Legal acts and departmental instructions 2003

Законодавчі акти та відомчі інструкції 2003року

ПОСТАНОВА 18.01.2003 р. № 93

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.01.2003 р. № 93

Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 24 грудня 2003 року № 1995,

від 15 січня 2005 року № 45,

від 18 травня 2005 року № 355,

від 6 лютого 2006 року № 105,

від 5 квітня 2006 року № 442,

від 12 листопада 2008 року № 987

Відповідно до статті 71 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (додається).

Установити, що:

плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (далі - плата), справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення;

плата справляється у національній валюті в розмірі, затвердженому пунктом 1 цієї постанови, за офіційним (обмінним) курсом Національного банку, що діє на дату подання митному органу вантажної митної декларації до митного оформлення, а у разі її нарахування за уніфікованою митною квитанцією МД-1 - на дату оформлення такої квитанції;

(абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2008 р. № 987)

кошти, що надійшли від справляння плати, зараховуються до доходів державного бюджету;

порядок прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, нарахування розміру плати та її внесення встановлюється Держмитслужбою.

Внести до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1998 р. № 1625 “Про експорт окремих видів товарів до Республіки Молдова” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 41, ст. 1514) такі зміни:

в абзаці першому слова і цифри “абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65 “Про ставки митних зборів” в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 1998 р. № 285 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 10, ст. 381, № 19. ст. 706)” виключити;

абзац другий виключити.

Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Ця постанова набирає чинності з дати набрання чинності частиною тринадцятою статті 71 Митного кодексу України.

(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 1995, від 15.01.2005 р. № 45, від 06.02.2006 р. №105)

Прем’єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 січня 2003 р. № 93

РОЗМІР

плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів

Назва операції

За одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення), євро

1.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів:

 

у робочий час

20

у надурочний, нічний час і вихідні дні

40

у святкові та неробочі дні

50

2.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:

 

у надурочний, нічний час і вихідні дні

40

у святкові та неробочі дні

50

(розмір із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 р. № 442, від 12.11.2008 р. № 987)

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 січня 2003 р. №93

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65 “Про ставки митних зборів” (газета “Урядовий кур’єр” від 1 лютого 1997 р.).

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 1997 р. № 224 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 12, с. 130).

Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 1998 р. № 285 “Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 10, ст. 381).

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1998 р. № 670 “Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 19, ст. 706).

Пункт 5 виключено

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2005 р. № 355)

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1477 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 38, ст. 1401).

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 840 “Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 20, ст. 893).

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. №920 “Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 22, ст. 1005).

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1999 р. № 1116 “Про деякі питання справляння митних зборів” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 25, ст. 1182).

Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 1187 “Про митний збір за митне оформлення із застосуванням митного забезпечення у вигляді пломб” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 27, ст. 1332).

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р. № 1237 “Про зниження ставок митних зборів для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області, які є учасниками економічного експерименту” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 28, ст. 1416).

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 р. № 1293 “Про деякі заходи щодо спрощення митного оформлення нафти та нафтопродуктів” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 29, ст. 1486).

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1759 “Про деякі питання справляння митних зборів” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1942).

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 р. №2165 “Про справляння митного збору під час митного оформлення товарів, що ввозяться в Україну для потреб атомних електростанцій” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 48, ст. 2361).

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2000 р. № 396 “Про призупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1998 р. № 1460” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 8, ст. 320).

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. № 1494 “Про тимчасове припинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1998 р. № 1460” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 40, ст. 1697).

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. № 413 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. № 65” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 18, ст. 791).

Пункт 12 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1493 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1925).

 

ЛИСТ 17.03.2003 р. №11/4-15-3944-ЕП

 

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

17.03.2003 р. №11/4-15-3944-ЕП

Начальникам регіональних

митниць

Начальникам митниць

 

Щодо порядку митного оформлення та оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами

У зв’язку з запитами митниць з питання можливості застосування до товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, порядку оподаткування як для товарів, які імпортуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, та з метою недопущення порушень податкового законодавства, повідомляємо.

Порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес- та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам, встановлено Законом України „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” від 13.09.2001 №2681-III.

Звільнення від оподаткування окремих товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, встановлено статтею 8 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних операцій.

Тобто, згідно з цими положеннями Закону у випадку перевищення сумарної вартості товарів 1000 євро або їх загальної ваги 100 кг на громадян поширюється виключно порядок митного оформлення, передбачений для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 № 2097-ХІІ ввізне мито є диференційованим:

- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;

- до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;

- до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Частиною 5 статті 3 цього ж Закону встановлено, що ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Положення угод за участю України про вільну торгівлю містять норми про те, що договірні сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

Положення угод за участю України про торговельно-економічне співробітництво, на підставі яких до товарів та інших предметів, що походять з країн, з якими укладено такі угоди, застосовується в Україні режим найбільшого сприяння, також містять норми, згідно з якими Договірні Сторони застосовуватимуть мита та інші збори щодо імпорту та експорту товарів з відповідних країн, не менш сприятливі ніж ті, які встановлені для будь-якої іншої країни згідно з принципами Світової організації торгівлі. Імпорт і експорт товарів здійснюються на підставі таких угод відповідно до чинного законодавства кожної держави та міжнародної торговельної практики й на основі контрактів, укладених фізичними і юридичними особами двох держав.

Також такі угоди містять норми, відповідно до яких Сторони будуть сприяти і розвивати торгівлю між державами та з цією метою заохочуватимуть відкриття торговельних представництв фізичними та юридичними особами, що мають право займатися зовнішньоекономічною діяльністю відповідно до законодавства держав Сторін.

Визначення термінів „експорт” та „імпорт” надано в статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 № 959-ХІІ, а саме:

„експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’ктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів”;

„імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами”.

Відповідно до статті 5 зазначеного вище Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України „Про підприємництво” від 07.02.91 №698-ХІІ.

Враховуючи вищевикладене, пільги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та митне оформлення товарів за пільговими ставками ввізного мита, передбачені законодавством для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, застосовуються до громадян лише у випадку їх реєстрації як підприємців, на яких поширюється дія Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Заступник Голови Служби П.Пашко

 

Гайшунов

2920/47-ЕП

ПОСТАНОВА 15.05.2003 р. № 700

 

slider

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

15.05.2003 р. № 700

 

Про порядок вивезення за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження

Відповідно до статті 251 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Установити, що вивезення за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, з метою їх відчуження, здійснюється:

у разі коли їх сукупна вартість не перевищує суму, еквівалентну 200 євро (крім заборонених до вивезення за межі митної території України та особистих речей), з обов’язковим письмовим декларуванням у порядку, встановленому законодавством для громадян, без сплати податків і зборів;

у разі коли їх сукупна вартість перевищує суму, еквівалентну 200 євро (крім особистих речей), у порядку та на умовах, встановлених законодавством для підприємств, за погодженням з Міністерством фінансів.

Установити, що вивезення за межі митної території України культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей:

громадянами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, без сплати податків і зборів;

громадянами, які є суб’єктами підприємницької діяльності, у порядку та на умовах, встановлених законодавством для підприємств.

Перелік товарів промислового призначення, вивезення яких громадянами України, іноземцями та особами без громадянства за межі митної території України не допускається, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2002 р. № 1911 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 51, ст. 2323), доповнити після позиції „440399 Лісоматеріали інші (крім оброблених фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами, крім лісоматеріалів з хвойних порід, з дуба (Quercus spp.), з бука (Fagus spp.) та з деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до підпозиції групи 44)” позиціями такого змісту:

7106

Срібло (включаючи срібло з гальванічним покриттям з золота або платини), у необробленому, або напівобробленому вигляді або у вигляді порошку

7108

Золото (включаючи золото, плаковане платиною), необроблене, напівоброблене, або у вигляді порошку

7110

Платина необроблена, напівоброблена або у вигляді порошку

7112

Відходи або брухт дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами; інші відходи або брухт з вмістом дорогоцінних металів або сполук дорогоцінних металів, використовувані, головним чином, для вилучення дорогоцінних металів

7115

Інші вироби з дорогоцінних металів або металів, плакованих або дубльованих дорогоцінними металами”.

  1. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Прем’єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

 

НАКАЗ 30.05.2003 р. № 378

 

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

 

30.05.2003 р. № 378

Про втрату чинності наказом Держмитслужби від 06.09.99 № 570

У зв’язку із затвердженням наказом Держмитслужби від 02.12.2002 №670 “Про затвердження положень про управління центрального апарату Державної митної служби України” положень про Управління фінансів та бухгалтерського обліку, Управління податків та зборів і покладенням функцій з організації справляння податків і зборів, контролю за правильністю їх нарахування та своєчасністю розрахунків за ними з державним бюджетом на підрозділи податків та зборів митних органів

наказую:

Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної митної служби України від 06.09.99 № 570 “Про введення в дію механізму оперативного та подальшого контролю при здійсненні операцій по нарахуванню митних та інших платежів і зборів у неторговому обігу”.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Служби М. М. Каленський

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 10.07.2003 р. № 1102-IV

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про поховання та похоронну справу

 

10.07.2003 р. № 1102-IV

 

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 16 грудня 2004 року № 2246-IV, від 8 лютого 2006 року № 3410-IV

Цей Закон визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

ВИТЯГ

Стаття 22. Переміщення тіл померлих через державний кордон України

Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:

свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;

довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного митного органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.

Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.

Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров’я України в присутності посадової особи митного органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Розділ VI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Кабінету Міністрів України:

1) у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік передбачити фінансування на заходи, пов'язані з реалізацією цього Закону;

2) у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно компенсації за рахунок міжбюджетних трансфертів на покриття витрат органів місцевого самоврядування на поховання померлих, передбачених статтями 13, 15 та 16 цього Закону;

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ

10 липня 2003 року

№ 1102-IV

 

Вверх