 МКУ № 92-IV встановлено, що в разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення цих товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

На сьогодні жодним законом України не визначено умови гарантування додержання громадянами режиму тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1855 затверджено Порядок прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення), а наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 № 173, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за № 250/4471, затверджено Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення). Проте при розгляді питання щодо допущення товарів громадян до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового вивезення зазначені порядки не можуть бути застосовані, оскільки їх дія не поширюється на товари громадян, які перетинають митний кордон України не з метою провадження підприємницької діяльності.

З огляду на викладене та враховуючи положення пункту 4 статті 250 МКУ № 92-IV, письмове зобов’язання громадянина - резидента України про зворотне ввезення товарів, що тимчасово вивозяться ним за межі митної території України, є достатньою гарантією дотримання цим громадянином митного режиму тимчасового вивезення товарів.

Разом з тим, з метою реалізації Держмитслужбою положень статті 187 МКУ № 92-IV встановлюється такий порядок контролю за виконанням громадянином зобов’язання про зворотне ввезення товарів (далі – зобов’язання):

Зобов’язання, форма якого додається, подається громадянином у 2 (двох) примірниках та засвідчується його особистим підписом.

Оформлення зобов’язання посадовою особою митного органу засвідчується проставленням на обох примірниках підпису цієї посадової особи та відбитка штампа “Під митним контролем”.

Після оформлення зобов’язання посадовою особою митного органу один примірник цього зобов’язання передається громадянину, а другий - залишається в митному органі для контролю.

Після виконання громадянином зобов’язання про зворотне ввезення товарів посадова особа митного органу робить на примірнику зобов’язання, переданого громадянинові, запис “Зобов’язання виконано” та засвідчує його відбитком особистої номерної печатки. Зобов’язання залишається в митному органі.

Якщо зворотне ввезення товарів здійснюється через інший митний орган, ніж митний орган, якому було надане зобов’язання, то запис про виконання громадянином зобов’язання засвідчується в тому самому порядку. Інформація про виконання зобов’язання передається оперативному черговому митного органу, якому було надане зобов’язання, засобами факсимільного зв’язку з подальшим направленням цього зобов'язання поштою.

На підставі двох примірників зобов’язання з відповідними відмітками митний контроль за дотриманням митного режиму тимчасового вивезення припиняється.

У разі невиконання громадянином зобов’язання складається протокол про порушення митних правил за фактом порушення зобов’язання.

Зобов’язання обліковуються в Журналі обліку таких зобов’язань, форма якого встановлюється митним органом.

Форма зобов’язання роздруковується митним органом на папері формату А4 та видається громадянину безкоштовно.

Зобов’язання може оформлюватися громадянином під копіювальний папір (крім підпису).

При цьому нагадуємо про необхідність дотримання вимог частини другої статті 207 МКУ № 92-IV, якою передбачено, що митні органи не допускають товари до переміщення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.

У зв’язку з цим вважаємо, що надання нерезидентами (навіть якщо вони зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку) зобов’язання про зворотне ввезення товарів, які тимчасово вивозяться ними за межі митної території України, не може розглядатись як достатня гарантія повернення зазначених товарів через неможливість достовірного визначення наміру нерезидента повернутися в Україну.

Щодо порядку вивезення громадянами за межі митної території України культурних цінностей, вартість яких перевищує суму, еквівалентну 200 євро

Це питання врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 700 “Про порядок вивезення за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження”.

Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.97 № 1331 “Про обсяги товарів та інших предметів, які можуть вивозитися (пересилатися) громадянами за митний кордон України без сплати мита і митних зборів”.

Згідно з пунктом 2 розділу XXI “Прикінцеві положення” МКУ № 92-IV “до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу”.

Виходячи з викладеного постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.97 № 1331 “Про обсяги товарів та інших предметів, які можуть вивозитися (пересилатися) громадянами за митний кордон України без сплати мита і митних зборів”, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1336, яка суперечить положенням МКУ № 92-IV щодо вивезення товарів громадянами, застосуванню не підлягає.

Щодо застосування статті 90 МКУ № 92-IV

Вирішення порушеного питання випливає з аналізу статей МКУ № 92- IV, якими передбачено:

1) стаття 81 – “декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення”;

2) стаття 86 – “митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи...

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення...

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту”;

3) стаття 88 – “декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою”;

4) стаття 90 – “з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана.

Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів”.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги те, що заявлення в митній декларації точних відомостей про товари й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України тощо входить до обов’язків декларанта, за виконання яких він несе в повному обсязі відповідальність, передбачену МКУ № 92-IV, внесення до митної декларації змін чи доповнень може бути здійснено лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

При цьому наголошуємо на неухильному виконанні вимог пункту 2 розділу XXI “Прикінцеві положення” МКУ № 92-IV, яким встановлено:

“до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу”.

Додаток: на 1 арк.

Перший заступник

Голови Служби М. М. Іванюк

Додаток

Форма зобов’язання про зворотне ввезення товарів громадянином

________________________________________________________________

(назва митного органу)

Зобов’язання

Я, ______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

місце проживання:

________________________________________________________________,

телефон ____________,

паспорт серії _______ № _____________, видано _______________________

________________________________________________________________

(ким)

“___” ____________ ____ року

(коли)

Зобов’язуюся в строк до “___” ____________ 200_ р. здійснити зворотне ввезення зазначених нижче товарів або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів, з додержанням вимог Митного кодексу України та інших законодавчих актів України й надати митному органу передбачені законодавством України документи й відомості, потрібні для проведення митного контролю й митного оформлення товарів.

з/п

Назва товару; відмітні ознаки, що дають можливість його ідентифікувати

Кількість товару / одиниця виміру або вага (кг)

Вартість

(у валюті України)

Додаткові відомості (заповнюється при потребі):

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Про відповідальність згідно зі статтями 330, 331, 336, 340, 348 Митного кодексу України попереджений.

________________________________________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

“___” ____________ 200_ р.

Тимчасове вивезення ДОЗВОЛЕНО

Штамп “ПМК”

________________________________________________________________

(посада, підпис, ініціали, прізвище посадової особи митного органу)

 

 

ЛИСТ 09.03.2004 р. № 25/2-9-16/2699-ЕП

 

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

09.03.2004 р. № 25/2-9-16/2699-ЕП

Начальникам регіональних митниць, митниць

На виконання вимог прикінцевих положень Закону України від 10.07.2003 № 1102-IV “Про поховання та похоронну справу” (набув чинність з 01.01.2004) щодо приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади уважати таким, що втратив чинність, лист Держмиткому від 18.11.93 № 11/3-3689.

Одночасно звертаю увагу на безумовне виконання вимог згаданого Закону щодо порядку переміщення через державний кордон України трун з тілами померлих або урн з прахом померлих.

Перший заступник

Голови Служби М. М. Іванюк

 

ЛИСТ .09.2004р№ 645

 

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

.09.2004р. № 645

Про запровадження Пояснень до УКТЗЕД

З метою застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), відповідно до статті 312 Митного кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.02 № 1863 “Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”

НАКАЗУЮ:

Запровадити з 01.10.04 Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Пояснення до УКТЗЕД) (у чотирьох томах видання Державної митної служби України під редакцією Голови Служби М.М.Каленського – К.: “Держзовнішінформ”, 2004).

Митним органам Пояснення до УКТЗЕД застосовувати в частині, що не суперечить товарній номенклатурі Митного тарифу України (УКТЗЕД), затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” (зі змінами й доповненнями), та використовувати як допоміжний робочий матеріал при здійсненні класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Вважати таким, що втратив чинність, наказ Держмитслужби України від 25.01.02 № 42 “Про тимчасове запровадження Пояснень до ТН ЗЕД СНД” з дня видання цього наказу.

Департаменту податків та тарифного регулювання (Пашинний О.І.) у строк до 01.10.04 забезпечити митні органи виданням “Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України (Пояснення до УКТЗЕД)”.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби Войцещука А.Д.

Голова Служби М.М.Каленський

 

 

Вверх