Legal acts and departmental instructions 1993

Законодавчі акти та відомчі інструкції 1993 року

 

ДЕКРЕТ 11.01.1993 р. № 2-93

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

11.01.1993 р. № 2-93

Про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 листопада 1993 року № 3631-XII, від 7 грудня 2000 року № 2134-III

Декрет втратив чинність (згідно із Законом України від 13 вересня 2001 року № 2681-III)

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Установити, що предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства (надалі - громадяни), підлягають обкладенню митом за повними ставками Єдиного митного тарифу.

Від оплати мита звільняються такі предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами:

а) товари (крім винно-горілчаних і тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентною 1400 доларів США включно;

(пункт “а” статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.11.93 р. № 3631-XII)

б) предмети особистого користування (за винятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них), що тимчасово ввозяться на митну територію України;

в) речі, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

г) горілчані вироби у кількості 1 літра, вино - 2 літрів, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу.

Стаття 3 втратила чинність

(згідно із Законом України від 07.12.2000 р. № 2134-III)

Цей декрет набуває чинності через 15 днів з дня опублікування.

Прем’єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр

Кабінету Міністрів України А. ЛОБОВ

м. Київ

11 січня 1993 року

№ 2-93

Додаток

до Декрету Кабінету Міністрів України

від 11 січня 1993 р. № 2-93

 

Додаток

до Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 2-93

СТАВКИ

ввізного мита на транспортні засоби індивідуального користування та запасні частини до них

Код /згідно з товарною номенклатурою ЗЕД/

Найменування предметів

Ставка мита у доларах*/ США

1

2

3

87.02; 87.03; 87.04; 87.11

транспортні засоби /автомобілі, мото- цикли, мопеди, моторолери/ за 1 куб.см об’єму циліндра двигуна, зокрема:

 
 

нові та такі, що були у користуванні до одного року включно

0,1

 

що були у користуванні від одного до трьох років включно

0,15

 

що були у користуванні від трьох до шести років включно

0,3

 

1

2

3

 

що були у користуванні понад шість років

0,5

87.16

немоторні транспортні засоби:

 
 

причепи

50

 

напівпричепи

40

 

причепи та напівпричепи для житла

70

87.06; 87.07; 87.08; 87.14

вузли, агрегати та запчастини /крім 10 процентів зазначених нижче/, з ціни предмету

 
 

двигун внутрішнього згорання, за 1 куб. см

0,05

 

кузов

60

 

коробка передач

10

 

шасі

8

 

ведучий міст

10

 

колесо в зборі

4

 

передня та задня підвіска

8

 

щеплення

5

Мито перераховується у національну валюту України за поточним курсом Національного банку України на день його сплати і справляється у національній валюті України.

Додаток втратив чинність (згідно із Законом України від 7 грудня 2000 року № 2134-III)

ДЕКРЕТ 11.01.1993 р. № 4-93

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

 

11.01.1993 р. № 4-93

Про Єдиний митний тариф України

Із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 54-93, Законами України від 28 січня 1994 року № 3893-XII, від 6 лютого 1996 року № 29/96-ВР, від 15 листопада 1996 року № 506/96-ВР, від 17 грудня 1996 року № 608/96-ВР, від 3 квітня 1997 року №170/97-ВР, від 12 червня 1997 року № 337/97-ВР, від 19 вересня 1997 року №535/97-ВР, від 11 грудня 1998 року № 309-XIV, від 3 червня 1999 року №722-XIV, від 19 жовтня 1999 року № 1159-XIV, від 16 березня 2000 року № 1559-III, від 14 вересня 2000 року № 1954-III, від 7 грудня 2000 року № 2120-III, від 5 квітня 2001 року № 2371-III, від 15 листопада 2001 року №2779-III, від 26 грудня 2002 року № 380-IV, від 27 листопада 2003 року №1344-IV, від 18 березня 2004 року № 1624-IV, від 16 грудня 2004 року №2264-IV, від 25 березня 2005 року № 2505-IV, від 14 вересня 2006 року №139-V

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Стаття 1 втратила чинність (згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-III)

Установити, що мито сплачується у національній валюті України.

Мито не стягується при ввезенні товарів за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського (Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, а також при ввезенні засобів захисту рослин і тварин, калійних і фосфатних добрив.

(абзац другий статті 2 із змінами, внесеними згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 54-93, в редакції Закону України від 17.12.96 р. № 608/96-ВР)

(дію абзацу другого статті 2 зупинено в частині, що не стосується ввезення за договорами (контрактами), укладеними до набрання чинності Законом України від 19.10.99 р. № 1159-XIV, товарів за рахунок коштів іноземних кредитів, наданих Україні відповідно до міжнародних договорів України під гарантію Кабінету Міністрів України, або за договорами (контрактами), укладеними до 1 січня 2000 року, якщо відповідний іноземний кредит, наданий Україні згідно з міжнародним договором України під гарантію Кабінету Міністрів України, передбачено Державним бюджетом України, згідно із Законом України від 19.10.99 р. № 1159-XIV)

При ввезенні предметів дитячого асортименту ставки мита зменшуються на 50 процентів.

Частина четверта статті 2 втратила чинність

(згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-III)

Частина п’ята статті 2 втратила чинність

(згідно із Законом України від 14.09.2006 р. № 139-V)

(статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 28.01.94 р. № 3893-XII, частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 06.02.96 р. № 29/96-ВР, від 15.11.96 р. №506/96-ВР)

(частину четверту статті 2 замінено частинами четвертою і п’ятою згідно із Законом України від 12.06.97 р. № 337/97-ВР)

Частину шосту статті 2 виключено

(статтю 2 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 19.09.97 р. № 535/97-ВР, частина шоста статті 2 у редакції Закону України від 15.11.2001 р. № 2779-III, виключено згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему ввізне мито не стягується при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), що надходять у рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

(статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із Законом України від 11.12.98 р. № 309-XIV, частина сьома статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.06.99 р. № 722-XIV)

Частину восьму статті 2 виключено

(статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом України від 11.12.98 р. № 309-XIV, частину восьму статті 2 виключено згідно із Законом України від 03.06.99 р. № 722-XIV)

Частину дев’яту статті 2 виключено

(статтю 2 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом України від 16.03.2000 р. № 1559-III, частину дев’яту статті 2 виключено згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Ввізне мито не стягується при ввезенні на митну територію України у порядку, визначеному Законом України “Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні”, товарів (інвентарю, обладнання, екіпіровки та медико-біологічних засобів), що використовуються для підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпійських та Паралімпійських іграх. Перелік зазначених товарів (згідно з кодами Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності) затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Ця норма діє протягом одного року до дня початку кожних наступних Олімпійських та Паралімпійських ігор.

(статтю 2 доповнено частиною десятою згідно із Законом України від 14.09.2000 р. № 1954-III)

(дію частини десятої статті 2 зупинено на 2001 рік у зв’язку із зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. № 1954-III згідно із Законом України від 07.12.2000 р. № 2120-III)

(дію частини десятої статті 2 зупинено на 2003 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та паралімпійських видів спорту у зв’язку із частковим зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. № 1954-III згідно із Законом України від 26.12.2002 р. № 380-IV, на 2004 рік - згідно із Законом України від 27.11.2003 р. № 1344-IV)

(частина десята статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.12.2004 р. № 2264-IV)

Частину одинадцяту статті 2 виключено

(статтю 2 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом України від 18.03.2004 р. № 1624-IV, частину одинадцяту статті 2 виключено згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

З набуттям чинності Єдиного митного тарифу України всі раніше визначені митні пільги, за винятком тих, що встановлені законодавчими актами України та міжнародними договорами України, не застосовуються.

Зупинити дію:

частини третьої статті 2, частини другої статті 7 Закону України “Про Єдиний митний тариф” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 259), статей 1, 3, 4, частини другої статті 9 в частині встановлення ставок вивізного мита Єдиним митним тарифом України, частини першої статті 17 цього Закону в частині встановлення ставок вивізного мита Єдиним митним тарифом України та сплати мита в іноземній валюті, а також частини третьої цієї статті в частині перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях;

статті 7 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 16, ст. 203);

частини четвертої статті 13 Закону Української РСР “Про зовнішньоекономічну діяльність” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377) в частині встановлення ставок вивізного мита Єдиним митним тарифом України, а також частини сьомої цієї статті.

  1. Цей Декрет набуває чинності через 15 днів після опублікування.

Прем’єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр

Кабінету Міністрів України А. ЛОБОВ

 

м. Київ

 

11 січня 1993 року

№ 4-93

ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ УКРАЇНИ

Єдиний митний тариф України втратив чинність (згідно із Законом України від 5 квітня 2001 року № 2371-III)

 

ЛИСТ 12.01.1993 г. № 11/2-70

 

 ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

12.01.1993 г. № 11/2-70

Начальникам УВД Республики Крым, областей, г. Севастополя и ГУВД г. Киева

Начальникам таможен

О порядке пропуска автотранспортных средств

Письмо отозвано (в соответствии с письмом Государственной таможенной службы Украины от 28 июля 2005 года № 11/1-10/9108-ЕП)

В последнее время участились случаи выезда за границу транспортных средств с сериями номерных знаков, буквы которых не соответствуют латинским, что противоречит международным соглашениям.

С целью наведения порядка в этом вопросе просим сообщить сотрудникам пограничных постов МВД Украины и таможен, что транспортные средства с номерными знаками, в которых использованы буквы, не совпадающие с латинским алфавитом, а также без распознавательного знака государства, пропуску через границу Украины не подлежат.

Первый заместитель

Председателя ГТК Украины В. А. Мирошниченко

 

НАКАЗ 19.01.1993 р. № 10

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.01.1993 р. № 10

Про обов’язкове митне оформлення несупроводжуваного багажу громадян, який відправляється з України в країни колишнього СРСР та прибуває з цих країн в Україну.

Наказ втратив чинність (згідно з наказом Державної митної служби України від 23 вересня 2004 року № 692).

У зв’язку з необхідністю встановлення контролю за переміщенням несупроводжуваного багажу громадян, який відправляється з України в країни колишнього СРСР та прибуває з цих країн в Україну,

НАКАЗУЮ:

Встановити, що несупроводжуваний багаж громадян, який відправляється з України в країни колишнього СРСР та прибуває з цих країн в Україну, підлягає митному оформленню відповідно до п. 1.4.3 “Правил митного контролю за переміщенням через митний кордон України предметів, валюти і цінностей громадян”, затверджених наказом ДМК України № 9 від 31.12.91 року, причому при одержанні несупроводжуваного багажу вимагати в’їздну декларацію одержувача не потрібно.

Транспортно-експедиційним підприємствам, організаціям та громадянам, які здійснюють перевезення несупроводжуваного багажу з України в країни колишнього СРСР та з цих країн в Україну, заборонити приймати до перевезення та видавати несупроводжуваний багаж без дозволу митного органу, в зоні діяльності якого тимчасово чи постійно проживає відповідно відправник чи одержувач багажу.

Митницям інформувати про встановлений цим Наказом порядок всі зацікавлені організації, що знаходяться в зоні їх діяльності.

Наказ вводиться в дію з моменту підписання.

Управлінню справами (Яшук В.І.) направити копії цього Наказу у митниці, МЗС, МВС, заінтересовані підприємства і організації.

Голова Комітету О. Коваль

 

НАКАЗ 19.01.1993 р. № 14

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Втратив дію з 26.03.1997 р. наказом Державної митної служби України від 26.03.1997 № 132

19.01.1993 р. № 14

Про затвердження інструкції “Про порядок нарахування, сплати мита та пропуску предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України”.

Із змінами і доповненнями, внесеними листом Державного митного комітету України від 10 серпня 1993 року № 11/1-2781 Додатково див. лист Державного митного комітету України від 30 грудня 1993 року № 11/3- 4085

На виконання Декрету Кабінету Міністрів від 29 грудня 1992 року “Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України”,

НАКАЗУЮ:

Затвердити та починаючи з 19 січня 1993 року ввести в дію інструкцію “Про порядок нарахування, сплати мита та пропуску предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” (додається).

Управлінню організації митного контролю (Петров О. П.), Економічному управлінню (Вислоух О. В.) підготувати проект нових “Правил митного контролю за переміщенням через митний кордон України предметів, валюти і цінностей громадян” з урахуванням положень декретів Кабінету Міністрів України, що регламентують цей порядок.

До затвердження нових митних правил діючі нормативні акти щодо порядку пропуску через митний кордон України предметів громадян застосовувати виключно в частині, яка не суперечить цій інструкції.

Управлінню справами (Ящук В. І.) забезпечити тиражування та відправлення цього наказу в митні установи.

5. Начальникам митниць інформувати зацікавлені організації, розташовані в зоні діяльності митниці, та громадян про порядок обкладення митом предметів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі України.

 

Голова комітету О. Коваль

 

Інструкція про порядок нарахування, сплати мита та пропуску предметів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України

.1В цій інструкції нижченаведені терміни мають таке значення:

“предмети” - товари народного споживання вітчизняного та іноземного виробництва, придбані громадянами в Україні.

.2Мито за предмети, які вивозяться (пересилаються) за митний кордон України громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства сплачується за ставками, затвердженими Декретом Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 року № 21-92 (додаток № 1).

.3Предмети, не зазначені у додатку № 1, при їх вивезенні (пересиланні) за митний кордон України обкладаються митом у розмірі 100 відсотків їхньої внутрішньої роздрібної ціни на підставі товарного чеку.

Від сплати мита звільняються такі предмети, які вивозяться (пересилаються) за митний кордон України:

- товари (крім виногорілчаних і тютюнових виробів, продуктів харчування) загальною вартістю, що не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати, або у розмірі, що не перевищує суму, еквівалентну іноземній валюті, зазначеній у в’їзній митній декларації, за умови обов’язкового продажу цієї валюти уповноваженим банкам України та при наявності документу банку про продаж ввезеної валюти;

- предмети особистого користування громадян, що тимчасово вивозяться за митний кордон України з урахуванням мети поїздки, строку перебування за кордоном, пори року і т.ін.;

- горілчані вироби у кількості 1 літра, вино - 2 літрів, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу.

Забороняється вивезення громадянами за митний кордон України продуктів харчування, крім тих, що необхідні для особистого користування під час перебування в дорозі, і не потребують додаткової обробки.

Мито за предмети, що вивозяться (пересилаються) громадянами, які постійно проживають в Україні, повинно сплачуватись завчасно у митниці, в зоні діяльності якої вони постійно чи тимчасово проживають.

Примітка: виходячи з обставин придбання товарів чи тимчасового перебування цих громадян поза місцем свого постійного місця проживання допускається сплата мита у найближчій митниці за місцем придбання товару або за місцем їх тимчасового перебування.

.1Якщо товари, зазначені в п.4, пред’являються громадянами України для сплати мита безпосередньо при перетині митного кордону, мито стягується у подвійному розмірі (крім предметів, що пересилаються у міжнародних поштових відправленнях чи відправляються у несупроводжуваному багажі).

.2іноземні громадяни та особи без громадянства сплачують мито за предмети, придбані в Україні, в будь-якій митниці.

Громадяни, які прямують через територію України транзитом, мито не сплачують, якщо:

- вивезення товарів з країн, з яких вони прямують транзитом, засвідчено національними митними органами цих країн;

- ввезення товарів в Україну з метою транзиту засвідчено митними органами України.

Для розрахунку сум мита, що підлягає сплаті за предмети, які вивозяться (пересилаються), громадянами власноручно заповнюються два примірники переліку цих предметів згідно з встановленою формою (додаток № 2), в якому у відповідних графах вказують відмітні ознаки предметів (на підставі технічних паспортів, товарних ярликів і т.ін.), їх кількість та вартість і проставляють особистий підпис. Вартість предметів вказується на підставі товарного чеку.

При відсутності товарного чеку оцінка вартості предмету здійснюється на підставі роздрібної ціни на цей предмет на день сплати мита.

.1Після перевірки правильності заповнення громадянами переліку предметів та відповідності цін, вказаних у товарних чеках, інспектор митниці в графі переліку “Розмір мита” навпроти кожного найменування предметів проставляє ставку мита цифрами в карбованцях згідно з додатком № 1 або їх вартість згідно з товарним чеком, якщо ці предмети не зазначені в додатку. Перерахунок ставок мита здійснюється за поточним курсом, що встановлюється Національним банком України і діє на день сплати мита.

Після проставлення сум мита інспектор митниці підраховує загальну суму мита, що підлягає сплаті, і проставляє її цифрами та прописом у відповідних графах переліку внизу та ставить відтиск особистої печатки.

Примітка: незаповнені графи переліку прокреслюються суцільною лінією.

.2Мито сплачується у національній валюті України. Після сплати мита інспектор митниці виписує квитанцію форми МД-1. Квитанція дійсна на протязі року від дати її оформлення.

(абзац перший пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з листом Держмиткому України від 10.08.93 р.№ 11/1-2781)

Квитанція заповнюється у трьох примірниках (див. додаток № 3), в ній робиться узагальнюючий запис про предмети з посиланням на перелік, вказується загальна їх кількість, загальна сума сплаченого мита цифрами та прописом, а також курс, по якому зроблено перерахунок.

Якщо мито сплачується в митниці безпосередньо при перетині митного кордону, в графі “Найменування предметів” після узагальнюючого запису про предмети робиться запис: “Сплачено у подвійному розмірі” і після слова “Всього” вказується сума подвійного розміру мита прописом (див. додаток №3). Квитанція не підлягає передачі іншій особі.

(абзац третій пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з листом Держмиткому України від 10.08.93 р.№ 11/1-2781)

Квитанція підписується інспектором митниці та власником предметів, який сплатив мито. На переліку предметів проставляється номер квитанції. Перший примірник квитанції передається до каси митниці разом з сумою сплаченого мита та другим примірником переліку предметів, другий примірник квитанції та перший промірник переліку предметів з відміткою митниці про сплату мита з зазначенням в ньому номера квитанції і завірений особистою номерною печаткою інспектора видається на руки громадянину, а третій примірник квитанції залишається в квитанційній книжці для обліку та звітності.

Товарні чеки залишаються в справах митниці.

При незначній кількості предметів, за які сплачується мито, з метою прискорення та спрощення процедури митного оформлення допускається оформлення лише однієї квитанції без подання громадянами переліку предметів. У цьому випадку інспектор митниці оформлює квитанцію в порядку, передбаченому наказом Державного митного комітету № 141 від 02.07.92 р. тобто заповнює всі реквізити квитанції.

При значній кількості предметів, які не поміщаються в один перелік, громадяни можуть заповнювати кілька переліків. На кожний перелік виписується окрема квитанція.

При нарахуванні у внутрішніх митницях мита на предмети, що вивозяться, пред’явлення самих предметів не потрібно.

.3При виїзді за кордон громадяни пред’являють інспектору митниці оплачені митом предмети, перелік та квитанцію, видані у внутрішній митниці.

Після продходження контролю працівник прикордонної митниці на звороті другого примірника квитанції в полі “Службові відмітки” ставить особисту номерну печатку, відмітку “Вивезено”, дату і підпис і повертає її власнику. Перелік предметів залишається у справах митниці і служить для пропуску зазначених в ньому предметів за кордон.

Примітка: у випадку, передбаченому п.5.2., коли при сплаті мита оформлюється лише квитанція, остання з відповідними відмітками про вивезення також видається на руки громадянину.

.4Громадяни, які декларують митниці на підставі належним чином оформлених документів (декларація, квитанція, перелік, тощо) предмети, за які не було сплачено мито, як такі, за які мито сплачено, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

.5Сплата мита при пересиланні предметів за кордон в міжнародних поштових відправленнях чи в несупроводжуваному багажі, загальна вартість яких перевищує розмір двох мінімальних заробітних плат та не заборонених до пересилання (вивезення) за кордон законодавством України, здійснюється відправником в митниці, в зоні діяльності якої постійно чи тимчасово проживає відправник.

Відправнику у встановленому порядку виписується прибутковий ордер (Б-37) з зазначенням в ньому номера квитанції та суми сплаченого мита. Другий примірник квитанції на сплачене мито та митна поштова декларація додаються до супровідних документів на поштове відправлення чи багаж.

У разі несплати чи неправильної сплати мита міжнародне поштове відправлення повертається відправнику, а несупроводжувальний багаж митницею до оформлення не приймається.

.6Сплачене в касу митного органу мито кожного місяця перераховується в доход Державного бюджету на розрахункові рахунки районних фінансових органів. Мито, сплачене митному органу по квитанції МД-1 перерахуванню і поверненню не підлягає.

(пункт 5.6 із змінами, внесеними згідно з листом Держмиткому України від 10.08.93 р.№ 11/1-2781)

Додаток № 1 до інструкції

Ставки мита на предмети, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України

Найменування предметів

Одиниця виміру

Ставка мита у доларах США

Телевізор

штука

100

Радіоприймач

-”-

14

Магнітофон

-”-

33

Відеомагнітофон

-”-

160

Відеокасета

-”-

2

Компакткасета

-”-

0,5

Фотоапарат

-”-

22

Фотооб’єктив

-”-

11

Холодильник або морозильник

-”-

140

Пральна машина

-”-

80

Швейна машина

-”-

50

Вязальна машина

-”-

30

Електропилосос

-”-

40

Електропраска

-”-

2

Електро’мясорубка

-”-

8

Електроміксер

-”-

4

Електросоковижималка

-”-

8

Електрокавомолка

-”-

2

Електрочайник

-”-

2

Електрокавоварка

-”-

2

Електросамовар

-”-

5

 

Найменування предметів

Одиниця виміру

Ставка мита у доларах США

Електровафельниця

-”-

3

Електродриль

-”-

20

Електрорадіатор масляний

-”-

6

Електроплита

-”-

12

Електрофен

-”-

3

Електробритва

-”-

1,5

Електролампа нормально освітлювальна

-”-

0,1

Електрозварювальний апарат

-”-

55

Бензопила

-”-

32

Килими та килимові вироби

кв.метр

10

Коляска дитяча

штука

25

Причіп до легкових автомобілів

-”-

200

Шина

-”-

 

автомобільна

-”-

20

мотоциклетна

-”-

8

велосипедна

-”-

2

Моторолер

-”-

135

Мотоцикл

-”-

180

Велосипед

-”-

25

Шпалери

кв.метр

0,1

Плитка для облицювання

-”-

2

Лінолеум

-”-

1,5

Умивальник

штука

4,5

Кран-змішувач

-”-

3,5

Газова плитка

-”-

40

Газова колонка

-”-

40

Мотоблок

-”-

180

Тюлегардинні вироби

кв.метр

2

М’ячі шкіряні

штука

2,5

Мило та миючі засоби

кілограм

0,4

Мито перераховується у національну валюту України за поточним курсом Національного банку України на день його сплати і справляється у національній валюті України.

Додаток № 2 до інструкції

Київська________________(назва митниці)

Перелік до квитанції МД-1 № 000000 предметів, що вивозяться
(пересилаються) громадянами за кордон і загальна вартість яких
перевищує розмір двох мінімальних заробітних плат

 

Гр. України Іван Левицький
(громадянство, ім’я та прізвище)
Адреса м.Київ, вул.Будівельна, 14, кв.83

№ п/п

Найменування предметів (вказати відмітні ознаки)

Одиниця виміру

Кількість

Загальна вартість

Розмір мита

1

Відеокасети “БАСФ”-240

шт.

5

10000

6508

2

Ел.міксер “Рось”

шт.

1

4000

2603,16

3

Люстра трьохрожкова, кришталева

шт.

1

35000

8000

4

Костюм жіночий, спортивний синтет.

компл.

1

8000

35000

5

Шахи сувенірні

компл.

6

4200

4200

6

Фотоапарат “Зеніт” Е

шт.

1

20000

14317,36

7

Підодіяльник бавовняний

шт.

5

20000

20000

8

Годинник наручний чолов. “Восток”

шт.

1

4000

4000

9

Сервіз чайний порцеляновий, 6 персон

компл.

1

15000

15000

   

Всього

   

106375

Всього за переліком карб. сто шість тисяч триста сімдесят п’ять (сума прописом).

Дата складання переліку 19.01.93 р. Підпис власника предметів.

 

Додаток № 3 до інструкції
форма МД-1

Державний Митний Комітет

Квитанція серія XX № 000000

 

В’їзд виїзд

Київська митниця

19 січня 1993 року

 

Власник

гр. України Іван Левицький (громадянство, ім’я та прізвище)

 

Його адреса м.Київ, вул.Будівельна, 14, кв.83

№ п/п

Найменування предметів, валюти цінностей

Сума цифрами та прописом

Розмір мита

одиниця виміру

кількість

стаття тарифу

   
 

Вивідне мито за предме ти, згідно

 

9

 

106375

 
 

переліку найменувань

         
 

Перераховано по курсу:

         
 

за 1 дол.США - 650,79 крб.

         
             
             
 

Сплачено в подвійному розмірі

         
 

Всього крб.

 

двісті дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят

А. Вказані предмети прийняті на зберігання митницею. (Вказати причини)
___________________________________________________________________

В. Вказані валюта, цінності прийняті на зберігання митницею. (Вказати причини)____________________________________________________________ М.П.

Сплачено мито. Речі, валюта, цінності не затримувались.

Інспектор

(підпис)

Власник

(підпис)

_______________________________________________________

 

посада, митний орган)

(прізвище, ініціали)

 

___________________

(підпис)

 

ЛИСТ02.02.1993 р. № 05/60

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

02.02.1993 р. № 05/60

Про порядок митного оформлення туристичних груп, що слідують за митний кордон України

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 червня 1996 року № 11/1-4039)

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 6 вересня 2002 року № 09/09-3015-ЕП)

Останнім часом почастішали випадки, коли керівники туристичних груп, які слідують за кордон, посилаються на те, що внутрішні митниці не стягують мито за предмети, що вивозяться і таким чином намагаються сплачувати мито у розмірі 100 відсотків Ставок мита безпосередньо в прикордонній митниці, або зовсім відмовляються сплачувати мито. Для усунення конфліктних ситуацій, що виникають на прикордонних митницях, під час митного оформлення туристичних груп необхідно:

внутрішнім митницям оформляти вантажі митні декларації експорту послуг матеріального характеру, що подаються керівниками туристичних груп, тільки після сплати мита туристами відповідних груп, за предмети, що вивозяться за межі України.

При оформленні туристичних груп, які відмовляються сплачувати мито у внутрішній митниці, на звороті вантажної митної декларації експорту послуг матеріального характеру робити запис: “Туристична група від сплати мита /назва митниці/ відмовилась. Порядок стягнення мита в прикордонних митницях керівнику групи роз'яснено.”

Цей запис обводиться безперервною лінією та засвідчується особистою печаткою співробітника митниці. Керівник туристичної групи ставить свій підпис під цим записом, а у разі його відмови, робиться запис, що керівник туристичної групи від підпису відмовився і завіряється підписом співробітника митниці та двох свідків.

 

Начальник Управління організації

митного контролю О. П. Петров

ДЕКРЕТ 23.04.1993 р. № 37-93

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

 

23.04.1993 р. № 37-93

Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 22 грудня 1995 року № 498/95-ВР, від 17 грудня 1996 року № 608/96-ВР

Декрет втратив чинність, крім частин першої - третьої статті 10 (згідно із Законом України від 14 вересня 2006 року № 139-V)

(Пільги, передбачені цим Декретом, надані Героям Соціалістичної Праці згідно з Указом Президента України від 28 жовтня 1993 року №492/93)

Цим Декретом визначається необхідність здійснення державних заходів, що гарантують Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави їх економічне і соціальне благополуччя, і надаються відповідні права та пільги.

Стаття 1. Сфера дії цього Декрету

Цей Декрет поширюється на громадян України, удостоєних звання Героя Радянського Союзу і повних кавалерів ордена Слави. Права і пільги зазначених осіб, що проживають за межами України, визначаються договорами (угодами) між Україною і державами, на території яких вони проживають.

Права і пільги Героїв Радянського Союзу і повних кавалерів ордена Слави, які не є громадянами України, але проживають на її території, визначаються договорами (угодами) між Україною і державами, громадянами яких вони є.

Стаття 2. Пільги щодо пенсійного забезпечення

Надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком.

Стаття 3. Пільги щодо оподаткування

Звільнення від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету.

(стаття 3 втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються, згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 498/95-ВР)

(стаття 3 втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, згідно із Законом України від 17.12.96 р. № 608/96-ВР)

Стаття 4. Пільги щодо медичного, санаторно-курортного обслуговування, протезно-ортопедичного і лікувального забезпечення

Першочергове безплатне особисте і безплатне членів сім’ї (подружжя і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів сім’ї (подружжя і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування у стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років.

Першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому.

Безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів).

Першочергове одержання Героями Радянського Союзу і повними кавалерами ордена Слави в поліклініці чи за місцем останньої роботи безплатної путівки у санаторій, профілакторій або будинок відпочинку один раз на рік, а членами їх сімей (подружжям, дітьми віком до 18 років) - за 25 відсотків вартості. При цьому путівки для санаторно-курортного лікування в санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку виділяються за пільговими цінами, передбаченими для працівників тих міністерств і відомств, у віданні яких знаходяться зазначені санаторно-курортні заклади. Усі види медичного обслуговування у санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку, а також харчування надаються безплатно. Особам, що одержали путівки для санаторно-курортного лікування відповідно до цієї статті Декрету, надається право безплатного проїзду до місця лікування і назад залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, повітряним або водним транспортом у каютах 1 класу. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило.

Стаття 5. Пільги щодо придбання, будівництва, утримання житла і комунально-побутових послуг

Звільнення Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду, оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрика, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, що придбається у межах норм, установлених для продажу населенню, та інші комунальні послуги), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв та повних кавалерів ордена Слави.

Першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, в тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів.

Звільняються від оплати послуг з оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації.

Здійснюється безплатно капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків.

Першочергове відпускання місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла.

Позачергове користування всіма видами послуг зв’язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації.

Стаття 6. Пільги щодо придбання акцій підприємств, що приватизуються

Позачергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Радянського Союзу, повному кавалеру ордена Слави і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів.

Першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих Герою Радянського Союзу, повному кавалеру ордена Слави і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів.

Стаття 7. Пільги при користуванні транспортними засобами і оплата проїзду

Безплатний особистий проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях 1 категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.

Безплатне особисте користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами внутріобласних ліній.

Позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту.

Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави щомісячно виплачується грошова компенсація витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо при наявності особистого транспорту.

Стаття 8. Пільги щодо торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів

Позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів.

Стаття 9. Пільги щодо працевлаштування, навчання, перепідготовки і надання відпусток

Переважне право залишення на роботі при скороченні чисельності штату незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі чи організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи чи організації.

Безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах.

Надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до 3-х тижнів на рік у зручний для них час.

Стаття 10. Інші права і пільги

Герої Радянського Союзу і повні кавалери ордена Слави з питань, що регулюються цим Декретом, приймаються у першочерговому порядку керівниками та іншими посадовими особами державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Громадські благодійні об’єднання (організації), що створюються Героями Радянського Союзу і повними кавалерами ордена Слави та складаються тільки із вказаних осіб, для ефективного виконання своїх обов'язків, здійснення своїх прав, вирішення питань свого соціального захисту та інших, не пов’язаних із комерційною діяльністю статутних цілей і завдань, користуються правами і пільгами, що надаються їм податковим та іншим законодавством України, а також мають право на безплатне користування телефонним зв'язком приміщень за рахунок коштів державного бюджету України для здійснення своєї статутної діяльності.

Герої Радянського Союзу і повні кавалери ордена Слави та члени їх сімей мають й інші пільги, встановлені законодавством України.

Безплатне поховання з військовими почестями померлого (загиблого) Героя Радянського Союзу чи повного кавалера ордена Слави.

Спорудження на могилі померлого (загиблого) Героя Радянського Союзу чи повного кавалера ордена Слави надгробка встановленого Урядом України зразка. Додаткові витрати, пов’язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім’єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором.

Подружжю і дітям віком до 18 років померлих (загиблих) Героїв Радянського Союзу і повних Кавалерів ордена Слави виплачується кожному одноразова допомога у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на день смерті (загибелі).

Стаття 11. Покриття витрат, пов’язаних із виконанням цього Декрету

Витрати державних органів і органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, пов’язані з реалізацією цього Декрету, покриваються місцевими фінансовими органами на основі рахунків, підтверджених особами, що одержали права і пільги відповідно до цього Декрету, шляхом перерахування коштів на рахунки відповідних органів, підприємств, установ і організацій за рахунок коштів державного бюджету України.

Стаття 12. Відповідність цьому Декрету актів, що приймаються на його основі

Органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування, підприємства, установи, організації несуть відповідальність за дотримання цього Декрету, а також нормативних та інших актів, що приймаються на його основі.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого і регіонального самоврядування можуть за рахунок своїх коштів надавати додаткові пільги Героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена Слави і членам їх сімей.

Будь-які підзаконні акти, що обмежують обсяг і перелік прав і пільг, які надаються цим Декретом, є недійсними.

Збитки, завдані Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави, а також їх громадським об’єднанням (організаціям) у зв’язку з реалізацією актів, що суперечать цьому Декрету, підлягають відшкодуванню їм у повному обсязі за рахунок коштів органу державної виконавчої влади чи органу місцевого та регіонального самоврядування, який прийняв незаконний акт.

Стаття 13. Відповідальність за порушення цього Декрету

Посадові особи, винні у порушенні цього Декрету, несуть дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

Стаття 14.

Декрет набуває чинності з 1 травня 1993 року.

Прем’єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр

Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

 

м. Київ

23 квітня 1993 року

№ 37-93

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 16.06.1993 р. № 409-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

16.06.1993 р. № 409-р

Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року № 701-р, постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 року № 557

Розпорядження втратило чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1109)

З метою недопущення псування і втрат вирощеного врожаю ранніх овочів, плодів, ягід, винограду, баштанних культур і картоплі та раціонального їх використання дозволити, як виняток, Мінсільгосппроду, Укоопспілці, Раді Міністрів Республіки Крим, обласним державним адміністраціям оперативно вирішувати на місцях через державні інспекції по заготівлях і якості продукції питання вивезення товаровиробниками і заготівельними організаціями надлишків указаної продукції за згодою одержувачів без проведення попередньої оплати її вартості під письмову гарантію керівника підприємства.

(Прийнято пропозицію Мінекономіки, Мінсільгосппроду та Укоопспілки про поширення дії абзацу першого розпорядження - на плодоовочі, виноград, баштанні культури і картоплю середнього та пізнього термінів дозрівання.)

(згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.93 р. №701-р)

Абзац другий втратив чинність

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.94 р. № 557)

Прем’єр-міністр України Л. КУЧМА

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 17.07.1993 р. № 507-р

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

17.07.1993 р. № 507-р

Розпорядження втратило чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1992 року № 557)

Звільнити громадян В’єтнаму, які перебували в Україні відповідно до радянсько - в’єтнамської міжурядової угоди від 2 квітня 1981 р., при остаточному їх виїзді на батьківщину від сплати вивізного мита на товари, загальна вартість яких не перевищує 50 відсотків усієї легально отриманої ними валюти України за весь час перебування в ній.

Затвердити перелік предметів, дозволених до вивезення зазначеною категорією громадян без сплати мита, та їх кількість згідно з додатком.

В. о. Прем’єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 17 липня 1993 р. № 507-р

ПЕРЕЛІК

предметів, дозволених до вивезення за межі України без сплати мита громадянами В’єтнаму, та їх кількість

(штук)

Холодильник 1

Морозильник 1

Мотоцикл 1

Телевізор 1

Швейна машина побутова 1

Пральна машина 1

Електронасос 1

Човневий мотор 1

Деревообробний станок

побутовий 1

Мопед 2

Велосипед 2

Радіоприймач 2

Магнітофон 1

Пилосос 1

Електропраска 2

Електрочайник 2

Фотоапарат 1

Кінокамера 1

Набір ручних інструментів 2

Міністр

Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

ТЕЛЕТАЙПОГРАМА 23.07.1993 р. № Т-909

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ТЕЛЕТАЙПОГРАМА

23.07.1993 р. № Т-909

Начальникам митниць

Телетайпограма втратила чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 14 липня 2004 року № 16/16-2914-ЕП)

Останнім часом почастішали випадки ненадання працівникам митниць декларацій громадянам, які перетинають митний кордон і бажають задекларувати іноземну валюту до 400 дол. США включно, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, перерахований по курсу Національного банку України.

Роз’яснюємо, що згідно з п. 3.1.10 Порядку переміщення валюти через митний кордон України ввезена іноземна валюта до 400 дол. США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, за бажанням власника заявляється в митній декларації.

Митна декларація, в якій заявлена іноземна валюта (незалежно від суми) засвідчується особистою печаткою інспектора митниці і видається на руки власнику.

Нач. оргмитконтролю О. Петров

 

ЛИСТ 10.08.1993 р. № 11/1-2781

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

10.08.1993 р. № 11/1-2781

Начальникам митниць

Втратив дію з 02.03.2005 р. листом Державної митної служби України від 02.03.2005 №25/2-9-16/2041 -ЕП

Доводимо до Вашого відома, що до інструкції про порядок нарахування, сплати мита та пропуску предметів, що вивозяться (пересилаються) громадяна ми за митний кордон України, затвердженої Наказом Державного митного комітуту від 19 січня 1993 року № 14, вносяться такі доповнення:

Перший абзац пункту 5.2 доповнити словами: “Квитанція дійсна на протязі року від дати її оформлення”.

Третій абзац цього ж пункту доповнити словами: “Квитанція не підлягає передачі іншій особі”.

Пункт 5.6 доповнити словами:

“Мито, сплачене митному органу по квитанції МД-1 перерахуванню і поверненню не підлягає”.

Голова Комітету А. Колос

 

ЛИСТ 13.08.1993 р. № 05/1084

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

13.08.1993 р. № 05/1084

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 12 червня 1996 року № 11/1-4039)

Надсилаємо для використання в роботі ксерокопію розпорядження Кабінету Міністрів України № 507-р від 17 липня 1993 року (див. окремо в базі) про звільнення громадян В’єтнаму від сплати вивізного мита на товари згідно переліку. Предмети не зазначені в переліку підлягають пропуску на загальних підставах.

Додаток: ксерокопія розпорядження на 1 арк.

 

Заст. начальника Управління

організації митного контролю О. Шейко

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 18.08.1993 р. № 611-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

18.08.1993 р. № 611-р

Розпорядження втратило чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1992 року № 557)

Звільнити від сплати мита товари народного споживання, перелічені в додатку, що можуть пересилатися один раз на місяць громадянами, які постійно проживають на території України, в міжнародних поштових відправленнях до країн – республік колишнього СРСР на ім’я осіб, які перебувають у військових частинах, навчальних закладах, дитячих будинках, інтернатах, будинках для інвалідів та престарілих, а також прямих родичів.

Зазначені поштові відправлення здійснюються громадянами за місцем їхнього проживання.

  1. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Мінзв’язку та Держмитком.

Перший

віце-прем’єр-міністр України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

 

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 18 серпня 1993 р. № 611-р

ПЕРЕЛІК

товарів народного споживання, що можуть пересилатися без сплати мита в міжнародних поштових відправленнях до країн – республік колишнього СРСР

Продкути харчування:

домашнього виготовлення (печиво, варення, джеми, сало, копчені ковбаси, мед, сир, масло вершкове, олія, консервовані овочі та фрукти тощо)

по 2 кг кожного найменування

промислового виробництва:

консерви рибні, м’ясні, молочні 2 банки

маргарин 0,5 кг

цукор 1 кг

цукерки 1 кг

хлібобулочні вироби (сушка, сухарі) 1 кг

борошняні кондитерські вироби (печиво, 1 кг

пряники, кекси тощо)

чай, кава, кавові напої 1 пачка (банка)

крупи по 1 кг кожного найменування

свіжі овочі та фрукти (з обов’язковим пред’явленням фітосанітарного сертифіката) за встановленою для посилок вагою

Непродовольчі товари:

верхній одяг (пальто, куртка, плащ, по 1 штуці

костюм тощо)

штани, спідниці, кофти, джемпери, светри, по 2 штуки

сукні жіночі тощо

натільна білизна, сорочки, блузи по 3 штуки

панчохи, колготки, шкарпетки по 4 пари

взуття різне по 1 парі

предмети гігієни та санітарії по 3 штуки

(зубна паста, порошок, мило, миючі

засоби тощо)

косметичні вироби (помада, крем, по 2 штуки

одеколон тощо)

Примітка. Загальна вартість продуктів харчування, що пересилаються, не повинна перевищувати десяти, а непродовольчих товарів - двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Перший заступник

Міністра Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ

ТЕЛЕТАЙПОГРАМА 01.10.1993 р. № Т-2036

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ТЕЛЕТАЙПОГРАМА

01.10.1993 р. № Т-2036

Начальникам митниць

Телетайпограма втратила чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 14 липня 2004 року № 16/16-2914-ЕП)

Останнім часом почастішали випадки, коли громадяни для безмитного вивезення товарів подають співробітникам митниць ксерокопії довідок уповноважених банків про обмін іноземної валюти.

В зв’язку з викладеним повідомляємо, що в таких випадках дійсними вважаються тільки оригінали вказаних довідок.

Нач. управл. оргмитконтролю Петров

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 22.10.1993 р. № 3551-XII

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

22.10.1993 р. № 3551-XII

Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

Закон введено в дію з 1 січня 1994 року Постановою Верховної Ради України від 22 жовтня 1993 року № 3552-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України

від 23 листопада 1995 року № 458/95-ВР,

від 22 грудня 1995 року № 488/95-ВР,

від 22 грудня 1995 року № 498/95-ВР,

від 17 грудня 1996 року № 608/96-ВР,

від 25 грудня 1998 року № 367-XIV,

від 14 липня 1999 року № 944-XIV,

від 5 квітня 2001 року № 2349-III,

від 4 липня 2002 року № 52-IV,

від 21 листопада 2002 року № 231-IV,

від 3 квітня 2003 року № 662-IV,

від 15 травня 2003 року № 760-IV,

від 19 червня 2003 року № 968-IV,

від 10 липня 2003 року № 1109-IV,

від 2 жовтня 2003 року № 1219-IV,

від 15 червня 2004 року № 1770-IV

(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 1 Закону України

від 15 червня 2004 року № 1770-IV, діють з 1 січня 2005 року),

від 10 вересня 2004 року № 2010-IV,

від 18 листопада 2004 року № 2202-IV,

від 18 листопада 2004 року № 2212-IV,

від 16 грудня 2004 року № 2256-IV,

від 13 січня 2005 року №N 2344-IV,

від 3 березня 2005 року № 2458-IV,

від 8 вересня 2005 року № 2878-IV,

від 5 жовтня 2005 року № 2939-IV

(зміни, внесені пунктами 2 і 5 Закону України

від 5 жовтня 2005 року № 2939-IV,

набрали чинності з 1 липня 2006 року,

пунктом 4 Закону України

від 5 жовтня 2005 року №2939-IV - з 1 січня 2007 року),

від 1 грудня 2005 року № 3174-IV,

від 15 грудня 2005 року № 3200-IV,

від 20 грудня 2005 року № 3235-IV,

від 23 лютого 2006 року № 3505-IV,

від 21 вересня 2006 року № 186-V,

від 19 грудня 2006 року № 489-V,

від 13 березня 2007 року № 727-V,

від 22 березня 2007 року № 818-V,

Рішенням Конституційного Суду України

від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007,

Законом України

від 28 грудня 2007 року № 107-VI

(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI,

діють по 31 грудня 2008 року,

зміни, внесені пунктом 20 розділу II Закону України

від 28 грудня 2007 року № 107-VI,

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

згідно з Рішенням Конституційного Суду України

від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008)

Положення статті 44 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27 листопада 2003 року № 1344-IV щодо цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)

(згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004)

(Установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до цього Закону здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V, положення, передбачене статтею 29 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007)

Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні завдання Закону

Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:

створення належних умов для підтримання здоров’я й активного довголіття;

організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;

виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;

надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров’я.

Стаття 2. Законодавство про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту

Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

(статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР, у зв’язку з цим частину другу вважати частиною четвертою)

Місцеві Ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

(частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Стаття 3. Міжнародні договори України

Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору або міжнародної угоди.

Розділ II

ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ СТАТУСУ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ ТА ОСІБ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ ЧИННІСТЬ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 4. Ветерани війни

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Стаття 5. Учасники бойових дій

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.*

* Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Особи, які належать до учасників бойових дій

Учасниками бойових дій визнаються:

1) військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;

2) учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

(абзац другий пункту 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 р. № 3200-IV)

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;

4) особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;

5) колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;

6) працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв’язку, Народного комісаріату охорони здоров’я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);

7) особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;

8) особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;

9) працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з’єднань і контингентів;

10) особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю “За оборону Ленінграда”, та особи, нагороджені знаком “Жителю блокадного Ленінграда”, а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю “За оборону Севастополя”;

(пункт 10 статті 6 у редакції Закону України від 18.11.2004 р. № 2202-IV)

11) особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;

12) особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років;

(пункт 12 частини першої статті 6 у редакції Закону України від 23.02.2006 р. № 3505-IV)

13) військовозобов’язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;

14) військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;

15) військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;

16) вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”;

17) військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;

(частину першу статті 6 доповнено пунктом 17 згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2349-III)

18) особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни.

(частину першу статті 6 доповнено пунктом 18 згідно із Законом України від 13.03.2007 р. № 727-V)

Частину другу статті 6 виключено

(згідно із Законом України від 16.12.2004 р. № 2256-IV)

(стаття 6 у редакції Закону України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Стаття 7. Особи, які належать до інвалідів війни

До інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів війни належать також інваліди з числа:

1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов’язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

(пункт 2 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 р. № 3200-IV)

3) пункт 3 частини другої статті 7 виключено

(згідно із Законом України від 16.12.2004 р. № 2256-IV)

4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

5) осіб, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій громадянської та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;

6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов’язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах;

(стаття 7 у редакції Закону України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією і стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

(частину другу статті 7 доповнено пунктом 8 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 760-IV, пункт 8 частини другої статті 7 у редакції Законів України від 15.06.2004 р. № 1770-IV, від 05.10.2005 р. № 2939-IV)

9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

(частину другу статті 7 доповнено пунктом 9 згідно із Законом України від 15.06.2004 р. № 1770-IV)

Стаття 8. Учасники війни

Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

Стаття 9. Особи, які належать до учасників війни

Учасниками війни вважаються:

1) військовослужбовці, які проходили військову службу у Збройних Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ, Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР чи в арміях його союзників у період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією або навчались у цей період у військових училищах, школах і на курсах;

(пункт 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.01.2005 р. № 2344-IV)

2) особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період в ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або під час навчання в школах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах працювали в народному господарстві та на відбудові об’єктів господарського і культурного призначення.

(пункт 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.01.2005 р. № 2344-IV)

До учасників війни належать також особи, які в період Великої Вітчизняної війни працювали на територіях, що після 1944 року ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також громадяни, які за направленням державних органів колишнього Союзу РСР працювали в державах - союзницях СРСР.

(абзац другий пункту 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 02.10.2003 р. № 1219-IV)

Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначному Кабінетом Міністрів України.

Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Учасниками війни визнаються особи, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією;

3) члени груп самозахисту об’єктових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, народного ополчення, що діяли в період Великої Вітчизняної війни;

4) особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі армії та флоту як сини, вихованці полків та юнги до досягнення ними повноліття;

5) пункт 5 статті 9 виключено

(згідно із Законом України від 16.12.2004 р. № 2256-IV)

6) працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан у період з 1 грудня 1979 року по грудень 1989 року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;

7) дружини (чоловіки) військовослужбовців, які працювали за наймом в державах, зазначених у пункті 6 цієї статті, в період ведення бойових дій у них і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;

8) особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років відбували покарання в місцях позбавлення волі або перебували в засланні і реабілітовані відповідно до чинного законодавства України та колишнього СРСР;

9) пункт 9 статті 9 виключено

(згідно із Законом України від 16.12.2004 р. № 2256-IV)

10) особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років добровільно подавали матеріальну, фінансову чи іншу допомогу військовим частинам, госпіталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військовослужбовцям у їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників за умови незаперечного підтвердження цих фактів;

(стаття 9 у редакції Закону України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

11) особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн;

(статтю 9 доповнено пунктом 11 згідно із Законом України від 02.10.2003 р. № 1219-IV)

12) особи, які під час оборони міста Севастополя з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року проживали на його території. Доказами перебування на території обложеного Севастополя можуть визнаватися посвідчення “Мешканець обложеного Севастополя 1941 - 1942 років” і “Юний захисник Севастополя 1941 - 1942 років”, довідки, показання свідків та інші документи, які подаються до комісій, зазначених у абзаці третьому пункту 2 цієї статті.

(статтю 9 доповнено пунктом 12 згідно із Законом України від 18.11.2004 р. № 2202-IV, пункт 12 статті 9 у редакції Закону України від 23.02.2006 р. №3505-IV)

Стаття 10. Особи, на яких поширюється чинність цього Закону

Чинність цього Закону поширюється на:

1) сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;

cім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;

сім’ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.

(абзац третій пункту 1 статті 10 в редакції Закону України від 03.03.2005 р. № 2458-IV)

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать:

утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;

батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда;.

(стаття 10 у редакції Закону України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

3) дружин (чоловіків) померлих партизанів, підпільників та військовослужбовців, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, і нагороджені за цей період орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних), які не одружилися вдруге;

(статтю 10 доповнено пунктом 3 згідно із Законом України від 13.01.2005 р. № 2344-IV)

4) дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

(статтю 10 доповнено пунктом 4 згідно із Законом України від 01.12.2005 р. № 3174-IV)

Стаття 11. Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною

Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

(стаття 11 у редакції Закону України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Розділ III

ПІЛЬГИ ВЕТЕРАНАМ ВІЙНИ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Стаття 12. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них

(назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги:

18) звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів (не більше одного транспортного засобу), земельного податку;

(пункт 18 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Стаття 13. Пільги інвалідам війни

Інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:

22) позачергове безплатне забезпечення автомобілем з ручним керуванням (за наявності медичних показань) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий); виплата компенсації на паливо, ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

(пункт 22 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР, в редакції Закону України від 13.01.2005 р. № 2344-IV)

23) звільнення від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку;

(пункт 23 частини першої статті 13 втратив чинність з 01.01.96 р. в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються, згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 498/95-ВР)

(пункт 23 частини першої статті 13 втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, згідно із Законом України від 17.12.96 р. № 608/96-ВР)

Стаття 14. Пільги для учасників війни

Учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:

17) звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів, податку з власників транспортних засобів (не більше одного транспортного засобу), земельного податку;

(пункт 17 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Стаття 15. Пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону

Особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги:

19) звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів, податку з власників транспортних засобів (не більше одного транспортного засобу), земельного податку;

(пункт 19 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 488/95-ВР)

Стаття 16. Пільги для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 11) надаються такі пільги:

2) звільнення від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету;

(пункт 2 статті 16 втратив чинність з 01.01.96 р. в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються, згідно із Законом України від 22.12.95 р. № 498/95-ВР)

(пункт 2 статті 16 втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, згідно із Законом України від 17.12.96 р. № 608/96-ВР)

Стаття 23. Відповідальність посадових осіб і громадян

Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ

22 жовтня 1993 року

№ 3551-XII

 

ЛИСТ 18.11.1993 р. № 11/3-3689

 

ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

18.11.1993 р. № 11/3-3689

Начальникам митниць

Лист втратив чинність (згідно з листом Державної митної служби України від 9 березня 2004 року № 25/2-9-16/2699-ЕП)

З приводу виникаючих питань, які надходять з митниць, стосовно переміщення через митний кордон України урн з прахом померлих громадян з порушенням вимог митного законодавства повідомляємо, що згідно діючого законодавства (лист ГУДМК СРСР “О порядке оформления некоторых грузив” від 12.04.63 р. № 016-1/238 труни та урни з прахом померлих громадян пропускаються при наявності санітарного посвідчення, а також довідки про те, що сторонніх вкладень немає.

Санітарне посвідчення видається державними медичними установами; довідка про сторонні вкладення видається виконкомами державних адміністрацій.

При ввезенні та транзиті довідка видається дипломатичними представництвами України за кордоном.

Тіла повинні міститись в металевих, герметично запаяних трунах, які пакуються в дерев’яні ящики; труни та урни повинні бути опечатані сургучними печатками установ які видають довідки про відсутність сторонніх вкладень.

Просимо повідомити представництва України за кордоном про належне оформлення зазначених урн з прахом.

Заступник Голови О. ЄГОРОВ

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 23.12.1993 р. № 3790-XII

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

23.12.1993 р. № 3790-XII

Про внесення доповнення до Декрету Кабінету Міністрів України “Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України”

Закон втратив чинність (згідно із Законом України від 28 січня 1994 року № 3894-XII)

Верховна Рада України постановляє:

Доповнити пункт 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 21-92 від 29 грудня 1992 року “Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” підпунктом “д” такого змісту:

“д) вирощена громадянами на городах та присадибних ділянках продукція та вироби з неї в разі наявності довідки органу місцевого самоврядування, яка підтверджує, що вказана продукція є власністю громадянина і вирощена ним”.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ

23 грудня 1993 року

№ 3790-XII

ЛИСТ 30.12.1993 р. № 11/3-4085

 ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЛИСТ

30.12.1993 р. № 11/3-4085

Начальникам митниць

Втратив дію з 29.07.2004 р документом листом, Державної митної служба України від 29.07.2004 № 25/2 -9-16/9439

В зв’язку з надходженням запитів з митниць стосовно обкладення митом предметів, що вивозяться (пересилаються) громадянами заметі України, пов’язаних з трактуванням п. 1.1. інструкції “Про порядок нарахування, сплати мита...”, затвердженої наказом ДМК України №14 від 19.01.93 року роз’яснюємо, що обкладенню вивізним митом підлягають предмети, придбані (в т.ч. отримані як сувеніри і подарунки) в Україні громадянами, які постійно проживають за кордоном та предмети, що вивозяться за межі України з метою їх відчуження (незалежно від того де вони були придбані) громадянами які постійно проживають в Україні.

Заступник Голови Комітету О. Єгоров