Legal acts and departmental instructions 1995

Законодавчі акти та відомчі інструкції 1995 року

РОЗ’ЯСНЕННЯ 12.01.1995 р. № 11/1-191

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

12.01.1995 р. № 11/1-191

Начальникам територіальних митних управлінь

Начальникам митниць

Втратив дію з 20.06.2008 р. листом ДМСУ від 20.06.2008 № 11/2-15/6863-ЕП

Про громадян, які користуються митними пільгами

Із змінами і доповненнями, внесеними листами Державного митного комітету України від 04 липня 1995 року № 11/18-2837, від 04 квітня 1995 року №11/4-1447, від 04 травня 1995 року № 11/4-1902, (згідно постанови Кабінету Міністрів від 13.01.95 № 16 “Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до учасників бойових дій відносяться працівники, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, якщо вони безпосередньо брали участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту)).

Згідно з листом ДМК України від 04.04.95 р. № 11/4-1447 (Державний митний комітет України додатково повідомляє, що при переміщенні предметів, транспортних засобів та запасних частин до них громадянами , які згідно п. 18 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції Закону України від 19 грудня 1991 року із змінами і доповненнями від 1 липня 1992 р) користуються митними пільгами і віднесені до категорії 3,4 здійснювати на підставі Посвідчення потерпілих від Чорнобильської катастрофи, довідок з ЖЕКів, або органів місцевого самоврядування (Сільських Рад) про постійне місце проживання).

Згідно з листом ДМК України від 04.05.95 р. № 11/4-1902 До відома та використання в оперативній роботі з метою вдосконалення митного оформлення громадян, які користуються митними пільгами при переміщенні ними через митний кордон України предметів, в тому числі транспортних засобів та запасних частин до них, повідомляємо:

Згідно пункту 18 статті 20 та пункту 1 статті 21 Закону України від 19.12.91 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

(з змінами і доповненнями, прийнятими Верховною Радою України 1 липня 1992 року) особи, віднесені відповідно до категорії 1-2, звільняються тільки від сплати мита.

Громадяни, віднесені до категорії 3 (п.13 ст.22), звільняються від сплати мита за умови, що вони постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон безумовного (обов’язкового) відселення не менше 2-х років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше 3-х років. У разі переселення громадян із зони безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та припинення постійної роботи у цих зонах пільги, надані таким громадянам в частині звільнення від сплати ввізного (вивізного) мита втрачають свою чинність.

абзац 2 п.1 змінено згідно з листом ДМК України від 04.07.95 № 11/18-2837

Громадяни, віднесені до категорії 4 (п.5 ст.23), звільняються від сплати мита за умови, що вони постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Особи, які постійно працюють, але не проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, не звільняються від сплати мита при переміщенні ними предметів, транспортних засобів та запасних частин до них через митний кордон України. У разі переселення громадян із зони посиленого радіоекологічного контролю пільги, надані таким громадянам в частині звільнення від сплати мита, втрачають свою чинність.

Згідно пункту 23 статті 13 та пункту 2 статті 16 Закону України від 22.10.93 р. “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інваліди війни (стаття 7), Герої Радянського Союзу, особи нагороджені орденом Слави трьох ступенів, а також Герої Соціалістичної Праці, які удостоєні цього звання в період Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 рр. (стаття 11), звільняються від сплати мита та митних зборів. Норми цього Закону поширюються також на учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаного перебуванням в цих державах (ст.7 п.6).

Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх терторії, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63 , та перелік документів, на підставі одного із них надаються пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.94 р. № 94 “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - додаються (див. Додатки №№ 1,2).

Згідно пункту 2 статті 9 Закону України від 16.12.93 “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” Герої Соціалістичної Праці і повні кавалери ордена Трудової Слави (стаття 8) звільняються від сплати мита і митних зборів.

Вважати такими що втратили чинність: - листи Держмиткому від 01.06.94 р. № 11/3-1520, від 05.01.94 р. № 11/3-19, від 22.11.94 № 11/3-4021;

- телетайпограми Держмиткому від 13.05.94 р. № 565, від 16.03.93 р. №329.

Положення цього листа необхідно довести до відома керівного та інспекторського складу митних установ під особистий підпис.

Додаток: на 3 аркушах.

Голова Комітету Ю.Кравченко

Додаток № 1

Перелік держав і періодів бойових дій на їх території

Країни і території

Періоди бойових дій

Алжир

1962-1964 роки

Ангола

листопад 1975 р. - листопад 1979 р.

Афганістан

квітень 1978 р. - грудень 1989 р.

Бангладеш

1972 - 1973 роки - 1*

В’єтнам

січень 1961 р. - грудень 1974 р.

Ефіопія

грудень 1977 р. - листопад 1979 р.

Єгипет (Об’єднана Арабська Республіка)

жовтень 1962 р. - березень 1963 р. Червень 1967 р. - 1968 р. березень 1969 р. - липень 1972 р. жовтень 1973 р. - березень 1974 р. червень 1974 р. - лютий 1975 р. - 2*

 

Країни і території

Періоди бойових дій

Єменська Арабська Республіка

жовтень 1962 р. - березень 1963 р. листопад 1967 р. - грудень 1969 р.

Іспанія

19 липня 1936 р. - 28 березня 1939 р. 28 березня 1939 р. - 18 липня 1939 р.

Камбоджа

квітень - грудень 1970 р.

Китай

серпень 1924 р. - липень 1927 р. 15 липня 1929 р. - 31 грудня 1929 р.- 3* липень 1937 р. - вересень 1944 р. липень - вересень 1945 р. березень 1946 р. - квітень 1949 р. - 4* березень - травень 1950 р. червень 1950 р. - липень 1953 р. - 5*

Куба

липень 1962 р. - листопад 1963 р.

Лаос

січень 1960 р. - грудень 1963 р. серпень 1964 р. - листопад 1968 р. листопад 1969 р. - грудень 1970 р.

Мозамбік

1967 - 1969 роки листопад 1975 р. - листопад 1979 р.

Монголія

11 травня 1939 р. - 16 вересня 1939 р. (бойові дії на річці Халхін-Гол)

Північна Корея

червень 1950 р. - липень 1953 р.

Сірія

червень 1967 р. березень - липень 1970 р. вересень - листопад 1972 р. жовтень 1973 р.

Сомалі

1977 р.

Угорщина

24 жовтня 1956 р. - 10 листопада 1956 р.

Фінляндія

30 листопада 1939 р. - 13 березня 1940 р.

Чехо-Словаччина

20 серпня 1968 р. - 1 січня 1969 р.

Югославія

15 липня 1992 р.

Японія

29 липня 1938 р. - 11 серпня 1938 р. (бойові дії біля озера Хасан) 9 серпня 1945 р. - 3 вересня 1945 р.

інші країни

після грудня 1979 р. - 6*

Західна Білорусія і Західна Україна

17 вересня 1939 р. - 28 вересня 1939 р.(воз’єднання з СРСР)

Острів Даманський

15 - 28 березня 1969 р.

Територія України, Білорусії, Латвії, Литви, Естонії

1944 - 1951 роки (ліквідація диверсійно-терористичних груп бандитизму)

 

Примітки:

Поширюється лише на особовий склад кораблів і допоміжних суден Військово-Морського флоту.

Поширюється лише на особовий склад тральщиків Чорноморського і Тихоокеанського флотів, які брали участь у розмінуванні Суецької затоки.

Поширюється лише на особовий склад радянських військових частин і підрозділів у районі Китайсько-Східної залізниці (КСЗ).

Поширюється лише на групу протиповітряної оборони район міста Шанхая).

Поширюється лише на радянські військові частини і підрозділи, що брали участь у бойових діях у Північній Кореї з території Китаю.

Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.

Додаток № 2

Перелік документів, на підставі одного з яких надаються пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Інваліди війни

“Посвідчення інваліда Вітчизняної війни”

“Посвідчення інваліда про право на пільги”

Довідки, видані органами Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства соціального захисту населення України.

Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагородження орденом Слави трьох ступенів і засвідчують особу нагородженого.

Примітка. Довідки, штампи та записи в посвідченнях завіряються підписом воєнкома, керівника відділу (управління) або іншого органа який їх видав, і засвідчуються гербовою печаткою.

 

ПОСТАНОВА 13.01.1995 р. № 16

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

13.01.1995 р. № 16

Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Установити, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту” учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, якщо вони безпосередньо брали участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постанови Кабінету міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 та від 05 серпня 1994 р. № 530.

Участь громадян, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) визначається комісіями, що створюються у міністерствах і відомствах, які направляли своїх працівників на роботу в держави, де в цей період велися бойові дії. Якщо працівників направляли на роботу міністерства, відомства колишнього Союзу РСР, а також Української РСР, що згодом були ліквідовані або реорганізовані, комісії створюються у міністерствах, відомствах України, у віданні яких перебувають чи перебували підприємства, установи та організації, з яких відряджалися зазначені працівники.

Затвердити Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, що додається.

Прем’єр-міністр України В. МАСОЛ

 

Перший заступник Міністра

Кабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. № 16

ПОЛОЖЕННЯ

про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій

Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій (далі - Комісія) створюється у міністерстві та відомстві для розгляду заяв громадян, які працювали на підприємствах, в установах та організаціях відповідних міністерств і відомств і були направлені ними на роботу за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР в держави, де в цей період велися бойові дії.

До складу Комісії входять: перший заступник Міністра, керівника відомства (голова Комісії), представники кадрових, юридичних та фінансових служб. У разі потреби до складу Комісії включаються керівники інших структурних підрозділів міністерства, відомства.

Персональний склад Комісії затверджується наказом Міністра, керівника відомства.

Комісія зобов’язана:

приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії. Якщо виникає потреба у додаткових документах, що підтверджують статус заявника, Комісія робить запит до відповідних архівних установ, про що повідомляє заявника; розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісії, у тримісячний термін; видавати довідки за зразком згідно з додатком.

Матеріали, які подаються на розгляд Комісії, готують управління (відділи) кадрів відповідних міністерств і відомств.

Рішення Комісії вважається правомочним тоді, коли за нього проголосувало не менше половини її членів.

Рішення з усіх розглянутих Комісією питань заносяться до протоколу.

Протоколи з рішеннями Комісії і підтверджуючі документи щорічно здаються до Центрального державного архіву вищих органів влади і управління з терміном зберігання 50 років.

Комісії взяти до відома, що згідно із статтею 7 Угоди про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР (6 липня 1992 р., м. Москва) держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав визнають юридичну силу архівних довідок, виданих державними архівними установами інших держав-учасниць Співдружності.

Штамп

міністерства чи відомства

Додаток

до Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій

Д О В І Д К А

Видана гр. _______________________________________

про те, що він (вона) дійсно за рішенням Уряду колишнього СРСР працював (працювала) в період з ___________ по в______________________________________________і:

а) безпосередньо брав (брала) участь у бойових діях;

б) забезпечував (забезпечувала) бойову діяльність військ (флоту) (непотрібне викреслити).

Підстава: ________________________________________

(архівні документи, рішення комісії, протокол № і дата).

Ця довідка є підставою для видачі посвідчення учасника бойових дій.

Міністр, керівник відомства

Підпис

Начальник управління
(відділу) кадрів

Підпис

м.п.

ПОСТАНОВА 27.01.1995 р. № 57

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

27.01.1995 р. № 57

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1758, від 4 вересня 2003 року № 1402, від 28 липня 2004 року № 962, від 11 липня 2007 року № 932, від 17 квітня 2008 року № 360

Відповідно до статті 3 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Правила перетинання державного кордону громадянами України (додаються).

Прем’єр-міністр України В. МАСОЛ

 

Перший заступник Міністра

Кабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 січня 1995 р. № 57

ПРАВИЛА

перетинання державного кордону громадянами України

Ці Правила з урахуванням вимог Законів України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, “Про державний кордон України” і “Про Державну прикордонну службу України”, Митного кодексу України, інших законодавчих актів України визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2003 р. № 1402)

Перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон (далі - пункти пропуску) за документами на право виїзду з України і в’їзду в Україну:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (загальногромадянський закордонний паспорт);

2) дипломатичний паспорт;

3) службовий паспорт;

4) проїзний документ дитини;

5) посвідчення особи моряка;

6) посвідчення члена екіпажу.

Перетинання державного кордону власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, які прямують на територію країни - члена міжнародної системи автострахування “Зелена Картка”, здійснюється у пунктах пропуску за наявності у них страхового сертифіката “Зелена Картка”.

(пункт 2 доповнено новим абзацом восьмим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 р. № 962, у зв’язку з цим абзаци восьмий і дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим і десятим)

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість перелічених документів можуть використовуватися інші документи на право виїзду з України і в’їзду в Україну.

У разі втрати громадянином, який постійно проживає в Україні, зазначених документів за межами України, документом, що дає право на в’їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається консульською установою України за кордоном.

Перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними.

(Правила доповнено пунктом 21 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 932)

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, та відсутній у пункті пропуску;

коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном;

3) у разі пред’явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій:

свідоцтва про смерть другого з батьків;

рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

(Правила доповнено пунктом 22 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 932)

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

(Правила доповнено пунктом 23 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 932)

Документ на право виїзду з України і в’їзду в Україну (посвідчення особи на повернення в Україну) вважається дійсним, якщо він відповідає встановленому зразку, виданий правомочним на те органом і оформлений належним чином.

Громадянин ні з яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

В’їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які прямують через державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід з нього здійснюється за документами на право виїзду з України і в'їзду в Україну (далі - паспорт).

У пункті пропуску громадяни, транспортні засоби, вантажі та інше їхнє майно підлягають прикордонному і митному контролю та контролю з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення), а у відповідних випадках - також санітарно-карантинному, ветеринарному, фітосанітарному та екологічному контролю, контролю за вивезенням з України культурних цінностей, іншим видам контролю, передбачених законодавством.

У разі ввезення на територію України або вивезення за її межі громадянами тварин, рослин, предметів тваринного і рослинного походження, токсичних і радіоактивних речовин, сировини та інших матеріалів митне оформлення може бути завершено лише після закінчення ветеринарного, фітосанітарного і екологічного контролю.

Прикордонний контроль передбачає перевірку у громадян паспортів, огляд транспортних засобів, вантажів та іншого майна і пропуск їх через державний кордон.

Для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби (далі – службова особа КПП) паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України (далі - інші документи).

(абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 04.09.2003 р. N 1402, від 17.04.2008 р. № 360)

У ході перевірки паспортів службові особи КПП з’ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з’ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.

При наявності обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а саме якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю;

2) діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов’язання;

3) проти нього порушено кримінальну справу;

4) він засуджений за вчинення злочину;

5) він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням;

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості;

7) він підлягає призову на строкову військову службу;

8) на нього подано цивільний позов до суду;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції, - паспорт може бути у громадянина тимчасово затримано або вилучено службовою особою КПП.

Тимчасове затримання паспорта чи його вилучення може бути оскаржено у судовому порядку.

Після закінчення перевірки службовою особою КПП у поданому громадянином паспорті або іншому документі проставляється позначка “Виїзд” (“В’їзд”) і паспорт або інший документ повертається громадянину.

Позначка “В’їзд” також проставляється у посвідченні особи на повернення в Україну.

На підставі особистого звернення громадянина в пункті пропуску позначка “Виїзд” (“В’їзд”) в паспорті не проставляється або проставляється в іншому документі.

Порядок проставлення та форма позначки “Виїзд” (“В’їзд”) визначається Адміністрацією Держприкордонслужби.

(абзаци чотирнадцятий та п’ятнадцятий пункту 8 замінено абзацами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. №360)

Службові особи КПП у разі потреби можуть здійснювати повторну перевірку документів громадян, які прямують через державний кордон.

Використання підроблених або чужих паспортів тягне за собою їх обов'язкове вилучення. Такі документи надсилаються органу, який його видав, якщо інше не встановлено законодавством.

(пункт 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1758)

Паспорти перевіряються, як правило, в спеціальних кабінах (кабінах паспортного контролю), встановлених на міжнародних вокзалах або на смугах руху транспорту, а також вони можуть перевірятися у контрольних павільйонах, службових приміщеннях пунктів пропуску чи безпосередньо в транспортних засобах закордонного прямування.

Прикордонний контроль здійснюється:

у разі виїзду з України - після завершення всіх необхідних видів контролю;

у разі в’їзду в Україну - перед проведенням інших видів контролю.

Зміст, засоби й методи прикордонного, митного, санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного та екологічного контролю, контролю за вивезенням з України культурних цінностей та контролю з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення), порядок їх здійснення встановлюються нормативними актами відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстрованими в Мін’юсті, а в частині забезпечення життя і здоров’я людини - також погодженими з МОЗ, відповідно до законодавства України, цих Правил і актів міжнародних організацій.

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1758)

Загальний час прикордонного та інших видів контролю не повинен перевищувати часу стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску, передбаченого розкладом (графіками) їх руху.

Якщо під час здійснення прикордонного або інших видів контролю виявлено порушення, час стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску може бути збільшено до прийняття рішення про пропуск громадян, з боку яких вчинено порушення, та транспортних засобів, у яких вони прямували.

У приміщення (на місце) та транспортні засоби, в яких перебувають пасажири, які пройшли перед вибуттям за кордон прикордонний контроль, а також у приміщення (на місце) та транспортні засоби, в яких перебувають пасажири, які прибули з-за кордону і не пройшли такий контроль, вхід іншим особам забороняється без дозволу службових осіб КПП.

Посадка громадян (пасажирів) у транспортні засоби, що прямують через державний кордон, а також завантаження (вивантаження) багажу та іншого майна проводиться тільки з дозволу службових осіб КПП і митних органів, якщо це не заборонено іншими контролюючими органами.

Випуск транспортних засобів з пункту пропуску здійснюється тільки з дозволу службових осіб КПП.

Громадяни (пасажири) і обслуговуючий персонал транспортних засобів закордонного прямування на вимогу службових осіб КПП та інших контрольних служб надають для огляду купе, каюти, службові приміщення, агрегати, транспортні засоби і вантажі.

Громадяни (пасажири) та обслуговуючий персонал транспортних засобів закордонного прямування мають право:

бути присутніми під час огляду купе, кают, транспортних засобів і вантажів, що їм належать, а також відбору зразків проб речовин і матеріалів, що їм належать, для експрес-аналізу відповідними контрольними службами;

отримувати від службових осіб КПП та інших контрольних служб роз’яснення у разі відмови їм у пропуску через державний кордон, а у разі вилучення паспорта - копії протоколу про їх вилучення з відповідним обгрунтуванням.

Адміністрація міжнародних вокзалів та обслуговуючий персонал транспортних засобів організують і вживають своєчасних заходів до оповіщення та підготовки пасажирів закордонного прямування для проходження прикордонного, митного, санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного та екологічного контролю, контролю за вивезенням з України культурних цінностей, контролю з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення) та інших видів контролю.

Виконання законних вимог службових осіб КПП та інших контрольних служб у пунктах пропуску обов’язкове для усіх громадян, які прямують через державний кордон.

Громадяни, які намагаються перетнути державний кордон з порушенням порядку, встановленого цими Правилами, підлягають затриманню відповідно до чинного законодавства України.

ЛИСТ 27.02.1995 р. №11/3-898

 

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

 

27.02.1995 р. №11/3-898

Начальникам територіальних митних управлінь

Начальникам митниць

Лист відкликано листом Державної митної служби України від 29 січня 2010 року № 11/6-10.09/815-ЕП

До Держмиткому України надходить інформація про неоднозначне тлумачення співробітниками митних установ пункту 6 Закону України від 28.01.94 р. № 3894-XII “Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” та відмову деякими громадянами сплачувати мито при вивезенні ними за межі України предметів товарною партією. В зв’язку з цим для керівництва та використання в оперативній роботі повідомляємо наступне:

В пункті 6 зазначеного вище Закону сказано, що у разі вивезення громадянами за межі України предметів товарною партією мито сплачується у порядку, встановленому для суб’єктів підприємницької діяльності. Тобто тут мова йде лише про порядок сплати мита. Отже, при вивезенні громадянами за межі України предметів товарною партією мито сплачується у розмірах, передбачених статтею 1 цього Закону, а їх митне оформлення здійснюється як для суб’єктів підприємницької діяльності (порядок митного оформлення таких документів викладено у листі Держмиткому від 13.10.94 р. № 11/1-3550).

Повідомляємо також, що у разі вивезення за межі України предметів в одиничних екземплярах (в т. ч. придбаних на ввезену іноземну валюту і обміняну на українські карбованці в установленому порядку), якщо вартість предмета перевищує суму в 100 мінімальних заробітних плат, вони не підпадають під поняття “товарної партії”, яке було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.94 р. № 557, і їх митне оформлення здійснюється відповідно до вищевказаного Закону.

Заступник Голови Комітету О. Єгоров

 

ЛИСТ 16.03.1995 р. № 11/1-1152

 

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.03.1995 р. № 11/1-1152

Начальникам територіальних

митних управлінь

Начальникам митниць

Копії:

Експертно-технічний комітет

при КМ України

Міністерство внутрішніх

справ України

Державний комітет у справах

охорони Державного кордону

України

Про пропуск через митний кордон України зброї військових зразків

Лист відкликано (згідно з листом Державної митної служби України від 28 квітня 2005 року № 11/1-21/4718-ЕП)

Згідно з роз’ясненням Експертно - технічного комітету при КМ України до підписання в рамках СНД “Угоди по перевезенню спеціальних вантажів і продукції військового призначення” варта супроводження спеціальних і військових вантажів, під час перевезення таких вантажів між країнами СНД, перетинає митний кордон зі штатною зброєю та боєприпасами до неї в період супроводження вантажу, а також на шляху після здачі вантажу чи до його прийняття.

При цьому варта супроводження повинна мати посвідчення про відрядження видане державними органами однієї з країн СНД, де має бути зазначено, що вона призначається для супроводження спеціальних та військових вантажів. В посвідчені також вказується перелік особового складу з нумерацією штатної зброї та кількістю боєприпасів, завірений гербовою печаткою.

При перевезенні зброї в транспорті загального користування зброя повинна бути упакована в металеві ящики, закрита на замки та опечатана печаткою начальника варти.

Дозвіл на зброю та боєприпаси особового складу варти не надається.

В інших випадках зброя військових зразків пропускається через митний кордон України у встановленому порядку, за дозволами Урядової комісії з експертного контролю, або ж за наявності письмових дозволів Головного управління охорони громадського порядку МВС України.

Голова Комітету Ю. Кравченко

 

ЛИСТ 18.04.1995 р. № 11/3-1709

 

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

18.04.1995 р. № 11/3-1709

Начальникам територіальних митних управлінь

Начальникам митниць

Лист відкликано (згідно з листом Державної митної служби України від 25 квітня 2005 року № 11/2-9/4526-ЕП)

Для використання в оперативній роботі повідомляємо, що поняття товарної партії не розповсюджується на пункт 3) статті 2 Закону України від

.01.94р№ 3894 - XII “Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України”.

В зв’язку з цим з другого абзацу листа Держмиткому від 13.10.94 р. №11/1 - 3550 вилучається пункт 3) статті 2.

Заступник Голови Комітету О. Єгоров

 

ЛИСТ 20.04.1995 р. № 05/1125

 

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

20.04.1995 р. № 05/1125

Начальникам територіальних

митних управлінь

Начальникам митниць

Копія: Міністерству зв’язку

України

Про внесення змін до листа Держмиткому від 29.01.93 № 11/3-186

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної митної служби України від 12 червня 1996 року № 11/1-4039

Визнати таким , що втратив дійсність пункт 7 вищезазначеного листа.

Пункт 8 викласти в такій редакції: “Пересиланню за межі України громадянами в МПВ не підлягають такі предмети:

- дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння ( в тому числі перли і бурштин) та вироби з них;

- іноземна валюта готівкою , акції та інші платіжні документи в іноземній валюті ( крім платіжних документів банків та фінансово кредитних установ, які мають ліцензії Нацбанку на здійснення операцій з валютними цінностями);

- предмети, заборонені до пересилання в МПВ поштовою адміністрацією;

- предмети, пересилання яких в МПВ заборонено Всесвітньою поштовою Конвенцією;

- предмети заборонені до вивезення чинним законодавством.

- останній абзац листа втратив чинність

(згідно з листом Державної митної служби України від 12.06.96 р. №11/1-4039)

Заст. Начальника Управління організації

митного контролю Ю. Соловков

ЛИСТ 27.06.1995 р. № 11/3-2742

 

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

27.06.1995 р. № 11/3-2742

Начальникам територіальних митних управлінь, Начальникам митниць

Втратив чинність. (згідно з листом Державної митної служби України від 24 березня 1997 року № 11/2-2560)

До Держмиткому продовжують надходити запити з місцевих митних установ щодо митного оформлення при вивезенні за кордон речей особистого користування, тимчасово ввезених на територію України в різний час громадянами, зокрема військовослужбовцями колишнього СРСР. Нерідко такі громадяни з об’єктивних причин не мають офіційних підтверджуючих документів про ввезення цих речей в Україну.

В зв’язку з цим для використання в оперативній роботі повідомляємо, що у разі звернення громадян колишнього СРСР з приводу вивезення за кордон до місця свого теперішнього постійного проживання належних безпосередньо їм і членам сім’ї речей особистого користування. які в свій час (навіть до розпаду СРСР) з об’єктивних причин ними були ввезені на територію України, митне оформлення цих речей здійснювати як тимчасово ввезених або невивезених свого часу при переїзді за межі України на постійне місце проживання (без сплати мита).

Заступник Голови Комітету О.Єгоров

ЛИСТ 11.08.1995 р. № 05/2670

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

11.08.1995 р. № 05/2670

Начальникам територіальних

митних управлінь

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 червня 1996 року № 11/1-4039)

Лист відкликано (згідно з листом Департаменту організації митного контролю Державної митної служби України від 25 квітня 2005 року № 9/9.2-2232-ЕП)

Для використання в оперативній роботі інформуємо, що предмети, які пересилаються в МПВ і загальна вартість яких перевищує розмір двох мінімальних заробітних плат приймаються за умови пред’явлення громадянами переліку з відміткою митниць про сплату мита та другого примірника квитанції форми МД-1 в графі “службові відмітки” поштова адміністрація проставляє відмітку “прийнято до пересилання” , яку завіряє штампом і після цього повертає квитанцію власнику. Перелік і поштова митна декларація, заповнена громадянином разом з МПВ та іншими супровідними документами подаються поштовою адміністрацією митниці місця оформлення міжнародних поштових відправлень для контролю та оформлення.

У випадку відсутності переліку до квитанції МД-1 (немає необхідності заповнення переліку) до супровідних документів додаються: поштова митна декларація та копія другого примірника квитанції МД-1 (копія повинна бути завірена митними органами).

У випадку, якщо до супровідних документів додається не копія другого примірника квитанції МД-1, а оригінал, митниця місця міжнародного поштового обміну оформляє МПВ у встановленому порядку.

В.о. начальника Управління

організації митного контролю Е. Іванченко

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 16.11.1995 р. № 432/95-ВР

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

16.11.1995 р. № 432/95-ВР

Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів

Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР

3 метою впорядкування оподаткування підакцизних товарів та запобігання безпідставному користуванню пільгами суб’єктами підприємницької діяльності при ввезенні підакцизних товарів на територію України Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести такі доповнення до декретів Кабінету Міністрів України:
  1. Пункт 1 розділу I втратив чинність

(у зв’язку з втратою чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 14-92 згідно із Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР)

Статтю 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 “Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №10, ст. 82) доповнити словами “а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України відповідно до законодавства”.

Скасувати пільги, надані законодавчими актами України щодо сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів, а також податку на добавлену вартість при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підакцизних товарів як для подальшої реалізації, так і для власного споживання громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, включаючи благодійні фонди, об’єднання громадян, релігійні організації, установи Національного банку України, підприємства з іноземними інвестиціями.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ

16 листопада 1995 року

№ 432/95-ВР

ЛИСТ 05.12.1995 р. № 11/18-5370

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

05.12.1995 р. № 11/18-5370

Начальникам територіальних

митних управлінь

Начальникам митниць

Втратив чинність. (згідно з листом Державної митної служби України від 24 березня 1997 року № 11/2-2560)

Для керівництва та використання в оперативній роботі інформуємо, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. № 133 “Про внесення змін до ставок митних зборів” за митне оформлення спадщини чи речей (у тому числі таких, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях і вантажем) сплачуються митні збори у розмірі 50 дол. США або еквівалент цієї валюти, перерахованої за поточним курсом Національного банку України на день сплати громадянами, які виїздять з України (в'їздять в Україну) на постійне місце проживання, крім переміщення в межах країн колишнього Союзу РСР.

Вважати таким, що втратила чинність телетайпограма Держмиткому від 20.10.93 р. № 2101.

Заступник Голови комітету О.Єгоров

 

Вверх